1. Управлінський облік як специфічна галузь економічних знань, складова частини інформаційної системи

Бухгалтери у процесі своєї професійної діяльності покликані ство­рювати інформацію, враховуючи, що в інформаційному середовищі на кожного менеджера тисне значний інформаційний потік. Для їх узгодженої роботи, націленої на реалізацію конкретних завдань, поставлених адміністрацією та засновниками, необхідна лише «ко­рисна». Ту частину інформаційної системи, що забезпечує потреби менеджерів, називають управлінським обліком. Він є складовою сис­теми управління, забезпечує надання інформації для визначення стратегії, планування, контролю поточної діяльності, оптимізації ви­користання ресурсів, оцінки ефективності діяльності. Отже, система управління і облік взаємопов’язані. Бухгалтер-аналітик відіграє суттєву роль в реалізації усіх функцій управління (організація, планування, мотивація, контроль). Функції бухгалтера-аналітика значно ширші, ніж бухгалтера, що здійснює традиційний облік операцій, забезпе­чуючи інформацію лише для підготовки фінансової та податкової звітності зовнішнім користувачам.

Управлінський облік є складовою системи інформаційної підтрим­ки управління підприємством. Завдяки йому у сукупності та взаємозумовленості реалізуються три елементи:

• ведення рахунків, які забезпечують можливість здійснювати калькулювання за цільовим призначенням (наприклад, для оцінки запасів, ціноутворення тощо);

• акцентування уваги – через звітність за ключовими аспектами діяльності (про виконання бюджетів) у розрізі центів відповідальності,

• вирішення проблем – у результаті аналізу з метою оцінки сприятливих і несприятливих наслідків можливих варіантів дій.

Р ис. 1. Місце бухгалтерського обліку в інформаційній системі управління підприємствами (за Яруговою А.)

2. Світовий розвиток управлінського обліку р ис. 2. Світовий розвиток управлінського обліку

Закономірності розвитку управлінського обліку зумовлені законо­мірностями управління соціально-економічними системами, які відображають відносини або зв’язки явищ різноманітної господар­ської та соціальної практики.

Вони не залежать від суб’єктивного прояву в управлінні, вира­жають внутрішні суттєві зв’язки і відносини, а не зовнішні.

Закономірності розвитку управлінського обліку характеризують стійкі зв’язки явищ господарської практики і виражають їх повто­рюваний зв’язок.

3. Мета, сутність управлінського обліку та його функції

Основна мета управлінського обліку полягає у наданні корисної інформації для надання допомоги керівництву в плануванні, контролі (бюджетування, нормативні витрати, аналіз відхилень), прийнятті рішень (оцінка альтернатив). Тому створювана у його межах інформація повинна мати такі характеристики:

• доречність;

• доступність (зрозумілість);

• своєчасність;

• зіставність;

• об’єктивність;

• надійність;

• повнота.

Сутність управлінського обліку полягає у створенні інформації для здійснення ефективного управління за відповідними рівнями: опе­ративним, стратегічним, тактичним.