
- •Література..........................................................................................61 Передмова
- •Системи масового обслуговування як об'єкти комп'ютерного моделювання.
- •Загальні відомості про системи масового обслуговування.
- •Характеристики систем масового обслуговування.
- •Вхідний потік вимог.
- •Властивості пуассоновского потоку.
- •Моделювання пуассоновського потоку.
- •Організація черги.
- •Вихідний потік вимог.
- •1.8 Режими роботи смо.
- •Типи моделей смо.
- •Аналіз смо. Мережі смо.
- •Формула Літтла.
- •Одноканальні смо.
- •Багатоканальні смо
- •Основи дискретно-подійного моделювання смо.
- •Простір станів смо.
- •Алгоритм моделювання смо.
- •Мережі смо.
- •Операційний аналіз мереж смо.
- •Операційні змінні.
- •Операційні залежності.
- •Аналіз вузьких місць в мережі
- •Імітаційне моделювання систем масового обслуговування.
- •Формулювання проблеми та змістовна постановка завдання.
- •Розробка концептуальної моделі.
- •Вибір ступеня деталізації опису об’єкта моделювання.
- •Опис змінних моделі.
- •Формалізоване зображення концептуальної моделі.
- •Вибір засобів реалізації імітаційної моделі
- •Розробка структурної схеми імітаційної моделі й опис її функціонування.
- •Програмна реалізація імітаційної моделі.
- •Перевірка вірогідності й правильності імітаційних моделей.
- •Моделювання обчислювальних та операційних систем.
- •Загальні відомості про обчислювальні та операційні системи.
- •Мережі та системи передачі даних .
- •Проблеми моделювання комп’ютерів і мереж.
- •4.4 Імітаційна модель персонального компютера.
- •Лiтература
-
Основи дискретно-подійного моделювання смо.
Під час моделювання СМО потрібно відтворити її роботу в модельному часі й організувати збір статистичних даних, необхідних для визначення показників ефективності системи. Дискретно-подійне моделювання базується на принципі просування модельного часу від події до події, якщо ці події впорядковані в модельному часі. Подією вважається миттєва зміна стану системи (наприклад, надходження нової вимоги, закінчення обслуговування вимоги й таке інше). Для реалізації дискретно-подійного моделювання використовуються списки подій, де кожній події відповідає підпрограма обробки події, яка наступає.
-
Простір станів смо.
Розглянемо діаграму станів СМО з одним пристроєм обслуговування (мал.2.5), наприклад, магазин з одним продавцем-касиром.
Мал. 2.5
На
вхід системи в моменти часу
надходять
вимоги. Момент початку обслуговування
пристроєм вимоги позначено як
,
а момент закінчення –
.
Момент виходу вимоги із системи –
.
Він збігається з моментом закінчення
обслуговування вимоги
.
Якщо в момент надходження вимоги в
систему пристрій обслуговування
зайнятий, то вимога стає в чергу
(наприклад, вимоги 2, 4, 5, 6, 7, 8). Стан черги
визначається кількістю вимог у ній і
позицією кожної вимоги в черзі. Після
звільнення пристрою перша вимога із
черги надходить на обслуговування.
Таким чином, простір станів СМО
визначається станами пристрою
обслуговування й станами черги. Зміна
станів системи пов’язана з подіями
надходження нової вимоги й заняттям
або звільненням пристрою обслуговування.
Стан черги також залежить від стану
пристрою обслуговування.
З
кожною вимогою
зв’язано кілька подій: поява вимоги –
,
початок обслуговування –
,
закінчення обслуговування –
.
Тоді впорядкована безліч подій
у модельному часі
описує
поводження СМО.
На мал. 2.6 процес обслуговування вимог у СМО з одним пристроєм для обслуговування зображений більш детально.
Якщо
пристрій обслуговування зайнятий у
момент надходження
ї
вимоги, то ця вимога змушена ставати в
чергу й чекати певний час:
(функція дії
ОЧІКУВАННЯ –
яка
залежить від умови зайнятості пристрою
).
Час обслуговування визначається як
(функція дії ОБСЛУГОВУВАННЯ –
яка
пов’язана з умовою звільнення пристрою
).
Мал. 2.6
Загальний
час перебування вимоги в СМО:
Тоді тривалість очікування в черзі є
дією для черги, а тривалість обслуговування
пристроєм залежить від функції дії
пристрою. Упорядковані пари елементів
(
) визначають процес обслуговування
вимоги в СМО.
Аналогічно
можна визначити процес надходження
вимог у СМО як впорядковані пари значень
Тут
(функція дії НАДХОДЖЕННЯ –
яка пов’язана з умовою появи вимоги
).
Умовою початку дії є умова перевірки
стану системи (пристрій зайнятий або
вільний, надійшла вимога чи ні). Отже,
процес починається тільки тоді, коли
змінюється стан системи й виконуються
функції дій.
Зміна стану характеризується появою певної події, а початок виконання функції дії – виконанням певних умов.
Якщо
під час зміни модельного часу щораз
перевіряти безліч умов
для
кожної вимоги
,
щоб почати деяку дію з безлічі
,
то пари
також описують поводження СМО.