
Тема 19. Ґрунти України та їх екологічна характеристика.
План
-
Умови ґрунтоутворення на території України.
-
Агроґрунтове районування України.
-
Ґрунти Полісся.
-
Ґрунти Лісостепу.
-
Ґрунти Степу.
-
Ґрунти сухих степів.
-
Ґрунти Гірського Криму і Карпат.
1. Умови ґрунтоутворення на території України.
Географічне положення. Україна розташована на південному заході Східної Європи. Найбільша протяжність її території з заходу на схід становить 1316 км, а з півночі на південь – 893 км.
На заході Україна межує з Польщею, Словаччиною і Угорщиною, на півночі – з Білоруссю, на північному сході і сході – з Росією, на південному заході – з Румунією і Молдовою. На півдні рубежі країни виходять до Чорного і Азовського морів.
Загальна площа України становить 60355 тис. га, орні землі займають 34,4 млн га, сіножаті – 2,2, пасовища – 4,8 млн га. Значна площа сільськогосподарських угідь розміщена на меліорованих землях. Україна має 2,7 млн га осушених і 2,5 млн га зрошуваних земель. Ліси та чагарники поширені на площі 10,0 млн га.
Рівнинна частина України займає південно-західну частину Східно-Європейської рівнинної країни. В її межах з півночі на південь чітко виражена зміна ландшафтних зон: мішаних лісів (МЛ), Лісостепу (ЛС) і Степу (С). Степова зона поділена на дві підзони: Північно-степову і Південно-степову (сухостепову). На заході України знаходиться Карпатська гірська країна, на півдні – Гірський Крим.
Клімат. На основній території клімат помірно континентальний і лише на Південному березі Криму – субтропічний. Континентальність наростає з заходу на схід. Під впливом північно-західних атлантичних повітряних мас в західних регіонах формується помірно теплий вологий клімат. Сухі східноєвропейські повітряні маси зумовлюють континентальний клімат з нестійким зволоженням і частими посухами в східних і південно-східних районах. Основні показники кліматичних умов за зонами України наведено в табл. 19.1.
Характерною особливістю клімату Гірського Криму є посушливість і сильні вітри. На відкритих ділянках, зокрема на території передгірно-степової зони, навесні виникають пилові бурі.
Карпатська буроземно-лісова область має вертикальну термічну поясність, що зумовлює вертикальне розташування рослинних і ґрунтових зон. В Карпатах випадає до 1000 мм опадів на рік.
Рослинність. Ґрунти Полісся формуються під сосновими, грабовими, дубово-грабовими та іншими лісовими формаціями. Під покривом лісу добре розвинений підлісок з чагарникових порід і трав’яний покрив. В заплавах річок, западинах та інших пониженнях розвивається лучна і болотна рослинність.
Для Лісостепу характерне чергування лісових і степових масивів. Ліси ростуть на підвищених, добре дренованих ділянках.
Таблиця 19.1.
Кліматичні умови в різних зонах України
Кліматичні умови |
Полісся |
Лісостеп |
Степ |
1. Середня річна температура повітря, 0С |
5,5-7,0 |
7,0-7,6 |
8-10 |
2. Тривалість безморозного періоду, днів |
150-160 |
160-170 |
170-200 |
3. Тривалість вегетаційного періоду, днів |
190-210 |
190-215 |
210-245 |
4. Сума активних температур > 100С |
2200-2600 |
2400-2800 |
2800-3400 |
5. Кількість опадів, мм |
550-650 |
400-550 |
300-450 |
6. Коефіцієнт зволоження |
1,9-2,8 |
1,4-1,8 |
0,4-0,8 |
Тут переважають дубові, дубово-грабові і дубово-кленово-липові ліси. На понижених ділянках рельєфу формуються степові екосистеми: лучні степи і остепнені луки, у складі яких переважають дернинні злаки і багате різнотрав’я.
Рослинність Степу представлена різнотравно-типчаково-ковиловими і типчаково-ковиловими степами. На території Північного Степу зустрічаються байрачні дубові ліси та зарості степових чагарників: терну, степової вишні, мигдалю та ін. У зоні сухого степу ґрунти формуються під полиново-типчаково-ковиловими степами. В їх складі багато напівчагарників, ефемероїдів, ефемерів, лишайників і синьозелених водоростей.
Ґрунтоутворюючі породи. 74,8% території займають лесові породи: леси, лесоподібні породи і оглеєні леси. Характерними особливостями їх є висока пористість (45-50%) і карбонатність (10-15%).
На Поліссі ґрунти формуються на водно-льодовикових відкладах і морені. Водно-льодовикові відклади здебільшого складені з середньо- та крупнозернистого кварцевого піску, інколи вони мають суглинковий механічний склад. Моренні відклади переважно суглинкові з включенням гальки, валунів та інших грубих уламків.
У заплавах річок залягають алювіальні відклади, які займають близько 9% території. За віком виділяють сучасні і давні відклади. Перші утворюють заплавну, а другі надзаплавні тераси річок. Вони бувають різноманітного механічного складу, але характерними ознаками для всіх є чітко виражена шаруватість і диференційованість за розміром часток.
Значні площі країни займають делювіальні відклади, різноманітні глини та продукти вивітрювання місцевих порід.
Рельєф. 95% площі України займають рівнинні території, в тому числі низовини – 70, височини – 25% (Маринич О.М. та інші, 1982). Широкі простори займають Поліська, Придніпровська, Причорноморська низовини. Найбільшими височинами є Волинська, Подільська, Придніпровська, Приазовська та Донецька.