
- •Тема №8. Правове регулювання захисту економічної конкуренції.
- •1. Захист економічної конкуренції
- •2. Адміністративно-правовий захист суб'єктів підприємницької діяльності.
- •3. Нотаріальний захист суб'єктів підприємницької діяльності.
- •4. Вирішення справ господарськими судами
- •5. Захист прав суб'єктів підприємницької діяльності Конституційним Судом України
- •6. Захист прав третейськими судами. Міжнародний комерційний арбітраж.
- •7. Господарсько-правова відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності.
- •8. Адміністративна відповідальність у сфері підприємницької діяльності
- •9. Кримінальна відповідальність у сфері підприємницької діяльності
8. Адміністративна відповідальність у сфері підприємницької діяльності
До адміністративної відповідальності за порушення у сфері господарювання притягаються фізичні особи — посадові (службові) особи суб'єктів підприємницької діяльності, посадові (службові) особи органів державної влади і управління, а також фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності. На юридичних осіб заходи адміністративної відповідальності накладатися не можуть; їх відповідальність обмежується господарсько-правовими санкціями.
Діяння, за вчинення яких передбачена адміністративна відповідальність, містяться виключно у законах, до яких, зокрема, належить Кодекс України про адміністративні правопорушення. Глава 12 Кодексу присвячена адміністративним правопорушенням, що вчиняються у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності, і передбачає відповідальність за:
- порушення правил торгівлі і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю (ст. 155);
- порушення порядку проведення розрахунків (ст. 155-1);
- обман покупця чи замовника (ст. 155-2);
- порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами (ст. 156);
- порушення законодавства про захист прав споживачів (ст. 156-1) тощо.
Крім Кодексу України про адміністративні правопорушення, заходи адміністративної відповідальності можуть бути передбачені деякими іншими законами. Так, відповідальність за порушення митних правил передбачена у гл. 57 Митного кодексу України. Частина 3 ст. 29 Закону України від 4 березня 1992 р. «Про приватизацію державного майна» (в редакції Закону від 19 лютого 1997 р.) встановлює, що посадові особи державних органів приватизації, інших органів виконавчої влади несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за: безпідставну відмову у прийнятті заяви про приватизацію; порушення строків розгляду заяви про приватизацію; порушення умов і порядку проведення конкурсу, аукціону, продажу акцій (часток, паїв); порушення умов і порядку передачі акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, корпоратизації; необґрунтовану відмову від продажу підприємства (майна, акцій); безпідставну відмову в наданні інформації про об'єкт приватизації; ч. 5 цієї статті встановлює відповідальність керівника приватизованого підприємства за недопущення працівників державних органів приватизації, протидію чи перешкоджання проведенню ними перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу державного майна.
Закон України від 24 лютого 1994 р. «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (ст. 46) передбачає адміністративну відповідальність за порушення санітарного законодавства або невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби. Стаття 13 Закону України від ЗО жовтня 1996 р. «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» встановлює відповідальність за адміністративні правопорушення, пов'язані з діяльністю на ринку цінних паперів. Частиною 16 ст. 106 Закону України від 9 липня 2003 р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює штрафи, що накладаються на посадових осіб за: приховування (заниження) суми заробітної плати (виплат, доходу), на яку нараховуються страхові внески; порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати страхових внесків; ухилення від реєстрації або несвоєчасної реєстрації платника страхових внесків в органах Пенсійного фонду, неподання відомостей про обставини, що спричиняють зміни юридичного статусу страхувальника, порядку сплати ним страхових внесків; порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду і накопичувального фонду; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, коштів Пенсійного фонду і накопичувального фонду або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, та іншої звітності; вчинення дій, що перешкоджають працівникам виконавчих органів Пенсійного фонду в здійсненні перевірок.