
- •Секція «Теоретична механіка» Методичний посібник
- •Секція «Теоретична механіка» Методичний посібник
- •Функціональні навантаження виконавців посібника
- •Анотація
- •Розрахунково-графічної роботи
- •Аналітичні умови рівноваги довільної плоскої системи сил
- •План розв’язання задач статики на рівновагу
- •Рівновага системи твердих тіл
- •Приклад виконання завдання с-3
- •Приклади виконання завдання с-5.
- •Необхідні для виконання завдання с-2 Визначення реакцій опор і зусиль в стержнях плоскої ферми
- •Аналітичні умови рівноваги плоскої системи збіжних сил
- •Леми про нульові стержні плоскої ферми
- •Приклад виконання завдання с-2
- •Короткі відомості з теорії і методичні вказівки, необхідні для виконання завдання с-7 Визначення реакцій опор твердого тіла
- •Аналітичні умови рівноваги довільної просторової системи сил.
- •Приклади виконання завдання с-7
- •Розв’язання
- •Короткі відомості з теорії і методичні вказівки, необхідні для виконання завдання с-8 Визначення положення центра ваги тіла
- •Координати центрів ваги однорідних тіл
- •Центр ваги об’єму
- •Центр ваги площі (плоскої фігури)
- •Центр ваги лінії
- •Способи визначення положення центрів ваги тіл
- •Положення центрів ваги деяких однорідних тіл
- •Приклади виконання завдання с-8
- •Координатний спосіб задання руху точки
- •Природний спосіб задання руху точки
- •Приклад виконання завдання к-1
- •Література
- •Методичний посібник
-
Аналітичні умови рівноваги довільної плоскої системи сил
|
Для рівноваги довільної плоскої системи сил необхідно і достатньо, щоб алгебраїчні суми проекцій усіх сил на координатні осі, що лежать в площині дії цих сил, і алгебраїчна сума моментів тих же сил відносно довільної точки цієї площини дорівнювали нулю. Для довільної плоскої системи сил задача буде статично визначеною, якщо число невідомих в задачі не більше трьох. |
План розв’язання задач статики на рівновагу
-
Вибрати об’єкт рівноваги. Це може бути точка, тіло, або система тіл, рівновагу яких потрібно розглянути для розв’язання даної задачі.
-
Показати на рисунку активні сили, що діють на об’єкт рівноваги.
-
Звільнити об’єкт рівноваги від в’язей і замінити їх дію на об’єкт рівноваги реакціями цих в’язей.
-
Проаналізувати отриману систему сил з точки зору її статичної визначеності.
-
Вибрати осі координат і скласти рівняння рівноваги для отриманої системи сил.
-
З отриманих рівнянь визначити шукані величини.
-
Зробити перевірку розв’язання задачі.
Рівновага системи твердих тіл
В статиці твердого тіла поряд з рівновагою одного тіла доводиться розв’язувати задачі на рівновагу системи матеріальних тіл, тобто сукупності твердих тіл, які торкаються одне одного своїми поверхнями, або з’єднані одне з одним шарнірами, гнучкими нитками або стержнями.
Важливою задачею статики системи твердих тіл є визначення реакцій в’язей. Для цього основним є спосіб розчленування. В цьому випадку для кожного тіла системи складаються рівняння рівноваги з урахуванням сил, з якими діють одне на одне тіла, що входять в цю систему. Ці сили попарно рівні за величиною і протилежні за напрямком (згідно з аксіомою взаємодії).
В деяких випадках доцільно розглядати рівновагу всієї системи зв’язаних між собою тіл як єдиного твердого тіла (що можливо на основі аксіоми про твердіння), а потім уже розглядати рівновагу окремого тіла цієї системи.
Приклад виконання завдання с-3
Завдання С-3.
Визначити реакції опор А і В , і шарнірного з’єднання С складеної конструкції, що зображена на рис.1. Розміри на рисунку задані в метрах. Навантаження: q =0,5 кН/м; P1 =1 кН; P2 = 2 кН; М = 3 кНм.
рис.1 |
Розв’язання
|
Замінимо рівномірно розподілене навантаження зосередженою силою
Звільнимо
складену конструкцію від в’язей
замінивши їх дію реакціями в’язей.
Реакції жорсткого защемлення в точці
А:
в
точці В:
|
Отримали
довільну плоску систему сил, яка містить
чотири невідомих (рис.2). Розчленуємо
складену конструкцію в шарнірі С
(рис.3). При розчленуванні скористаємося
аксіомою взаємодії, згідно з якою
рис.3 |
На кожну частину конструкції діє довільна плоска система сил. Складемо для кожної частини конструкції по три рівняння рівноваги.
|
Ліва частина конструкції: |
П
рава
частина конструкції:
Розв’язуємо ці рівняння і знаходимо шукані реакції:
З рівняння
(4):
З рівняння
(6):
З рівняння
(5):
З рівняння
(1):
З рівняння
(2):
З рівняння
(3):
Для перевірки правильності розв’язання задачі складемо рівняння моментів усіх сил прикладених до усієї конструкції відносно шарніра С (рис.2). Моментну точку треба вибирати так, щоб в рівняння моментів увійшли усі раніше невідомі реакції.
Перевірка (рис.2).
Перевірка виконалась. Задача розв’язана правильно.
Відповідь:
Короткі відомості з теорії і методичні вказівки,
необхідні для виконання завдання С-5
Рівновага сил з урахуванням зчеплення (тертя спокою)
Тертя ковзання
При
прагненні рухати тіло по шерсткій
поверхні другого тіла в стичній площині
виникає сила опору, яка заважає рухові
тіла. Цю силу називають силою тертя.
Дослідом встановлено, що в стані спокою
тіла збільшення сили
, що
|
прагне
привести тіло в рух, визиває збільшення
сили тертя
|
Знак рівності відповідає граничній рівновазі. Сила тертя завжди напрямлена у бік, протилежний можливому руху тіла відносно поверхні в’язі. Дослідом встановлено, що максимальне значення сили тертя пропорційне нормальному тиску поверхонь тіл, між якими вона виникає (нормальній реакції):
|
де f – коефіцієнт тертя ковзання (безрозмірна величина);
N – нормальна реакція.
Вивчення
рівноваги тіл з урахуванням тертя
зводиться до розгляду граничного
положення рівноваги, коли сила тертя
досягає свого найбільшого значення.
При аналітичному розв’язанні задач
реакцію шерсткої в’язі в цьому випадку
зображають двома складовими
і
, де
=
f
·N
.
Потім складають звичайні умови рівноваги
статики, підставляють в них замість
величину f
·N
і, розв’язавши отримані рівняння,
визначають шукані величини.
Аналітичні умови рівноваги довільної плоскої системи сил.
|
Для рівноваги довільної плоскої системи сил необхідно і достатньо, щоб алгебраїчні суми проекцій усіх сил на координатні осі, що лежать в площині дії цих сил, і алгебраїчна сума моментів тих же сил відносно довільної точки цієї площини дорівнювали нулю. |