7. Оформлення протоколу лабораторної роботи і порядок його захисту

Протокол лабораторної роботи повинний мати наступне:

1. Мета і задачі досліджень.

2. Основні теоретичні положення.

3. Порядок роботи з приладами.

4. Порядок проведення експерименту, результати вимірювань.

5. Висновки.

Захист протоколів приймається викладачем у студентів в кінці заняття.

Лабораторна робота № 2 дослідження запиленості повітря робочої зони

1. Мета і завдання на підготовку до лабораторної роботи

Мета – вивчити основні методи вимірювання запиленості повітря.

Завдання – виявити та виміряти запиленість повітря виробничого середовища, дати санітарну оцінку виробничого середовища і порівняти отримані дані з нормативними значеннями згідно [1], зробити висновки.

Студент повинен:

Знати: характеристику пилу; методику визначення концентрації пилу; характеристику пилу за пожежо - і вибухонебезпечністю; умови утворення пилоповітряних сумішей; причини виникнення вибухонебезпечних концентрацій пилу і утворення джерел запалення; умови запобігання утворення вибухонебезпечної пилоповітряної суміші; способи вибухозахисту виробничого устаткування, будівель і споруд; будову і призначення вибухорозрядника.

Вміти: визначати концентрацію пилу і порівнювати її з ГДК; аналізувати результати; розробляти заходи щодо пожежовибухобезпеки.

2. Список літератури

1. ГОСТ 12. 1. 005 – 88 ССБТ Общие санитарно – гигиенические требова-

ния к воздуху рабочей зоны.

2. Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з курсу „Основи охорони праці” для бакалаврів 6.030509, 6.030510, 6.030504, 6.030601, 6.040106, 6.050502, 6.050202, 6.051701, 6.051702, 6.051704, 6.051706, 6.051707, 6.051708, 6.051709, 6.051711, 6.051722 денної та заочної форм навчання / Укл. О.А. Нетребський, І.А. Дюдіна, Н.О. Коваленко - Одеса: ОНАХТ, 2008. - 35 с.

3. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підручник. 4-е вид./За ред.. М.П.Гандзюка. – К.: Каравела, 2008. – 384 с.

3. Основні теоретичні положення

Пил – сукупність тонкоздрібнених частинок твердої речовини, які перебувають як у завислому (аерозоль) стані, так і у вигляді осадку (аерогель). В залежності від походження пил розподіляють на природний і промисловий [1].

До пилу природного походження відносять: ерозію ґрунту, гірських порід, цвітіння рослин тощо. Промисловий пил може бути органічного та неорганічного походження. Органічний пил - це пил рослинного (борошняний, зерновий, цукровий тощо) та тваринного (кістковий, шерстяний, молочний тощо) походження. Неорганічний - це пил мінеральний (кварцовий, цементний) та металевий (сталевий, чавунний, алюмінієвий тощо).

Шкідливість впливу пилу на людину залежить від кількості його у повітрі, здрібнення (дисперсності) і хімічного складу повітря.

Пил впливає на здоров'я людини внаслідок механічної дії (ушкодження дихальних органів гострими краями пилу), хімічної (отруєння отруйним пилом), бактеріологічної (проникнення в організм разом з пилом шкідливих бактерій і мікробів). Крім шкідливого впливу на організм людини пил може бути пожежо- і вибухонебезпечним, а також погіршувати роботу устаткування.

Тривала робота в запиленому середовищі призводить до хронічних захворювань – пневмонії, фіброзу, силікозу та ін.

Кількісний вміст пилу в повітрі визначається його концентрацією, мг/м³, а припустимий – гранично допустимою концентрацією (ГДК). ГДК – це така концентрація пилу, яка при щоденній роботі (окрім вихідних днів) протягом 8 годин чи іншої тривалості, але не більше 41 години на тиждень, протягом усього робочого стажу не може викликати захворювань чи відхилень у стані здоров'я.

ГДК для пилу рослинного і тваринного походження наступні: з домішкою двоокису кремнію більше 10 % - 2 мг/м³; від 2 до 10 % - 4 мг/м³ (зерновий, комбікормовий та ін.), менше 2% - 6 мг/м³ (борошняний та ін.); цукрового пилу – 10 мг/м³ [1,3]

При неможливості зменшити запиленість до рівня ГДК (наприклад, при аварійній ситуації) і необхідності продовжити роботу потрібно користовуватись засобами індивідуального захисту від пилу: респіраторами і кисне ізолюючими приладами.