
- •Практичне заняття №1
- •Практичне заняття №2
- •Практичне заняття №3.1
- •Коефіцієнт навантаженості сr для половинних підшипників [1]*
- •Значення для половинних підшипників [1]
- •Коефіцієнт опору обертанню См для половинних підшипників [1]
- •Практичне заняття №3.2
- •Практичне заняття №4
- •Практичне заняття №5
- •В таблиці додатків (Додаток хіі) наведені значення одиниці допуску для діапазону розмірів до 500 мм в есдп сев (5…16 квалітети).
- •Практичне заняття №6
- •Практичне заняття №7
- •Література
- •Значення коефіцієнта f у залежності від співвідношення розмірів спряжуваних деталей
- •Допустимі значення інтенсивності навантажень на посадочних поверхнях валів і корпусів
- •Рекомендовані поля допусків валів і отворів корпусів під підшипники кочення з місцевонавантаженими кільцями
- •Шорсткість посадочних поверхонь валів і отворів корпусів
- •Значення для інтервалів діаметрів в есдп сев
- •Кількість одиниць допусків в даному квалітеті
- •Різьба метрична з крупним кроком. Діаметри і кроки, мм по гост 8724-81, (ст сев 181-75)
- •Розміри середнього і внутрішнього діаметрів метричних різьб, мм по гост 9150-81 (ст сев 180-75), гост 24705-81 (ст сев 182-75), гост 24706-81 (ст сев 184-75)
- •Розміри прямобічних шліцевих з’єднань, мм (по гост 1139-80)
- •Поля допусків нецентруючих діаметрів (по гост 1139-80)
- •Допуски циліндричності, округлості, профілю поздовжнього перерізу (по гост 24643-81)
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра автомобілів, автомобільного господарства і технології металів
032-222
Методичні вказівки
до практичних занять з дисципліни «Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання» для студентів за напрямами підготовки 6.070106 «Автомобільний транспорт» і 6.050503 «Машинобудування»
денної та заочної форм навчання, які навчаються
за інтегрованими навчальними планами
Рекомендовано методич-ною комісією за напрямом підготовки 6.070106 «Ав-томобільний транспорт»
Протокол №6
від 15.04.2009 р.
Рівне 2009
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання» для студентів за напрямами підготовки 6.070106 «Автомобільний транспорт» і 6.050503 «Машинобудування» денної та заочної форм навчання, які навчаються за інтегрованими навчальними планами/ Є.К.Кім. – Рівне: НУВГП, 2009. –
Упорядник: Є.К.Кім, кандидат технічних наук, доцент.
Відповідальний за випуск: М.М.Марчук, кандидат технічних наук, професор, завідувач кафедри «Автомобілі, автомобільне господарство і технологія металів».
З М І С Т
1. Передмова………………………………………………………....3
2. Практичне заняття №1. Основні поняття про допуски
і посадки та єдина система допусків і посадок……………….…4
3. Практичне заняття №2. Розрахунок і вибір посадки
з натягом…………………………………………………………..5
4. Практичне заняття №3.1. Розрахунок і вибір посадки із
зазором для підшипників ковзання…………………………………….8
5. Практичне заняття №3.2. Розрахунок ймовірності
отримання зазорів і натягів у перехідних посадках………………....16
6. Практичне заняття №4. Розрахунок і вибір посадок
підшипників кочення……………………………………………….…18
7. Практичне заняття №5. Розрахунок розмірних ланцюгів….…19
8. Практичне заняття №6. Допуски і посадки різьбових
з’єднань………………………………………………………………...25
9. Практичне заняття №7. Допуски і посадки шліцевих
з’єднань………………………………………………………………...28
10. Література………………………………………………………28
Додатки……………………………………………………………..29
© Кім Є.К., 2009
© НУВГП, 2009
П е р е д м о в а
На сучасному етапі розвитку науки і техніки, коли широкого розвитку набули спеціалізація та кооперування виробництва, важлива роль належить взаємозамінності, стандартизації і метрології в рішенні проблеми підвищення якості та ефективності виробництва, експлуатації і ремонту машин. У зв’язку з цим підготовка сучасного спеціаліста неможлива без засвоєння широкого кола питань, пов’язаних зі стандартизацією, взаємозамінністю і технічними вимірюваннями, що розглядається у дисципліні «Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання».
Для забезпечення надійності та довговічності машин і механізмів необхідний оптимальний вибір допусків і посадок деталей машин і спряжень. Найбільш обгрунтованим є розрахунковий метод вибору посадок. Тому на практичні заняття винесені типові завдання, пов’язані з розрахунками посадок різноманітних вузлів машин і механізмів, з використанням широкого кола довідкового матеріалу.
Звіти про виконаня практичних завдань оформляються на листах формату А4 з лицьової строни з полями: зліва – 20 мм, зверху, знизу і справа – 5 мм.
Практичне заняття №1
Тема: «Основні поняття про допуски і посадки та єдина система допусків і посадок»
Мета заняття: навчитись розшифровувати умовні позначення посадок гладких циліндричних з’єднань, користуватися довідковими таблицями, визначати всі основні параметри спряжених деталей.
Вихідні дані: умовні позначення посадок гладких циліндричних з’єднань.
Порядок виконання.
1.1. Розшифрувати умовне позначення посадки гладкого циліндричного з’єднання.
