Контрольні завдання (проблемні ситуації)
1) В останні роки в економічно розвинутих країнах усе більше з’являються супротивників НТП, які стверджують, що механізація і автоматизація праці виступають головною причиною безробіття. Чи завжди впровадження нової техніки і технології у виробництві супроводжується загрозою скорочення зайнятості? Для яких категорій працівників ця загроза реальна і чому?
2) У великому місті N при встановленні муніципалітетом цін на проїзд у громадському транспорті існує нестача водіїв автобусів. Муніципалітет приймає рішення залучити на роботу робочу силу з-за кордону, де рівень реальної зарплати набагато нижчий. Чи приведе ця акція до зниження середнього рівня зарплати мешканців міста N?
3) Уявимо, що фірма стикається із скороченням попиту на свій продукт. Вона може діяти в цій ситуації 3 способами: скоротити кількість годин роботи кожного працівника, скоротити кількість працівників, залишити кількість працівників і годин роботи незмінними, але скоротити продуктивність кожної людино-години роботи. Обґрунтуйте, за яких обставин можливий кожний з цих варіантів поведінки фірми.
4) Модель пропозиції праці передбачає, що чим вище дохід чоловіка в сім’ї, тим нижча пропозиція праці жінки. За останні 40 років в економічно розвинутих країнах реальні заробітки чоловіків, особливо високоосвічених знизились. Одночасно зросла пропозиція праці заміжніх жінок, особливо жінок високоосвічених чоловіків. Як можна пояснити це явище?
5) Чи справедливі наступні твердження:
а) збільшення реальної зарплати знижує відсоток населення, що ніколи не працювало;
б) збільшення прибуткового податку впливає на пропозицію праці жінок, проте не впливає на пропозицію праці жінок, які не працюють;
в) оскільки рівень участі в робочій силі жінок сильніше реагує на зміну заробітної плати, то у жінок ефект заміщення вищий.
Література
16, 17, 18, 43, 62
Модуль 1
Змістовий модуль 2. Організація та нормування праці. Продуктивність і оплата праці. Управлінські процеси у сфері праці. Міжнародна організація праці
Практичне заняття № 3
Тема 7. Організація і нормування праці (2 год.)
Мета роботи:
-
поглиблення і розширення знань про основні організаційні напрями на виробництві;
-
набуття практичних навичок розрахунку норм праці.
План вивчення теми
-
Напрями організації праці.
-
Методи вивчення змісту праці і затрат робочого часу.
-
Нормування праці, види норм. Види нормативів праці.
Обладнання: бланки спостережень фотографії робочого часу і хронометражу, калькулятори
Методичні рекомендації до практичного заняття
Дане заняття є комбінованим (практично-семінарським), перша його частина, присвячена питанням організації, полягатиме в обговоренні теоретичних і практичних положень, а друга частина – у розв’язанні задач з нормування праці. Отже, обговоренню підлягають питання напрямів організації праці, форм поділу праці, кооперування праці на підприємстві, виробничих процесів на підприємстві, особливостей організації робочих місць робітників, чинникам, що впливають на працездатність, шкідливим і небезпечним умовам виробництва, атестації робочих місць, психологічному клімату у колективі як чиннику ефективної організації праці. Далі робота зосереджується на одному з напрямів організації праці – його нормуванні. Студенти повинні ознайомитися із листами спостережень для проведення фотографії, хронометражу, фотохронометражу робочого часу і в якості самостійної роботи виконати самофотографію робочого часу та описати організацію власного робочого місця. Також пропонується в якості самостійної роботи провести хронометраж друкування тексту обсягом 0, 5 друкованого аркушу (д. а.), 1 д. а. = 40 000 знаків (без пробілів) або приготування страви, написання реферату або ін. Студенти повинні ознайомитися із доступними нормативами з праці (наприклад, будівельної галузі).
Наступним видом роботи є розв’язання задач з нормування праці.
З метою визначення рівня фактичного використання фонду робочого часу розраховують наступні показники:
1. Коефіцієнт використання робочого часу (К р.ч.):
(5.8)
2. Коефіцієнт втрат робочого часу, пов’язаних з недоліками у технології та організації виробництва (Кпнт):
(5.9)
3. Коефіцієнт втрат робочого часу внаслідок порушень трудової дисципліни (Кптд):
(5.10)
Виходячи з непродуктивних витрат робочого часу, визначають резерви можливого зростання продуктивності праці за рахунок їх усунення у відсотках. Для цього фактичні втрати по кожному елементу відносять до фактичного оперативного часу за зміну та множать на 100, наприклад:
(5.11)
Загальне значення сумарного резерву зростання продуктивності праці як за рахунок втрат, так і за рахунок непродуктивних затрат робочого часу (ППзаг), за умови їх повної ліквідації, можна обчислити за формулою, %:
, (5.12)
де Топн і Топф – змінний відповідно нормативний і фактичний оперативний час.
Нормування праці на підприємстві – це система засобів і методів установлення міри праці, необхідної для об’єктивної оцінки його ефективності й відповідного рівня його оплати.
Метою нормування праці на підприємстві є забезпечення ефективного використання його матеріальних і трудових ресурсів, конкурентоздатності продукції на основі цілеспрямованих заходів щодо зниження трудових витрат у результаті впровадження досягнень науки і передового досвіду.
