Тематично-змістовна частина курсу

Змістовий модуль №1

Теоретико-методологічні засади вивчення політології

Політологія як наука і навчальна дисципліна

Предмет, структура та інструментарій політології. Виникнення політології як науки. Підходи до визначення предмету політичної науки. Сутність, форми, основні парадигми політології, її місце в системі гуманітарних наук: взаємозв'язок та взаємозалежність. Структура політичної науки. Методологічні засади політології. Загальні, загальнологічні та емпіричні методи дослідження політичних явищ. Основні категорії політології. Закони та закономірності політичної науки. Функції політології.

Політика як соціальне явище. Суб'єкти політики. Сутність і основні підходи до визначення політики. Аспекти розуміння політики. Політологічні концепцїі політики. Рівні функціонування політики. Місце і роль політики в суспільстві, ЇЇ види. Структура та функції політики. Політика як теоретичне знання. Взаємозв'язок політики з іншими формами суспільної свідомості (філософією, мораллю, релігією). Політика як форма людської діяльності. Поняття "суб'єкт" та "об'єкт" політики. Політичний актор. Види суб'єктів політики. Особа як первинний суб'єкт і об'єкт політики.

Для фізико-математичного факультету в даній темі пропонується висвітлення додаткового питання із проблем застосування у політології кількісної методології (моделювання, операціоналізації, використання комп’ютерної програм CRISISCOM, GASCOM, WEIS, ОСА, SPSS).

Основні віхи історії зарубіжної політичної думки

Політична думка Стародавнього Сходу: вплив релігійно-міфологічних уявлень на світосприйняття. Політична думка Стародавнього Єгипту, Персії, Індії (брахманізм, буддизм), Китаю (конфуціанство, моїзм, легізм, даосизм). Давньогрецькі та давньоримські політичні доктрини (Сократ, Платон, Аристотель, Цицерон). Політична думка Середньовіччя (Августин Аврелій, Ф. Аквінський, М. Падуанський).

Особливості розвитку політичної науки Нового часу. Боротьба гуманізму, раціоналізму з середньовічною схоластикою. Загальна характеристика основних політичних доктрин епохи Відродження. Н. Макіавеллі про людську природу, політику як науку та мистецтво, про державу, владу та способи її реалізації. Політико-правові аспекти свободи і справедливості в політичних доктринах Т.Гоббса та Дж. Локка. Просвітництво: політико-правова доктрина Ш.Л. Монтеск'є, Ж,-Ж.. Руссо про соціальну нерівність, суспільний договір та народний суверенітет. Утопічно-комуністичні доктрини. Основні положення політичної думки представників німецької класичної філософії. Класова теорія політики К. Маркса та Ф.Енгельса.

Сучасна зарубіжна політична наука. Основні напрями сучасної політичної науки. Соціологічний напрям від Маркса до М.Вебера. Конфліктологічний напрям (К. Шміт, Р. Дарендорф, Л. Козер). Структурний функціоналізм (Т. Парсонс, Р. Мертон, Д. Істон). Інституціоналізм (С. Ліпсет, Ч. Мілз). Біхевіоризм (Ч. Меріам, Г. Лассуел Дж. Кетлін). Порівняльна політологія (Г. Алмонд, Д.Пауелл, О Верба). Основні напрямки розвитку політичної науки у США. Розвиток політичної науки у Великобританії (Р. Роуз, К. Поппер, Б. Крік, Д. Батлер). Основні проблеми французької політології (Р. Арон, М. Дюверже, Ж. Шарло). Основні напрями німецької політичної науки.