7. Послідовність роботи

7.1. Для виконання вимірювань надіти гільзу на шпиндель-шестерню, налити промивальної рідини в стакан до риски, встановити стакан на телескопічний столик.

7.2. При роботі з рідиною, температура якої відрізняється від + 20 (±5) ^оС, потрібно підключити термостат, підняти телескопічний столик, тримати 30 хвилин (до одержання стійких показників), установити перемикач «об/хв», швидкість обертання гільзи 600 об/хв, уключити тумблер «мережа».

7.3. Перемішати промивальну рідину на протязі 3 – 5 хвилин при частоті обертання зовнішнього циліндра 600 об/хв., потім змінити стійки показання кутів закручування за шкалою приладу при частотах обертання 600, 400, 300, 200 об/хв.За стійкі показання кута закручування приймаються кути, величина яких при обертанні гільзи протягом 3 – 5 хвилин не змінюється.

8. Зміст звіту

8.1. За результатами вимірювань, отриманих на приладі ВСН-3, розраховують в’язкість, а також динамічну напругу зсуву. Для розрахунку необхідно побудувати графік у координатах n-ц аналогічно зображеному на рисунку 1.Через точки з відповідним значенням ц при різних ц проводять плавну лінію 1 реологічну криву течії. Прямолінійний участок кривої продовжують до перетину з віссю абсцис у точці ц і одержують пряму 2. Опустивши перпендикуляр на вісь абсцис від точки прямої 2, відповідно 600 об/хв, отримують точку ц.

8.2. Дані лабораторних дослідів зведені до таблиці 4.1 лабораторного журналу.

№ досліду	Частота обертання, n	Ефективна в’язкість, Ю
1	0	5
2	400	60
3	700	120

8.3. Графічна залежність частоти обертання від ефективної в’язкості в промивній рідині.

8.4. Дані лабораторних дослідів зведені до таблиці 4.2 лабораторного журналу.

№ досліду	Частота обертання, n	Кут закручування, ц
		1-ша бригада	2-га бригада	3-тя бригада
1	0,2	10	0	0
2	200	23	30	25
3	300	28	55	32
4	400	35	74	34
5	600	40	95	37

8.5. Графічна залежність частоти обертання від кута закручування в промивній рідині.

8.6. Висновок.

9. Висновки і рекомендації: отримані результати вимірювань підтверджують залежності, викладені в гіпотезах:

• Побудувавши графік залежності зміни кута закручування від швидкості обертання – кут закручування зростає на v = 300 об/хв., спостерігається перший пік кута закручування на v = 400 об/хв., пік зменшення зростання кута закручування, в подальшому кут зростає.

• Цікаві властивості мав розчин 2-ї бригади зі значними перепадами: великою зміною кута закручування.

• Розчин 2-ї та 3-ї бригад мав СНС = 0.

• За показниками СНС, найкращим був розчин ІІІ бригади.

• За показниками піків перепадів – розчин І бригади.