Тема 21

Категорії справ окремого провадження, їх особливості

(Семінар - 2 год., практичне заняття – 2 год.)

План:

1. Процесуальний порядок розгляду справ окремого провадження про:

1.1. обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

1.2. надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

1.3. визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;

1.4. встановлення фактів, що мають юридичне значення;

1.5. відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі;

1.6. передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;

1.7. визнання спадщини відумерлою;

1.8. надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку;

1.9. обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

1.10. розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Завдання для самостійної роботи:

1. Предмет діяльності суду у справах окремого провадження (за категоріями).

2. Докази та доказування у справах окремого провадження (за категоріями).

Індивідуальні навчально-дослідні завдання:

І. Підготовка рефератів:

1. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника або векселя у судовій практиці.

2. Встановлення фактів, що мають юридичне значення як категорія справ в окремому провадженні.

3. Особливості розгляду справ про визнання спадщини відумерлою.

4. Особливості розгляду справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.

ІІ. Завдання для індивідуальної роботи:

1) Підготуйте реферативні повідомлення за матеріалами наукових публікацій в наукових періодичних виданнях, в яких висвітлюються проблемні питання окремого провадження.

2) Складіть проекти процесуальних документів, використовуючи матеріали з судової практики: заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи; рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи; ухвала про призначення судово-психіатичної експертизи у справі про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи; заява про надання фізичній особі повної цивільної дієздатності; рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою; рішення про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні; рішення про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю.

3) Розв’яжіть задачі:

1. У паспорті Штанько Л.Д. був зазначений тільки рік народження без вказівок на число і місяць, у зв’язку з чим вона просила паспортистку паспортного райвідділу міліції, щоб та зробила відповідний запис, але одержала відмову з роз’ясненням, що на це необхідно рішення місцевого суду, куди вона і звернулася із заявою. Чи правильне таке роз’яснення ?

2. Іванченко з метою підвищення розміру пенсії просив суд встановити факт одержання ним тяжкого каліцтва на виробництві з вини підприємства, у результаті чого він став інвалідом ІІ групи. До заяви Іванченко додав письмове свідчення начальника цеху та голови завкому.

Чи має право суд прийняти цю заяву до свого провадження ?

3. У районний суд звернувся Єремєєв із заявою про визнання втраченої ощадної книжки на пред'явника недійсною і відновленні його прав по цьому документі. Після прийому заяви суд у газеті «Дніпро вечірній» помістив публікацію наступного змісту: «Загублена ощадна книжка на пред'явника 13-14509, видана ощадною касою № 6212 Червоногвардійського району м. Дніпропетровська, вважати її недійсною».

Чи відповідає закону зміст оголошення? Які процесуальні особливості розгляду даної категорії справ? Як повинен діяти суд, якщо власник загубленої книжки з'явиться?

4. На прийом до судді з'явилася Мельникова і заявила, що її чоловік страждає важким психічним захворюванням. В даний час до нього пред'явлений позов його родичами про розділ домоволодіння, отриманого в порядку спадкування після смерті батька. Мельников за станом здоров'я не може брати участь у судовому розгляді.

Чи може Мельникова представляти інтереси чоловіка в процесі ?

Укажіть на процесуальні особливості розгляду справ про визнання громадянина недієздатним.

5. Федоренко звернулася в районний суд із заявою про обмеження у дієздатності її чоловіка на тій підставі, що він систематично пиячить і не приносить додому заробітну плату. У судовому засіданні представник органа опіки і піклування надав висновок: заява Федоренко підлягає задоволенню, тому що заробітна плата дружини невелика, у родині двоє неповнолітніх дітей, поводження чоловіка ставить родину в скрутний матеріальний стан. Федоренко в судове засідання не з'явився, але повістку в суд одержав.

Суд визнав Федоренко обмежено дієздатним. Чи правильно вирішив суд?

6. Горіна звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин. Заявниця посилалася на те, що у липні 2009 р. померла її рідна сестра Солодова і відкрилася спадщина на частину житлового будинку. Спадкоємців першої черги немає. Оскільки у свідоцтвах про народження сестри та її (заявниці) різні записи про прізвища та по батькові, вона не може одержати в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину. У судовому засіданні було встановлено, що на майно, яке залишилося після смерті Солодової, було видано свідоцтво про право на спадщину державі. Незважаючи на це суд заяву задовольнив.

Як повинен діяти суд? Які помилки допустив суд при розгляді справи?

7. Сінченко, який втратив ощадну книжку на пред’явника, звернувся у відділення ощадного банку з проханням видати дублікат, на що йому було відмовлено і роз’яснено, що він такий дублікат одержить тільки після того, коли подасть до відділення ощадного банку рішення суду про відновлення судом за ним права на втрачену ощадну книжку і зробить оголошення про визнання втраченої ощадної книжки недійсною.

Чи правильне роз’яснення ощадного банку ? Який порядок відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника встановлено законом ? Як належить діяти суду, коли після оголошення на судовий розгляд справи з’явиться держатель цінного папера ?

8. На заяву спадкоємців Бондаренка і Вовченко про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану суд відмовив внести виправлення в їх свідоцтва про народження, де їх батьком був записаний Іван Євдокимович, у дійсності ж він Іван Євтіхійович.

Ураховуючи те, що встановлення цього факту заявникам було необхідно для одержання спадкового майна, секретар суду порадив їм звернутися із заявою про встановлення родинних відносин між ними і спадкодавцем.

Чи правильне таке роз’яснення ? Який порядок встановлено для виправлення неправильностей запису в актах громадянського стану ?

9. До місцевого суду звернулися з заявою Григоренко і Миколаєнко. Перший – через встановлення факту про трудовий стаж, другий – через встановлення факту закінчення в 1940 р. Київського лісогосподарського інституту та про те, що він є племінником померлого дядька – Миколаєнка С.І.

Чи відносяться до юрисдикції суду такі справи? Які статті ЦПК встановлюють судову юрисдикцію ?

10. До суду м. Попельня звернулася із заявою Чернявська П.Л. про встановлення факту, що вона є дочкою померлого Чернявського Л.Г., зазначивши, що це їй необхідно для одержання спадщини – відповідної частини будинку та вкладу в ощадному банку. До заяви були додані: довідка РАЦСу, що актовий запис про народження Чернявської П.Л. у м. Фастові відсутній та актові книги за 1924-1940 рр. не збереглися, довідка будинкоуправління № 1 про те, що заявниця проживає у м. Києві по вул. Польовій 2, та довідка про те, що вона є персіонеркою.

У судовому засіданні було встановлено, що Чернявська П.Л. у м. Попельню приїхала, щоб подати цю заяву до суду, бо свідки у справі – Каракулько і Брик – проживають тут. Допитані свідки ствердили, що дійсно вони знають Чернявську П.Л. як дочку Чернявського Л.Г. і що між нею, її двома сестрами і братом після смерті батька три роки йде спір про розділ будинку та іншого спадкового майна.

Суд відмовив Чернявській П.Л. у задоволенні заяви, обгрунтувавши своє рішення тим, що заявниця порушила правила про підсудність.

Чи можна погодитися з такою ухвалою суду ?

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 9