МВС УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Навчально-науковий інститут фінансово-економічної безпеки і права

Кафедра загальноправових дисциплін

Лекція

з навчальної дисципліни «Теорія держави і права»

Тема: «Основні наукові вчення про право. Праворозуміння»

Одеса-2010

План

ВСТУП

1.Праворозуміння як категорія юридичної науки. Загальна характеристика сучасних концепцій праворозуміння

2. Теорія природного права

3. Позитивістська теорія права. Неопозитивізм (нормативізм)

4. Соціологічна теорія права

5 Психологічна теорія права

6. Історична школа права

ВИСНОВКИ

Навчальна мета лекції: сформувати у курсантів уявлення про різні концепції праворозуміння, поглиблення знань про сутність і зміст прав, формування відношення до права, як до вищої соціальної цінності. Подолання правового нігілізму.

Виховна мета: виховувати у курсантів повагу до права.

Зв'язок з іншими темами, навчальними дисциплінами: філософія, політологія, соціологія, історія вчень про державу і право.

Зв'язок з практикою: Закласти підстави формування у майбутніх працівників необхідні якості теоретичної підготовки, формування професійних знань та навичок майбутнього фахівця-юриста за допомогою яких він розрізняв би правовий закон від закону не правового.

Література

Акопян Д.А. Юридическое (нормативное) и этическое (нравственное) понимание права // Правоведение. -2005 . - № 6. - С. 220-31.

Брезгулевская Н.В. Обсуждение концепции реалистического позитивизма: круглый стол «Проблемы правонимания» // Правоведение. – 2005. – С. 13-20.

Дамирли м.А. К новой концепции исторического познания права // Правоведение. - 2003. - № 3 (248). - с. 159-169.

Козлихин И.Ю. О нетрадиционных подходах к праву // Правоведение. -2006. - № 1. - С. 31 – 40.

Козюк М.Н. Модели правопонимания// Новая правовая мысль. - 2003. - № 2 (3). - С. 2-5.

Мартышин О.В. Метафизические концепции права //Гос. и право. – 2006. – № 2. – С. 64 – 71

Нерсесянц В.С. Право – математика свободы. – М.: Юрист, 1996. – 280 с.

Нижник Н.С., Шукшина Е.Г. Реалистический позитивизм: в поисках интегративного типа правопонимания // Государство и право. – 2005. - №5. – С.104

Новгородцев П.И. Историческая школа юристов. – СПб.: Лань, 1999. – 192 с.

Мартышин О.В. Совместимы ли основные типы понимания права? //Гос. и право. – 2003. – № 6. – С. 13-21

Петражицкий Л.И. Теория права и государства в связи с теорией нравственности. – СПб.: Лань, 2000. – С.377-507.

Поляков А. В. В поисках интегрального типа правопонимания //История государства и права. - 2003. - № 6. - С.7-8.

Ромашов Р. А. Реалистический позитивизм: Интегративный тип современного правопонимания //Правоведение. -2005. - № 1. - С. 4-12.

Четвернин В.А. Современные концепции естественного права / Отв. ред. В.А. Туманов; АН СССР, Ин-т гос-ва и права. – М.: Наука, 1988. – 140 с.

ВСТУП

Навряд чи можна знайти такі юридичні проблеми, з приводу яких точилося б стільки довгих і запеклих дебатів, як проблема права. Ці нескінченні дебати між юристами, про які з подивом писав І. Кант ще у XIX столітті, продовжуються точитися і нині, на початку XXI століття.

Право, як і держава, є унікальним суспільно необхідним феноменом, науковий інтерес до якого протягом багатьох століть не тільки не загасає, а навпаки, постійно зростає. Тому доцільно розглянути сутність даного поняття під різними кутами зору, оперуючи поглядами багатьох мислителів, державних діячів, правознавців, які визначали зміст цього складного суспільного явища, у різні часи, за різних соціально-економічних та політичних умов, оскільки подібний підхід об’єктивно відповідає існуванню в юридичній науці багатьох наукових напрямів щодо розуміння права.

Питання праворозуміння, таке важливе, складне і багатоаспектне, завжди привертало до себе увагу не тільки юристів, а й філософів, соціологів, психологів. Воно повинно бути в центрі їхньої уваги і в Україні, де, з одного боку, конституційне проголошена правова держава, принцип верховенства права, а з другого боку, ще не подоланий правовий нігілізм, тобто спроба вирішення певних питань поза правом, а часом і всупереч йому. Звертаючись до історичного минулого, ми зустрічаємося з різними підходами до характеристики права.