
- •Тема: «Право, держава, суспільство»
- •Література Нормативні джерела
- •Додаткова література
- •1. Громадянське суспільство: становлення концепції
- •2. Громадянське суспільство: поняття і структура. Співвідношення громадянського суспільства і держави
- •3. Співвідношення держави і права: основні підходи
- •4. Правова держава: становлення ідеї, основні ознаки і перспективи
- •5. Соціальна держава: становлення ідеї, основні ознаки та функції
- •Висновки
МВС УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Навчально-науковий інститут фінансово-економічної безпеки і права
Кафедра загальноправових дисциплін
Лекція
з навчальної дисципліни «Теорія держави і права»
Тема: «Право, держава, суспільство»
Одеса-2010
План
ВСТУП
-
Громадянське суспільство: становлення концепції
-
Громадянське суспільство: поняття і структура. Співвідношення громадянського суспільства і держави
-
Співвідношення держави і права: основні підходи
-
Правова держава: становлення ідеї, основні ознаки і перспективи
-
Соціальна держава: основні ознаки та функції
ВИСНОВКИ
Навчальна мета лекції: сформувати у курсантів уявлення про право, державу, суспільство та їх співвідношення. Поглиблення та узагальнення знань з питань, пов'язаних з поняттям громадянського суспільства, особливостями становлення і розвитку громадянського суспільства в Україні. З'ясування сутності взаємозв'язку понять «правова держава» і «громадянське суспільство».
Виховна мета: формування переконання у необхідності опанування в державі права та закону.
Зв'язок з іншими темами, навчальними дисциплінами: політологія, конституційне право України, історія вчень про державу і право.
Зв'язок з практикою: Закласти підстави формування у майбутніх працівників необхідні якості теоретичної підготовки, формування професійних знань та навичок майбутнього фахівця-юриста. Використовувати знання про державне будівництво в подальшій теоретичній та практичній діяльності.
Література Нормативні джерела
Конституція України: Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
Про внесення змін до Конституції України: Закон України від 8 грудня 2004 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 2. – Ст.44.
Додаткова література
Барков В., Розова Т. Громадянське суспільство в Україні: проблеми та їхнє вирішення // Вибори та демократія. – К.: Нац. ун-т Києво-Могилянська Академія. – 2006.- №3 (9). – С.20-27.
Братасюк М., Довгунь Т. Громадянське суспільство: сутність, генеза, ідеї, особливості становлення в умовах сучасної України. – Тернопіль, 1999.
Вовк Д. Принцип верховенства права в Україні: проблеми визначення та дії // Юридический вестник. – 2003. – №3. – С.110-114.
Гайворонський В. Яким має бути механізм впровадження принципу верховенства права // Право України. – 2005. - №10. – С.114-117.
Кресін О. Громадянське суспільство і держава: шлях до порозуміння і співпраці (з методологічного семінару) // Право України. – 2004. - №3. – С.18
Левенець Ю.А. Держава у просторі громадянського суспільства. – К.: Освітня книга, 2006. – 272 с.
Магновський І. Демократична, соціальна, правова держава і громадянське суспільство: єдність та обумовленість // Право України. – 2005. - №7. – С.25-29.
Матузов Н.И. Гражданское общество: Сущность и основные принципы //Правоведение. -1995. - № 3. - С. 83-93.
Основи демократії: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / За заг. ред. А.Колодій. – К.: Вид-во „Ай – Бі”, 2002. - 684 с.
Панкевич О.З. Соціальна держава та права людини «другого покоління»: Загально-теоретичне дослідження. – Львів: Світ, 2006. – 176 с.
Сіленко А., Коляденко В. Соціальна держава: тернистий шлях до визнання. Світовий досвід і перспективи України: Монографія. – Одеса: ТЄС, 2002. – 357 с.
Скрипнюк О.В. Соціальна, правова держава в Україні: проблеми теорії і практики. До 10-річчя незалежності України: Монографія. – К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2000. – 600с.
Соколов А.Н. Правовое государство: от идеи до ее материализации. – Калининград: ФГЦ ИПП «Янтарный сказ», 2002. – 456 с.
Струсь, К. А.Государство и гражданское общество: Генезис идеи и современная Россия// Новая правовая мысль¨. - 2003. - № 2 (3). - С. 6-9.
Черниловский З.М. Гражданское общество: опыт исследования // Гос. и право.- 1992. - №6.
Шаповал В. Безпосередня демократія і представницька демократія у взаємозв’язках // Право України. – 2004. - №8. – С.8-12.
Шевчук О.М. Демократія як гуманістична цінність // Актуальні проблеми політики: Зб.наук. праць.– Одеса: Юрид.літ., 2005. – Вип.25. – С.357-365.
Щепанская Т.А. Сущностные характеристики гражданского общества // Актуальні проблеми держави і права. Зб. наук. праць. – Одеса: Юрид.літ., 2004. – Вип.22. – С.435-440.
Яковюк І. Виникнення та розвиток концепції соціальної держави// // Вісник Академії правових наук України. – 2001. - № 2 (25). – С. 25-34.
Якубенко В. М. Соціальна держава чи правова? // Держава і право. Збірник наукових праць. - 2002. - Вип. 18. - С. 50-56.
Якубенко В. Принципи соціальної держави // Право України – 2002 - №6. – С.33-38.
ВСТУП
Поняття громадянського суспільства включає сукупність політичних і неполітичних відносин у суспільстві, тобто економічних, духовних, моральних, релігійних та ін. Воно включає широку систему соціальних інституцій і міжособистісних відносин, які створюють умови для самореалізації індивідів і колективів, задоволення їх інтересів і потреб. Йдеться про такі інституції, як сім'я, церква, засоби масової інформації, культурні установи, наукові об'єднання, професійні асоціації та ін.
Громадянське суспільство є основою існуючих економічних, соціальних, культурних та інших відносин, якість та рівень розвитку яких значною мірою визначають розвиненість політичних структур - держав, партій, партійних систем, громадських об'єднань. Воно також є опорою функціонування їх. Історичний досвід дає підстави стверджувати: там, де існує розвинене громадянське суспільство, наявні передумови демократичної політичної системи. Відсутність розвиненого громадянського суспільства призводить до створення тоталітарних політичних систем
Певні інститути і процеси водночас належать, і до громадянського суспільства і до правової держави. Вони виконують роль зв'язки між ними і мають вирішальне значення щодо стабілізації суспільства. До таких структур відносять: політичні партії, об'єднання, клуби, засоби масової інформації, механізми виборчого процесу, політичну культуру тощо. Подальший розвиток відносин суспільства і держави є гарантією того, що суспільство стане громадянським, а держава - демократичною.
Головною тезою теми, що вивчається, є положення про зростаючу відповідальність держави за добробут, розвиток і безпеку її громадян.