6.2 Найважливіші пластмаси, які використовуються в різних галузях виробництва

6.2.1 Термопластичні пластмаси

Поліетилен. Основою служить карбоцепний полімер (-CH₂-СН₂-)_n, який одержується полімеризацією під тиском. Залежно від температури й тиску при виготовленні поліетилен може бути високого тиску (ПЕВТ) з подовженням δ до 700 %, руйнівним напруженням при розтягуванні σ_в = 8–16 МПа. Поліетилен низького тиску (ПЕНТ) має σ_в – 21–28 МПа, δ = 200 %.

Температури експлуатації поліетиленів від –70 до + 60-90 ºС. Він має гарну водостійкість (але в тонких шарах пропускає повітря), відрізняється гарною стійкістю до розведених кислот і лугів, гарними діелектричними характеристиками. Вироби з поліетилена випускаються у формі готових виробів (труб, ємностей), а також у вигляді аркушів і плівок. Чистий поліетилен є екологічно нешкідливим. Його широко використовують при переробці, зберіганні й упакуванні харчових продуктів.

Поліпропілен вигтовляють методом поліконденсації пропілену. Він більш міцний, ніж поліетилен (σ_в до 25–40 МПа), може працювати до більш високих

температур (120–150 ºС), але він менш морозостійкий (до –30 ºС). Поліпропілен

застосовують для виготовлення труб, плівок, синтетичних волокон, побутових і

технічних тканин.

Фторопласти. Фторопласт-3 (поліфторхлоретилен) має високі електроізоляційні властивості, гарну хімічну стійкість і теплостійкість (окрихчується лише при температурах нижче –120ºС). Застосовують для електроізоляційних деталей, корозійностійких труб, мембран. Фторопласт–4 (тетрафторетилен, торговельна назва тефлон). Володіє винятково високою стійкістю проти будь-яких розчинників, низьким коефіцієнтом тертя, гарними діелектричними властивостями. Межа робочих температур від –269 до +260 ºС. Застосовують для нанесення стійких захисних покриттів на металеві вироби, для виготовлення підшипників, що допускають безпосередній контакт з агресивними продуктами й ін. виробів. Недоліком фторопласта-4 є низька твердість і низька адгезія (схильність до відшарування покриттів), тому їх наносять на поверхню виробів попередньо покритих затверділими краплями алюмінію.

Полівінілхлорид випускається в пластифікованій формі (пластикат) і без пластифікації (твердий вініпласт). Вініпласт випускають у формі аркушів, труб, відштампованих виробів. Служить він у якості антикорозійних покриттів. Пластикат має стійкість проти старіння (при 70 ºС може працювати більше 1000 год.), він морозостійкий до –40, –50ºС, вологонепроникний, негорючий, стійкий проти дії бензину й мастил. Застосовують для виготовлення труб, ізоляції кабелів, виготовленні лінолеуму й ін. виробів.

Поліаміди (капрон, нейлон та ін.) – стійкі проти впливу лугів, жирів, мають гарні антифрикційні властивості, відрізняються високою міцністю при ударних навантаженнях. Найбільше промислове використання одержали капрон, нейлон і фенілон. Висока питома міцність у них поєднується з високою корозійною стійкістю.

6.2.2 Термореактивні пластмаси

Термореактивні пластмаси діляться на порошкові, волокнисті (з наповнювачами у формі волокон) і шаруваті пластики (які зміцнюються листовими наповнювачами). До числа порошкових термореактивних пластмас відноситься антегміт – суміш фенолформальдегідної смоли із графітовим порошком. Він має досить високу міцність (σ_в 180 – 200 МПа), високу теплостійкість (до 170 ºС) і стійкість у середовищах підвищеної агресивності. Використовується як будівельний матеріал (у формі плитки), а також як антифрикційний матеріал.

З волокнистих термореактивних пластмас слід виділити фаоліти (або кислотостійкі пластмаси). Фаоліти діляться на Фаоліт-А (наповнювачем служать волокна азбесту) і Фаоліт-Т (наповнювачем є суміш волокон азбесту й графіту). Міцність фаолітів коливається від 125 до 380 МПа, межа робочих температур до 120 ºС. Їх кислотостійкість в HCl становить 3 роки, в H₂SO₄ – 3–4 роки, у лимонній кислоті – 2 роки. Стійкі фаоліти також в оцтовій, щавлевій і молочній кислотах, нестійкі – в азотній кислоті, ацетоні, спирті.

Текстоліт (пластмаса з листовим наповнювачем з текстильної тканини). Міцність змінюється від 80 до 100 МПа, робочі температури – від –60 до +100ºС. Має гарну водостійкість, стійкість до бензину й мастил, високу зносостійкість, добре поглинає вібрацію. Використовується для виготовлення різних деталей тертя (підшипники, зубчаті передачі, кулачки).

Гетинакси (пластмаса з листовим наповнювачем з паперу). Міцність порядку 80–100 МПа, стійкі проти дії жирів, мінеральних масел, оцтової й розведеної соляної кислот. У сильних кислотах і лугах нестійкі. У радіотехнічній і телевізійній промисловості гетинакси широко використовуються при виготовленні друкованих схем, у різних програмних й

лічильно-вирішальних пристроях.