2. З методичної скарбнички.

Дана тема заняття є однією з найважливіших тем даної програми, адже основою всієї гри (як розваги i як можливості розвитку учня) є запитання. Учень розвивається, шукаючи відповідь під час гри i також коли сам будує запитання для інших. Тому такий напрямок розвитку учня не закінчується лише одним ось цим заняттям; до нього звертаються постійно, практично на кожному занятті.

Дане заняття можна почати з розгадування запитань, які склали на домашнє завдання учні. Бажано вибрати найкращі, а також під час теоретичної частини спробувати виправити помилки в інших.

Теоретичний матеріал найкраще почати з цитування двох запитань, які наочно показують яким повинно i яким не повинно бути запитання в гpi "Що? Де? Коли?". Наприклад такими:

а) Назвіть останнього в XIX ст. президента Франції ? (Лубе);

б) Який літературний герой, не дивлячись на два явних фізичних

недоліки, обіймав дві посади – командну i адміністративну?

(Мийдодир). Як бачите різниця в присутності позитивних емоцій,

коли немає відповіді команди в другому випадку на декілька

порядків більша.

Тема 3 : Алгоритм пошуку відповіді.

Мета: ознайомити учнів з алгоритмом роботи гравців під час обдумування відповіді. Розкрити прийоми шифрування інформації, що найчастіше зустрічаються. Сформувати вміння будувати логічний ланцюжок i знаходити ключові слова в запитанні. Розвивати вміння мислити нестандартно.

1.Теоретичний матеріал.

Успіх командного пошуку правильної відповіді залежить від таких основних складових:

а) загального психологічного настрою гравців;

б) володіння специфічними навичками.

Про них i поговоримо.

Ось деякі загальні психологічні правила, які необхідні для продуктивного пошуку рішення. Ці правила сформулював відомий психолог, а в минулому не менш відомий знавець В. Зарецький.

1. Щоб розв’язати задачу, потрібно хотіти її розв’язати.

2. Щоб розв’язати задачу, потрібно вірити, що її рішення можливе.

3. Щоб розв’язати задачу, потрібно її розв’язувати.

4. Щоб розв’язати задачу, потрібно зрозуміти, що заважає її вирішенню.

5. Щоб розв’язати задачу, потрібно в тому, що заважає, знайти шлях розв’язання.

Звичайно, виконання цих правил не гарантує само по co6i досягнення позитивного результату. Але їx невиконання гарантує негативний результат. Крім того, аналізуючи на їx основі свій власний досвід, ви зможете визначитись з сильними i слабкими сторонами вашої iгpoвої натури, i зрозуміти, яка позиція в команді для вас оптимальна. А визначившись з цим, легко визначитись з вибором команди.

Деякі специфічні (професійні) навички, тобто прийоми i правила, обговорення, просто очевидні для будь-кого із здоровим глуздом. Але втратити під час азарту гри здоровий глузд дуже просто. А перемагає завжди той, хто зберігає тверезу голову до кінця. Отож:

По-перше: запитання потрібно уважно вислухати від початку до кінця. Досить часто гравці, почувши відому інформацію, починають бурхливо реагувати i пропускають ціле запитання;

По-друге: запитання потрібно вислуховувати i тому, що відповідь повинна відповідати запитанню. Скільки раз команди прогоріли на тому, що не вникнувши в суть, відповідали не на те запитання! Замість

“Коли?”-”Де?”, замість “Якщо”-”Що робив” i т.д. Якщо з цим виникають проблеми, то в команді повинна бути людина, яка за будь-яких умов запише саме запитання i буде нагадувати його при необхідності всім.

По-третє: запитання потрібно вислухати i тому, що в ньому можуть бути деякі підказки, або як говорять “ключові слова” – ниточка, потягнувши за яку, розпутуєш весь клубочок. крім того можна пропустити i “мітку”, факт, дату, або ще щось, яке зразу відокремить масу неправильних варіантів від правильного.

Тому не починайте обговорювати під час звучання запитання, а дослухайте до кінця.

Чи потрібно записувати запитання? Це справа виключно індивідуальна. Проте хоча б одна людина в команді повинна бути, щоб зафіксувати дати, прізвища, назви та інше. Часто зустрічаються запитання i такі, які просто потребують запису, в якому не побачивши дані на пaпepi, просто не зрозумієш в чому справа. Добре, якщо з цією функцією справляється одна людина.

Коли даних є дуже багато, то використовується прийом “включення по черзі”. Наприклад коли потрібно записати декілька рядків вірша, то перший рядок записує перший гравець, другий – другий, що сидить за годинниковою стрілкою i т. д. Для цього потрібна лише мінімальна зібраність, яка виробляється i відпрацьовується на тренуваннях.

Що робити далі коли запитання почуте i записане? Звичайно чіткого алгоритму розв’язку будь-якого запитання немає, інакше гра втратила б свій інтерес i зміст. Але знову ж таки деякі напрацьовані прийоми є.

По-перше: потрібно визначитись, якщо можливо, з часом i місцем дії в запитанні – це одразу звузить коло пошуку.

По-друге: зрозуміти, які acoціації викликає запитання, – це часто є корисніше, ніж прямі знання.

По-третє швидко i чітко викласти все, що команда знає по заданій темі.

По-четверте: проаналізуйте сам текст запитання, знаходження ключових слів i особливостей подачі інформації якщо будь-яке слово або словосполучення явно “колить око” (явно, сильно акцентоване, вибивається випадає з загального ряду, здається непотрібним), то там i шукайте ключ до відповіді.

Зорієнтувавшись, таким способом, починайте вигадувати версії, “витягувати на стіл” все, що у вас є, навіть абсолютно абсурдні ідеї – вони несподівано можуть викликати “правильні” асоціації у товаришів по команді.

Чим більше версій ви висунете i проаналізуєте, тим більше у вас є шансів дати правильну відповідь. При цьому дуже важливо, щоб кожний слухав кожного (якраз це потрібно відпрацьовувати на тренуваннях).

Чим більше будете грати, тим більше запитань ви розв’яжете, практично “чистими руками”. Хоч прийомів складання запитання є багато, але вони повторюються i є дуже добре відпрацьованими. Та якщо хорошого гравця запитають “В якому році комета Галея останній раз виходила на орбіту Плутона?”, він, ні на секунду не задумуючись, відповість “Hi в якому”, бо знає, що конкретна дата у відповіді може

бути лише в тому випадку, якщо вона – ця дата – є широковідома.

Потрібно використовувати будь-яку можливість, щоб потренуватись i перевірити свої сили i не боятись програти, а завжди після гри (i тільки після неї) аналізувати свою гру.