МВС УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Навчально-науковий інститут фінансово-економічної безпеки і права

Кафедра загальноправових дисциплін

Лекція

з навчальної дисципліни «Теорія держави і права»

Тема: «Держава: поняття, ознаки, сутність, типологія. Функції»

Одеса-2010

План

ВСТУП

1. Держава, її ознаки та атрибути

2. Сутність держави: плюралізм підходів

3. Основні критерії типології держав. Історичні типи держав

3. Функції держави: поняття і класифікація

5. Форми здійснення функцій держави

ВИСНОВКИ

Навчальна мета лекції: формування уявлення про сутність держави, ознайомлення з різними підходами до розуміння сутності держави, поглиблення і систематизація знань про типологію держави. Поглиблення знань про функції держави, різні критерії їхньої класифікації. формування

Виховна мета: виховувати у курсантів повагу до держави. Формування переконань закономірності історичного процесу. Виховання у дусі поваги до законів та активної правомірної поведінки.

Зв'язок з іншими темами, навчальними дисциплінами: історія, політологія, історія держави і права України, історія держави і права зарубіжних країн.

Зв'язок з практикою: Закласти підстави формування у майбутніх працівників необхідні якості теоретичної підготовки, формування професійних знань та навичок майбутнього фахівця-юриста.

Література

Бляхман Б.Я. О социальной ценности государства // Сибирский Юридический Вестник. - 2003. - № 4. (находится на сайте www.law.edu.ru)

Джураєва О.О. Поняття та ознаки функцій сучасної держави // Актуальні проблеми політики: Зб.наук.праць.– Одеса: Юрид.літ., 2005. – Вип.25. – С.143-149.

Любашиц В.Я. Современное государство в глобализирующемся мире: проблемы теории // Правоведение. – 2004. - № 4. – С. 203-221.

Лощихін О. Економічна функція у системі функцій сучасної держави: деякі питання теорії // Право України. – 2006. – №8. – С.29-34.

Марченко М.Н. Государственный суверенитет: проблемы определения понятия и содержания // Правоведение. – 2003. – №1. – С. 186-197.

Морозова Л.А. Влияние глобализации на функции государства // Гос. и право. – 2006. – №6. – С.101-107.

Наливайко Л.Р. Поняття та основні ознаки функцій держави // Правова держава. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2005. –Вип.16. – С.177-191.

Падалко Г. До сучасного розуміння наукової категорії “функція держави” (загальний огляд проблеми) // Право України. – 2006. – №6. – №8. – С.63-68.

Просвирнин Ю.Г. Информационная функция государства // Журнал российского права. –2002. – № 3. – С. 29-35.

Рабінович П., Лобода Ю. Соціальна сутність держави: теоретико–методологічні засади дослідження // Право України. – 2001. – № 8. – С.41

Чиркин В.Е. Государствоведение. – 2–е изд., испр. и доп. – М.: Юрист, 2000. – 382 с.

Шидловская О. Социальная сущность Украинского государства // Актуальні проблеми держави і права. Зб.наук.праць. – Одеса: Юрид.літ., 2004. – Вип.22. – С.283-288.

ВСТУП

Держава – це соціологічний, політичний та історичний феномен, який поки що важко повністю усвідомити і дати повне, вичерпне визначення, як і будь-якому складному соціальному явищу, що може мати десятки наукових тлумачень. Поняття “держава” – не просто юридичне або правове поняття, це така наукова категорія, яка має універсальний філософський, соціологічний, політичний, психологічний, історичний, юридичний і навіть космічний характер.

Разом із тим, використовуючи загальнотеоретичну методологію дослідження різноманітних концепцій походження держави, соціально-економічних причин її виникнення, ознак держави, що відрізнять її від суспільної влади родового ладу, можна, врешті, дійти і до розкриття поняття “держава” та її основних ознак. Поняття “держава” – не просто юридичне або правове поняття, це така наукова категорія, яка має універсальний філософський, соціологічний, політичний, психологічний, історичний, юридичний і навіть космічний характер.

Держава може бути світською і теократичною. Більшість держав світу — світські, тобто такі, в яких розмежовані сфери дії церкви і держави (церква відокремлена від держави). У теократичних державах влада належить церковній ієрархії (Монголія до 1921 p., сучасний Ватикан).