Тема 5. Ерудиція – ключ до успіху. Необхідність поновлення знань. Принцип побудови заняття.

Мета: Довести до відома учнів необхідність цілеспрямовано самостійно опрацьовувати необхідні знання. Навчити їх на основі відомих інтелектуальних ігор самостійно складати запитання та завдання. Ознайомити учнів з основними принципами побудови заняття.

1. Теоретичні відомості.

Досвід організації та проведення інтелектуальних ігор дає змогу зробити певні узагальнення-рекомендації щодо проведення інтелектуальних ігор, а саме:

1. Починайте тільки з таких ігор, у яких ви можете бути справжнім авторитетом і прикладом для всіх її учасників;

2. Перед початком проведення гри потрібно визначити головну мету, на яку будуть спрямовані ігрові дії;

3. Заздалегідь “прокручуйте” хід усієї гри: місце проведення, наявні умови, матеріали та інше обладнання, а також враховуйте реальні сили і можливості всіх її учасників;

4. Майте у своєму арсеналі набір “прохідних” – добре знайомих і улюблених дітьми – міні ігор, які треба періодично вміло вводити в сюжет “головної” гри;

5. Стежте, щоб учні не перевтомлювалися, “не вбивали” марно грою той час, який можна використати для іншого роду знань. Постійно підтримуйте належний ігровий тонус, здоровий азарт для того, щоб її учасники “не розхолоджувалися” і не втрачали інтересу до гри;

6. Тон ваших звернень до учасників гри має бути впевненим, чітким і водночас не набридливим і командним, а привітним, доброзичливим, підбадьорюючим;

7. Ваше місце у грі не тільки за “кермом” ведучого, а й у ролі його помічника, порадника, судді, а інколи й у ролі рядового гравця;

8. Важливо також добре усвідомити, що хід гри, її результати, виконання окремих завдань (операцій) не повинні здаватися учням ні

дуже простими, ні надто складними, інакше у них зникає інтерес до ігрової діяльності;

9. Своєчасно, зрозуміло, лаконічно та об’єктивно підсумуйте кожну проведену гру спільно з її учасниками;

10. У процесі проведення гри можуть траплятися помилки. Не цурайтеся їх помічати і визнавати публічно. Не забувайте ніколи вибачитись за кожну допущену помилку, хоча їх може бути менше, якщо до гри готуватись реально і за умови, коли зміст не передбачає знаходження і виправлення якихось наперед закладених помилок або ж

похибок;

11. Охоплення грою всіх присутніх на заході (уроці, турнірі, змаганні тощо) учнів, їхня активність – головні показники правильно організованої інтелектуальної гри.

Після того як школярі пройшли весь курс, заняття можуть проходити за наступною схемою:

1. Організаційні питання (5-10 хвилин).

2. Розминка – "Вірю-не вірю", "Перевертні", "Контакт".

(до 20 хвилин).

3. Огляд питань та завдань, складених учнями (до 30 хвилин).

4. Рейтингове опитування (до 20 хвилин).

5. Базові ігри – "Кругозір" або "Брейн-ринг" або "Що? Де? Коли?" іноді "Своя гра" чи "Ерудит-квартет" (40-60 хвилин).

6. Підведення підсумків (5-10 хвилин).

Інтелектуальна розминка проводиться на початку кожного заняття. Як правило під час розминки використовуються інтелектуальні ігри початкового рівня. Найкраще для цього підходить гра “Контакт”. Мета

розминки полягає у тому, щоб підготувати учнів до складніших ігор. Також розминку варто проводити перед інтелектуальними турнірами для “настроювання” команди та створення сприятливого мікроклімату. Не потрібно проводити розминку у перервах між турами, це втомлює гравців та зменшує їх концентрацію. Тоді краще взагалі не згадувати про гру, не займатися аналізом зроблених помилок. Спокійна мелодія, вдалий жарт чи анекдот, плитка шоколаду – ось найкращі способи релаксу у перервах між турами інтелектуальних змагань.

Потрібно постійно спонукати дітей укладати запитання та завдання. Це, як вже зазначалося, збільшує їх інтелектуальний багаж, змушує школярів більше часу проводити з книжкою та іншими джерелами знань. Зрештою, завдання складені гуртківцями певною мірою вирішують проблему постійного оновлення бази запитань. Час-від-часу, переважно наприкінці кожної теми варто провести огляд-конкурс запитань та завдань дітей, відзначивши при цьому найкращі. Можна запропонувати самим гуртківцям визначити найбільш вдалі запитання

та завдання.

Про важливість рейтингового опитування достатньо сказано у попередній темі. Рейтингова шкала може стати у пригоді, коли, наприклад, задля участі у турнірі потрібно з-поміж усіх гуртківців відібрати кількох.

Про так звані “базові інтелектуальні ігри” мова буде йти далі.