1.2. За таблицями СТСЭВ 144-75 (Додатки І і ІІ) визначити граничні відхилення отвору (ЕS, EI) і вала (es, ei).
1.3.
Визначити найбільші
і найменші
граничні розміри (діаметри) відповідно
отвору і валу за формулами:
;
(1.1)
;
(1.2)
;
(1.3)
;
(1.4)
1.4.
Визначити допуски на розміри отвору
і валу
за формулами:
;
(1.5)
;
(1.6)
1.5. Визначити найбільший і найменший зазори або натяги у залежності від характеру посадки (із зазором, з натягом чи перехідна) за формулами:
- для посадки із зазором:
;
(1.7)
;
(1.8)
- для посадки з натягом:
;
(1.9)
;
(1.10)
-
для перехідної посадки визначаються
за
формулою (1.9) і
за
формулою (1.7).
1.6. Визначити допуск посадки у залежності від характеру посадки за формулами:
- для посадки із зазором:
;
(1.11)
- для посадки з натягом:
;
(1.12)
- для перехідної посадки:
;
(1.13)
1.7. Побудувати схему розміщення полів допусків заданої посадки.
1.8. Накреслити ескізи спряження і деталей із зазначенням посадки, полів допусків і граничних відхилень.
Практичне заняття №2
Тема: «Розрахунок і вибір посадки з натягом»
Мета заняття: засвоєння методики розрахунку і вибору посадки для нерухомого з’єднання.
Посадки з натягом застосовують в нерухомих з’єднаннях, причому відносна нерухомість спряжених деталей досягається за рахунок пружних деформацій, які виникають при запресовуванні однієї деталі в другу.
Натяг в нерухомому з’єднанні повинен бути таким, щоб з однієї сторони він гарантував відносну нерухомість вала і отвору, а з другої не викликав руйнування деталей при їх з’єднанні. Виходячи із цих умов, нерухому посадку розраховують і вибирають у такому порядку.
2.1. Визначають найменший питомий тиск на контактних поверхнях вала і отвору, необхідний для передачі заданих навантажень:
,
(2.1)
де
-
найменший питомий тиск, Па;
- номінальний діаметр спряження, м;
- довжина спряження, м;
-
крутний момент, Н·м;
- осьове зусилля, Н; f
– коефіцієнт тертя.
2.2.
Визначають найменший розрахунковий
натяг
,
м, який може передати задані навантаження:
,
(2.2)
де
,
-
модулі пружності матеріалу втулки і
вала, Па;
,
-
коефіцієнти Ляме, відповідно для втулки
і вала, які визначаються за формулами:
;
(2.3)
;
(2.4)
де
,
-
коефіцієнти Пуассона для матеріалу
втулки і вала; d2
– зовнішній діаметр втулки, м; d1
– внутрішній діаметр вала, м (рис.2.1).
Для суцільного вала (d1=0)
;
для масивного корпуса (d2
)
.
Значення величин Е
і
наведені в табл.2.1.
2.3.
Визначають найменший допустимий натяг
з урахуванням того, що в процесі
запресовування вала в отвір нерівності
поверхонь частково (до 60% їх висот)
зрізаються і зминаються:
,
(2.5)
де
-
шорсткість контактуючих поверхонь
втулки і вала.
Рис.2.1. |
Таблиця 2.1.
Значення
коефіцієнта Пуассона
|
||
Матеріал |
Е·10-11, Па |
|
|
Сталь |
1,96…2,0 |
0,3 |
|
Чавун |
0,74…1,05 |
0,25 |
|
Бронза |
0,84 |
0,35 |
|
Латунь |
0,78 |
0,38 |
2.4.
Визначають найбільший допустимий
питомий тиск
,
при якому відсутня пластична деформація
на контактних поверхнях деталей. В
якості
береться менший з двох значень допустимого
тиску, які визначаються за формулами:
;
(2.6)
;
(2.7)
де
- допустимий питомий тиск відповідно
до втулки і вала, Па;
- границя текучості матеріалу втулки
та вала, Па;
- відповідно внутрішній (вала) і зовнішній
(втулки) діаметри, м (рис.2.1).
2.5.
Визначають величину найбільшого
розрахункового натягу
,
м;
.
(2.8)
2.6.
Визначають величину найбільшого
допустимого натягу
з урахуванням поправки на зм’яття
нерівностей поверхонь вала і отвору:
(2.9)
2.7. З таблиць СТСЭВ 144-75 (Додаток ІV) вибирають стандартну посадку виходячи з умов:
;
>
,
(2.10)
Посадки вибирають, в першу чергу із переважних, рекомендованих СТСЭВ 144-75.
2.8.
Визначають необхідне (найбільше) зусилля
при запресовуванні деталей
,
Н:
,
(2.11)
де
- коефіцієнт тертя при запресовуванні;
;
-
питомий тиск при найбільшому натязі
вибраної посадки, Н/м2:
(2.12)
2.9. З таблиць СТСЭВ 144-75 (Додатки І і ІІ) для вибраної посадки виписують і визначають граничні відхилення отвору і вала.
2.10. Визначають граничні розміри вала й отвору та їх допуски.
2.11. Визначають величини граничних натягів і допуск посадки.
2.12. Будують схему розміщення полів допусків отвору та вала.
2.13. Креслять спряження в зборі та подетально із зазначенням посадок, квалітетів, граничних відхилень і шорсткості поверхонь.