МВС УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Навчально-науковий інститут фінансово-економічної безпеки і права

Кафедра загальноправових дисциплін

Лекція

з навчальної дисципліни «Теорія держави і права»

Тема: «Держава і особистість»

Одеса-2010

План

ВСТУП

1. Правовий статус особистості, його структура та види

2. Покоління прав людини

3. Права людини і права громадянина

4. Юридичні обов’язки людини і громадянина

5. Система гарантій прав людини і громадянина в сучасній державі

6. Міжнародні стандарти прав людини

ВИСНОВКИ

Навчальна мета лекції: сформувати у курсантів уявлення про правовий статус особистості. З’ясувати історичний розвиток прав людини та вмити характеризувати основні етапи такого розвитку. Ознайомитися с основними міжнародно-правовими актами в сфері прав людини. Формування уявлень про основні принципи відносин між державою й особистістю, про основні напрямки формування цивільного суспільства; одержання знань про взаємну відповідальність держави й особи. Розвиток переконань щодо прав людини як вищої соціальної цінності.

Виховна мета: виховувати у курсантів повагу до прав іншої людини. Виховання у дусі поваги до законів та активної правомірної поведінки.

Зв'язок з іншими темами, навчальними дисциплінами: політологія, конституційне право України, конституційне право зарубіжних країн, міжнародне публічне право.

Зв'язок з практикою: Закласти підстави формування у майбутніх працівників необхідні якості теоретичної підготовки, формування професійних знань та навичок майбутнього фахівця-юриста у сфері захисту прав людини.

Література Нормативні джерела

Конституція України: Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Про внесення змін до Конституції України: Закон України від 8 грудня 2004 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 2. – Ст.44.

Література

Абдуллаев М.И. Права человека и закон: Историко-теоретические аспекты. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. – 320 с.

Антонович М. Еволюція поняття прав людини // Право України. – 2005. - №12. – С.16-20.

Балинский А.В. Защита прав человека как парадигма современного права: доктринальные подходы // Актуальні проблеми держави і права. Зб.наук.праць. – Одеса: Юрид.літ., 2005. – Вип.24. – С.205-209.

Волинка К. Забезпечення прав і свобод особи в України: теоретичні і практичні аспекти // Право України. – 2000. - № 11.

Гладкіх В. Соціальні права громадян в аспекті формування України як соціальної правової держави // Право України. – 2005. - №11. – С.57-60.

Еллинек Г. Декларация прав человека и гражданина (Репринтное воспроизведение издания 1906 года); Всеобщая декларація прав человека; Конвенция о защите прав человека и основних свобод. – Одеса: Юрид.літ., 2006. – 135 с.

Карташкин В.А. Права человека в международном и внутригосударственном праве. – М.: Издательство БЕК, 1995. – 417с.

Левченко И.П. Индивидуальный социально-правовой статус личности. – М.: Книжный мир, 2005. – 80 с.

Панкевич О.З. Соціальна держава та права людини «другого покоління»: Загально-теоретичне дослідження. – Львів: Світ, 2006. – 176 с.

Права человека. Учебник для вузов. / Под ред. Е.А.Лукашевой. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 573 с.

Права человека и процессы глобализации современного мира / Под ред. Е.А.Лукашевой. - М.: Норма, 2005.- 462 c.

Селиванов А.О. Права і свободи громадян під захистом Конституційного Судуд України: Правові позиції сучасної доктрини конституційного правосуддя. – К.: Логос, 2005. – 104 с.

Стадник Г. Важливість діяльності уповноваженого з прав людини за міжнародними та європейськими стандартами захисту прав людини // Право України. – 2005. - №3. – С.28-31.

Танчак А.Я. Політичні права людини: поняття та зміст // Актуальні проблеми держави і права. Зб.наук.праць. – Одеса: Юрид.літ., 2005. – Вип.24. – С.248-254.

ВСТУП

Характер взаємодії держави та особи є важливим показником стану суспільства в цілому, а також його завдань та перспектив розвитку. Неможливо зрозуміти сучасне суспільство та сучасну людину без вивчення розмаїття відносин людини і держави. Тому з’ясування проблеми співвідношення держави та індивіда зумовлює необхідність аналізу змісту, ознак і взаємодії категорій “людина”, “особистість”, “громадянин”. Саме ці поняття характеризують приналежність людини як біологічного суб’єкта до суспільства та держави і визначають особливості її статусу.

Становлення та розвиток прав людини має тривалу історію і супроводжується боротьбою доктрин і традицій, характерних для тієї чи іншої країни.

Характер взаємодії держави та особи є важливим показником стану суспільства в цілому, а також його завдань та перспектив розвитку. Неможливо зрозуміти сучасне суспільство та сучасну людину без вивчення розмаїття відносин людини і держави. Тому з’ясування проблеми співвідношення держави та індивіда зумовлює необхідність аналізу змісту, ознак і взаємодії категорій “людина”, “особистість”, “громадянин”. Саме ці поняття характеризують приналежність людини як біологічного суб’єкта до суспільства та держави і визначають особливості її статусу.

Становлення та розвиток прав людини має тривалу історію і супроводжується боротьбою доктрин і традицій, характерних для тієї чи іншої країни

У статусі особи в кожному суспільстві і в кожній державі відображається її гуманізм, демократизм та інші найістотніші риси. Природно, що конституції більшості країн світу, закріплюючи суспільний і державний лад, прагнуть якнайширше визначити основні права і свободи людини і громадянина, тобто їх статус. Це характерно і для Конституції України. Правам, свободам та обов'язкам людини і громадянина присвячено II розділ. Права людини – це певні можливості людини, які необхідні для її існування та розвитку в конкретних історичних умовах.

Важливе й те, що нова Конституція закріплює права і свободи значно системніше і повніше, порівняно з попередньою, збагачує зміст багатьох з них і надійніше гарантує їх. Система конституційних прав і свобод закріплена з максимальним урахуванням міжнародно-правових актів, досягнень світової і національної наукової думки і практики конституційного будівництва, а також ментальності українського народу, рівня розвитку нашого суспільства і держави.

Нова Конституція України поєднала традиційні положення в закріпленні прав і свобод людини і громадянина, особливо у визначенні соціальних і культурних прав і свобод, з принципово новими положеннями і підходами, закріплені громадянські (природні), політичні і економічні права і свободи. Поряд з правами і свободами громадянина в ній вперше визначені права і свободи людини, насамперед її природне право — право на життя (ст. 27).

Істотним надбанням нової Конституції є передбачені нею нормативно-правові і організаційні гарантії. Гарантами прав і свобод за Конституцією є насамперед Президент, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, суди.