Інформаційні джерела :

1, 2, 3, 5, 6, 7, 10, 16, 17, 23, 24, 25, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 38, 41, 43, 45, 46, 47, 49, 50, 51, 53, 54, 56, 59, 64, 66, 70

[Вверх] [Вниз]

Тема 6. Аудиторські докази та робочі документи аудитора Методичні рекомендації

Основними відмінностями програм аудиту від планів є розкриття в програмах завдань перевірки аудиторськими процедурами та підтвердження думки аудитора певними доказами.Тому значну увагу за цією темою необхідно приділити саме аудиторським доказам, їх видам та вимогам до них. Надалі треба зупинитись на прийомах та процедурах отримання цих аудиторських доказів.Слід пригадати, що особливістю бухгалтерського обліку є відображення всіх змін у господарських засобах та джерелах їх формування тільки документально. Тому аудит у якості аудиторських доказів остаточно приймає тільки документальне підтвердження певного факту господарської діяльності. Крім того, абсолютно всі дії аудитора повинні бути зафіксовані у його робочих документах. Це надає значної ваги вивченню аудиторської документації, її функцій та класифікації.Але, необхідно пам’ятати, що аудитори працюють, здебільше, з конфіденційною інформацією клієнта, тому дуже важливими є питання порядку використання та збереження документації з аудиту.

 

1. 6.1. Методичні поради до вивчення теми Перелік питань

1. 6.1.1   Аудиторські докази, їх види та вимоги до них.

2. 6.1.2   Прийоми та процедури отримання аудиторських доказів, їх види.

3. 6.1.3   Аудиторська документація, її функції та класифікація.

4. 6.1.4   Порядок використання та збереження аудиторської документації.

 

1. 6.1.1 Аудиторські докази, їх види та вимоги до них

В процесі перевірки аудиторові необхідно одержати достатні та відповідні аудиторські докази, щоб мати змогу сформулювати обґрунтовані висновки, на яких ґрунтуватиметься думка аудитора.

Світовий досвід отримання аудиторських доказів узагальнено при підготовці розділу МСА 500-599, який так і називається «Аудиторські докази».

В редакції 2008 р. він складається з 12 МСА, в т.ч.

1. 1.                      500 Аудиторські докази.

2. 2.                      501 Аудиторські докази : додаткові міркування щодо окремих статей.

3. 3.                      505 Зовнішні підтвердження.

4. 4.                      510 Перше завдання: залишки на початок періоду.

5. 5.                      520 Аналітичні процедури.

6. 6.                      530 Аудиторська вибірка та інші процедури тестування.

7. 7.                      540 Аудиторська перевірка облікових оцінок.

8. 8.                      545 Аудит оцінок за справедливою вартістю та розкриття інформації.

9. 9.                      550 Зв’язані сторони.

10. 10.                  560 Подальші події.

11. 11.                  570 Безперервність.

12. 12.                  580 Пояснення управлінського персоналу.

Зупинимось тільки на МСА 500 «Аудиторські докази», так як він містить основні напрямки аудиторських доказів, які більш широко розкриваються у всіх наступних МСА цього розділу

Метою цього МСА є встановлення стандартних положень і надання рекомендацій стосовного того:

• -           з чого складаються аудиторські докази в аудиторській перевірці фінансових звітів,

• -           кількості та якості аудиторських доказів, які слід отримати,

• -           кількості та якості аудиторських процедур, які використовують аудитори для одержання цих ауд доказів.

Не очікується, що аудитори розглядатимуть всю інформацію, яка може існувати.

Аудиторські докази, які є накопичувальними за характером,

охоплюють:

• -           аудиторські докази, отримані від аудиторських процедур, виконаних в ході аудиту,

• -           аудиторські докази, отримані з інших джерел, таких як попередні аудиторські перевірки та процедури контролю якості на фірмі.

Аудиторські докази поділяються на прямі і непрямі.

Джерелами аудиторських доказів можуть бути:

• -           звітність фінансова, податкова, статистична;

• -           головна книга та оборотни відомість за синтетичними рахунками;

• -           облікові регістри синтетичного й аналітичного обліку;

• -           первинні документи та звіти матеріально відповідальних осіб;

• -           матеріальні активи;

• -           бізнес-плани, кошториси, калькуляції, розпорядчі документи;

• -           матеріали ревізій і перевірок, проведених різними органами;

• -           матеріали внутрішнього контролю;

• -           показники, отримані аудитором при проведенні документального та фактичного контролю;

• -           письмові та усні заяви працівників підприємства і третіх осіб відносно змісту досліджуваних об’єктів.

Надійність аудиторських доказів залежить від:

• -          джерела їх отримання (внутрішнього чи зовнішнього);

• -          форми їх надання (візуальної, документальної чи усної).

Так, аудиторські докази, отримані від зовнішніх джерел (від третіх осіб), більш надійні, ніж докази, отримані із внутрішніх джерел.

Аудиторські докази, які зібрані безпосередньо аудитором, більш надійні, ніж докази, отримані від персоналу суб’єкта господарювання, що перевіряється.

Аудиторські докази є більш надійними, якщо вони отримані від різних джерел, мають різний зміст, але не суперечать один одному.

Аудиторські докази у формі документів та письмових заяв більш надійні, ніж заяви, надані в усній формі.

Випадково почуті відомості не можуть бути аудиторським доказом без підтвердження документами або фактами господарської діяльності!!!

Аудиторські докази мають відповідати критеріям достатності (кількості) та відповідності (якості).

На кількість необхідних аудиторських доказів впливає:

• -           ризик викривлення (чим вищий ризик, тим більше аудиторських доказів може знадобитися);

• -           якість таких аудиторських доказів (чим вища якість, тим менше потрібно аудиторських доказів).

Відповідно - достатність та відповідність аудиторських доказів взаємозалежні. Однак, отримання більшої кількості аудиторських доказів не може компенсувати їхню низьку якість!