5. Прилади і матеріали

5.1. Готова промивна рідина.

5.2. Фарфорові кухлі місткістю 700 мл.

5.3. Електромішалки.

5.4. Скляні градуйовані циліндри.

5.5. Прилад СНС-2;

5.6. Ареометр АГЗ-ПП.

5.7. Віскозиметр польовий ВБР-2.

5.8. Ваги технічні з важками.

5.9. Лінійка.

5.10. Мікрокалькулятор.

5.11. Секундомір.

5.12. Журнал обліку вимірювань.

СНС-2 Віскозиметр ВБР-2 Електромішалка Аерометр

6. Основні теоретичні відомості

СНС-2

Необхідний для визначення статичного граничного зсуву глинистих розчинів, використовуваних при бурінні нафтових та газових свердловин.

Принцип дії: В стакан заливається досліджуваний розчин. При обертанні стакану розчин захоплює за собою вимірювальний циліндр і всю підвісну систему до тих пір, поки момент закручування нитки не стане рівним крутному моменту, що розвивається статичною напругою зсуву розчина на циліндр. Статичне граничне напруження визначається за максимальним кутом закручування нитки.

Віскозиметр ВБР-2.

ВБР-2 необхідний для визначення умовної в’язкості бурових розчинів, що використовуються при бурінні нафтових та газових свердловин і різних свердловин другого призначення.

Ареометр

Необхідний для вимірювання густини бурових або різних інших розчинів, а також рідин і пульп нейтральних до поліетилену.

Технічні характеристики:

Діапазон зміни густини, г/см³, – з каліброваним навантаженням 0,8…2,6.

Діапазон зміни густини, г/см³, – без каліброваного навантаження 1,7…2,6.

Ціна поділки шкали аерометра (основної та поправочної), г/см³, – 0,01.

Місткість стакану аерометра, см, – 78,5 – 0,3.

Гранична похибка при температурі досліджуваного розчину, навколишнього середовища та води 20 – 2 °С, г/см³, – 0,01.

У промивній рідині, яка знаходиться в стані спокою, частки глини під дією сил міжмолекулярного й електростатичного тяжіння зчеплюються одна з одною, в основному краями. В результаті в промивній рідині утворюється просторовий каркас із глинистих часток. Цей каркас прийнято називати структурою. Ця структура має здатність утримувати частки уламків вибуреної породи в завислому стані.

У результаті процесу структуроутворення промивна рідина згущується, рухомість її погіршується. При механічному переміщуванні структура її руйнується, і промивна рідина знову стає текучою. Здатність промивної рідини утворювати структуру в стані спокою має велике значення для буріння й закінчення свердловин.

Здатність промивної рідини до структуроутворення прийнято оцінювати величиною статичної напруги зсуву.

Статична напруга зсуву – це максимальна дотична напруга, при якій відбувається руйнування структури в промивній рідині, що знаходиться в стані спокою. Оскільки міцність структури з часом може збільшуватися, то визначають статичну напругу зсуву після однохвилинного та десятихвилинного стояння промивної рідини в спокої.