
- •Лекцію підготував викладач кафедри загальноправових дисциплін Щербина є.М.
- •Основна література Нормативна література
- •Навчальна, наукова та науково - практична література
- •1. Загальні положення щодо участі адвоката в адміністративному процесі
- •1.1. Визначення ключових понять
- •1.2. Принципи адміністративного судочинства
- •3. Рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
- •4. Змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
- •6. Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду.
- •7. Обов'язковість судових рішень.
- •1.3. Правовий статус адвоката в адміністративному судочинстві
- •1.4. Особливості правового статусу сторін в адміністративному процесі
- •1.5. Компетенція судів щодо розгляду адміністративних справ
- •1.6. Докази в адміністративному процесі
- •1.7. Строки в адміністративному процесі
- •2. Підготовка до розгляду справи в суді
- •2.1. Звернення до адміністративного суду та відкриття провадження в адміністративній справі
- •2.2. Підготовче провадження
- •3. Судовий розгляд справи
- •3.1. Загальні положення розгляду адміністративних справ у суді
- •3.2. Залишення позовної заяви без розгляду
- •3.3. Зупинення, закриття провадження у справі
- •3.4. Судові рішення
- •Висновок
3.4. Судові рішення
Судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови, а рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали.
Судове рішення має бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повністю і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд приймає постанову іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Постанова приймається, складається і підписується в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
У виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи. При цьому вступна та резолютивна частини постанови підписуються всім складом суду, проголошуються в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, і приєднуються до справи.
Окремим документом викладаються ухвали з питань:
-
залишення позовної заяви без руху;
-
повернення позовної заяви;
-
відкриття провадження в адміністративній справі;
-
об'єднання та роз'єднання справ;
-
забезпечення доказів;
-
визначення розміру судових витрат;
-
продовження та поновлення процесуальних строків;
-
передання адміністративної справи до іншого адміністративного суду;
-
забезпечення адміністративного позову;
-
призначення експертизи;
-
виправлення описок і очевидних арифметичних помилок;
-
відмови в ухваленні додаткового судового рішення;
-
роз'яснення постанови;
-
зупинення провадження у справі;
-
закриття провадження у справі;
-
залишення позовної заяви без розгляду;
-
інших питань, які вирішуються поза судовим розглядом.
Окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду. Ухвали, які викладаються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті та підписуються складом суду, який розглядає справу.
Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання до журналу судового засідання. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, проголошуються негайно після їх постановлення.
Виправлення в судовому рішенні мають бути застережені складом суду, який його ухвалив.
Приймаючи постанову відповідно до статті 161 КАСУ, суд вирішує:
-
чи були обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
-
чи є інші фактичні дані (пропущення строку звернення до суду тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
-
яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;
-
чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні;
-
як розподілити між сторонами судові витрати;
-
чи є підстави допустити негайне виконання постанови;
-
чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного позову.
Вирішуючи справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:
-
визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;
-
зобов'язання відповідача вчинити певні дії;
-
зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;
-
стягнення з відповідача коштів;
-
тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
-
примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
-
примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
-
визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Висновки: Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні — залі судових засідань. Окремі процесуальні дії в разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду.