20. Основні напрямки державного регулювання акціонерного капіталу.

Одним з найважливіших елементів зовнішньої сфери корпоративного управління є державне регулювання корпоративного сектору.

Державне регулювання здійснюються органами загальної та спеціальної компетенції. На рівні законодавчих органів видаються правові акти, що мають силу закону і регламентують загальні основи функціонування корпоративного сектору. В Україні на рівні органів спеціальної компетенції це, наприклад, Комісія з ЦП та фондового ринку, яка видає підзаконні акти, що є обов’язковими приписами для учасників корпоративного управління.

Корпоративні господарські товариства регулюються насамперед законами України «Про господарські товариства» і «Про цінні папери та фондову біржу». Оскільки акціонерні товариства є підприємствами – юр. особами, то підлягають такі самій нормативній базі, що й інші підприємства. Законодавчо визначені приписи щодо контролю господарських товариств, зокрема щодо ведення обліку та звітності. Визначено, що товариство здійснює бухгалтерський облік результатів своєї роботи, веде статистичну звітність і подає її в установленому обсязі органам держаної статистики. Причому обов’язковою нормою є те, що достовірність та повнота річного балансу і звітності товариства мають бути підтверджені аудитором. Обов’язкова аудиторська перевірка річного балансу і звітності товариств з річним господарським оборотом менш як 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян проводиться 1 раз на три роки.

Перевірка фінансової діяльності товариства, як і інших підприємств, здійснюються державними податковими інспекціями, іншими державними органами у межах їх компетенції, ревізійними органами товариства та аудиторськими організаціями.

Важливим напрямом корпоративного управління з боку держави є державне регулювання ринку ЦП. Таке управління в цілому передбачає: реалізацію єдиної державної політики у сфері випуску і обігу ЦП та їх похідних; створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку ЦП фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства; отримання учасниками ринку ЦП інформації про умови випуску та обігу ЦП, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з ЦП та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку ЦП; забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок ЦП; гарантування прав власності на цінні папери, захист прав учасників фондового ринку; дотримання учасниками ринку ЦП вимог актів законодавства; запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку ЦП, контролю за прозорістю й відкритістю ринку ЦП.

У системі корпоративного регулювання також певне місце займають саморегулівні організації – добровільні об’єднання професійних учасників ринку ЦП, які не мають на меті одержання прибутку та створюються для захисту інтересів своїх членів, інтересів власників ЦП та інших учасників ринку ЦП, реєструються органами державної влади.

21. Форми державного регулювання ринку цп

Світова практика свідчить про багатоманітність форм державного регулювання ринку ЦП, проте можна виділити ті, що мають спільні риси: прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку ЦП; регулювання випуску та обігу ЦП, прав та обов’язків учасників ринку ЦП, реєстрація випусків (емісій) ЦП та інформації про випуск (емісію) ЦП, контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску ЦП та інформації про випуск ЦП, а також умов їх продажу (роя зміщення).

Важливими формами державного регулювання ринку ЦП та корпоративного сектору також є розробка норм і контроль за дотриманням антимонопольного законодавства на ринку ЦП контроль за системами ціноутворення, встановлення правил і стандартів здійснення операцій і контролю за їх дотриманням та інші елементи зовнішнього корпоративного управління.

До функцій державного регулювання можна віднести такі:

• Створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами ЦП та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку ЦП;

• Контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку ЦП, контролюючим органам;

• Видання спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення професійної діяльності на ринку ЦП та забезпечення контролю за такою діяльністю;

• Заборону та припинення на певний термін професійної діяльності на ринку ЦП у разі відсутності спеціального дозволу (ліцензії) на цю діяльність;

• Притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством.

Штрафи накладаються Державною комісією з ЦП та фондового ринку, але стягуються лише в судовому порядку.

Крім того штрафи можуть накладатися і на громадян, а також посадових осіб. Так здійснення операцій з випуску в обіг або розміщення не зареєстрованих належно ЦП тягне за собою накладення на громадян чи посадових осіб штрафу у розмірі від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Здійснення операцій на ринку ЦП без спеціального дозволу (ліцензії), отримання якого передбачено чинним законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.