1.2.3. Гідропривод з гідропідсилювачем зі зворотним зв'язком по навантаженню.

Гідропідсилювач зі зворотним зв'язком по навантаженню зображений на рисунку 1.3.

Рис.1.3 - Схема двухщілиного гідропідсилювача зі зворотним зв'язком по навантаженню гідродвигуна.

Гідропідсилювач складається з керуючої заслінки 1, двох сопел 2 і 2', двох не зв'язаних між собою розподільних золотників 3 і 3' і двох постійних дроселів 4 і 4'. При відсутності сигналу керування на виконавчому двигуні тиск у робочих камерах 5 і 5' збільшиться, то золотники 3 і 3' перемістяться вгору і закриють впускні вікна, відкриваючи випускні. У цьому випадку поршень виконуючого механізму може бути нерухомим або рівномірно рухатися в робочому діапазоні швидкостей.

Їхній рух буде відбуватися доти поки тиск у камерах 6 і 6', що визначається зовнішньої навантаженням на поршні, не стане рівним тиску в камерах 5 і 5', тобто р₅=р₆ і р' ₅=р' ₆.

Таким чином, у гідропідсилювачі, що було розглянуто, кожному керуючому сигналу - струму в електромеханічному перетворювачі - буде відповідати момент або сила, що відповідає зовнішнім навантаженням на поршні виконуючого двигуна. Швидкість поршня може бути будь-якою у зоні робочого діапазону, що визначається продуктивністю насоса. Постійні дроселі 7, 7' і 8 є гідравлічними дільниками й служать для зміни коефіцієнта підсилення гідропідсилювача.

1.2.4. Гідропривод із плоским золотником.

У золотнику 2 і підставі 5 у зборі робиться отвір, це здійснюється для зменшення зусилля, відтискаю чого плоский золотник від основи. В отвір золотника 2 запресовується пробка 1 із глухим центральним отвором. У підставу 5 запресовується втулка 4 (що має на верхньому торці прямокутний паз), у яку запресовується центральна втулка 3. Обсяги прямокутного паза втулки 4 укладені між втулкою 3 і підставою 5, утворять камери гідророзподільника, робоча рідина від яких надходить по двох похилих каналах до робочих порожнин гідроциліндра. Ширина паза у втулці 4 визначає пропускну здатність робочого вікна гідророзподільника.

Рис.1.4 - Плоский золотниковий четирихщелиний дроселюючий гідророзподільник зі зменшеною площею контактуючих поверхонь золотника й основи.

1.3 Вибір типу гідроприводу й обґрунтування вибору

Для нашого гідроприводу вибираємо як розподільник плоский золотник, це зв'язано з наступними факторами:

1. Для роботи на малов'язких рідинах і для повного виключення контакту поверхонь елементів золотника, які з'єднуються, застосовують методи, які забезпечують гарантований зазор між поверхнями, які переміщаються. Одним з можливих факторів забезпечення гарантованого зазору може бути установка гідростатичних підшипників. Однак через складність реалізації гідростатичних підшипників у малогабаритних золотникових розподільниках і підвищеній непродуктивній витраті джерела робочої рідини, необхідного для забезпечення роботи підшипників, вони в золотникових гідророзподільниках застосовуються вкрай рідко.

Простим способом рішення цього питання є установка рухливої рамки золотника на його підставу за допомогою пружних підвісів, через прокладку (до 10 мкм), що вдало реалізується в плоских золотниках.

2. Можливість регулювати зазор, залежно від конструкції, що дозволяє у свою чергу уникнути механічних забруднень. Це неможливо в циліндричних золотниках.

3. Основні труднощі при виготовленні прецизійних золотників полягають обробці внутрішньої поверхні отворів малого діаметра, що легко можна виправити, використовуючи плоскі золотники.

4. Система гідроприводу, для якої ми робимо розрахунок плоского золотника, є малопотужною (0,3 кВт), тобто буде виконаний як однокаскадний гідропривід. Що у свою чергу дозволяє спростити конструкцію привода, а також зменшити масу й вартість виготовлення даного привода.

5. Проблема тертя в плоских золотниках та ж, що й у циліндричних золотниках, але більше зручна конструкція плоских золотників дає можливість практично виключити контакт елементів золотника, що сполучаються, і прямо з'єднати розподільник золотника з керуючим пристроєм (МЭП).

Мухін Ю.А. Ігдалов Й.М.