Нормування праці – це визначення планових (нормативних) витрат робочого часу у розрахунку на одиницю роботи чи продукції, або планового (нормативного) обсягу роботи (продукції), який необхідно виконати (витрати протягом робочого часу).
Норма часу – це кількість робочого часу, достатнього при даних засобах праці для виробництва одиниці доброякісної продукції, виконання роботи робітником відповідної професії та кваліфікації, який працює в умовах раціональної організації праці та виробництва. Норми часу виражаються в людино-секундах, людино-хвилинах, людино-годинах, людино-змінах, людино-днях у розрахунку на одиницю продукції чи роботи.
Вивчивши усі елементи затрат робочого часу, можна визначити, що склад норми часу можна подати у вигляді (рис. 1):
Нч=Тпз+То+Тдоп+Торг+Тех+Твоп+Тпт (5.13)
Усі затрати робочого часу (крім підготовчо-заключного) визначаються на прийняту для розрахунку одиницю роботи і становлять штучний час (Тшт), куди входять такі елементи:
Тшт=То+Тоб+Твоп+Тпт (5.14)
Таким чином, норма часу складається з двох основних частин – підготовчо-завершального і штучного часу:
Нч=Тпз+Тшт (5.15)
Норма часу (Нч)
Рис. 5.1. Структура норми часу
На підприємстві часто необхідно знати повні затрати на виробництво продукції, тобто калькуляцію затрат. З цією метою розраховують штучно-калькуляційний час, куди, крім штучного входить частина підготовчо-заключного часу, що припадає на одиницю продукції:
Тшт-к =Тшт + Тпз/п (5.16)
де п –кількість виробів у партії (завданні).
Норму часу на виготовлення всієї партії виробів або всього виробничого завдання визначають за формулою:
Тпарт=Тпз+Тштп або Тпарт=Тшт-кп. (5.17)
Норма виробітку – кількість доброякісної продукції, яку повинен виробити робітник відповідної спеціальності і кваліфікації при даних засобах праці за умов раціональної організації праці та виробництва. Норма виробітку є величиною, оберненою до норми часу і виражається в натуральних одиницях виміру за формулою:
Нвир = Тзм / Нч. (5.18)
У випадках, коли Тпз, Тоб, Твоп нормуються на зміну, норму виробітку можна обчислити за формулами:
(5.19)
(5.20)
Нормою обслуговування називають кількість одиниць суб’єктів праці, які одночасно обслуговуються одним або групою виконавців протягом визначеного регламентованого часу.
Норма чисельності виконавців – це чисельність працівників, які одночасно беруть участь у трудовому процесі на основі чіткого розподілу обов’язків.
Норма керованості (число підлеглих) визначає кількість працівників, що повинні бути безпосередньо підлеглі одному керівникові.
Нормоване завдання визначає необхідний асортимент і обсяг робіт, що повинні бути виконані бригадою за даний проміжок часу. На відміну від норми виробітку нормоване завдання може встановлюватися у годинах, нормо-гривнях. У зв’язку з цим норма виробітку може розглядатися як випадок нормованого завдання.
Нормативи для нормування праці – це вихідні величини режимів роботи обладнання, затрат праці і часу перерв у роботі, розроблені на основі заздалегідь проведених дослідженнях і призначені для багаторазового використання при розрахунку конкретних норм праці.
За змістом нормативи по праці підрозділяються на: нормативи режимів роботи устаткування, часу, темпу роботи, чисельності.
Нормативи режимів роботи устаткування містять параметри устаткування, на основі яких установлюються найбільш ефективні режими технологічного процесу, що забезпечують задану продуктивність устаткування з мінімальними витратами живої й упредметненої праці.
Нормативи часу містять регламентовані витрати часу на виконання окремих елементів трудового процесу, на виготовлення деталей, вузлів, виробів і на обслуговування одиниці устаткування, робочого місця, одиниці виробничої площі.
Нормативи темпу роботи встановлюють регламентований темп виконання робіт.
Нормативи чисельності визначають регламентовану чисельність працівників, необхідних для виконання заданого обсягу роботи.
Практичні завдання (задачі)
Задача 1
Визначити норму штучно-калькуляційного часу (Тшт-к), якщо: основний час (То) – 6 хв., допоміжний час (Тдоп) – 3 хв., час на обслуговування робочого місця (Тоб) – 4% від оперативного часу, час на відпочинок (Тв) – 5% від оперативного часу, підготовчо-завершальний час (Тпз) – 40 хв. на зміну, тривалість зміни (Тзм) – 480 хв.
Задача 2
Визначити норму часу на партію деталей (Нчпарт), якщо:
-
основний час (То) – 5 хв,
-
допоміжний час (Тдоп) – 2,6 хв.,
-
час на обслуговування робочого місця (Тоб) – 0,15 хв.,
-
час на відпочинок працівника (Тв) – 0,22 хв.,
-
підготовчо-завершальний час (Тпз) на одиницю продукції – 0,5 хв.,
-
кількість деталей в партії – 90 штук.
Задача 3
Визначити рівень виконання норм виробітку, якщо працівник протягом місяця виготовив:
-
деталей “А” (О1) – 120 штук, за норми часу (Нч1) – 1,2 нормо-годин на деталь;
-
деталей “Б” (О2) – 30 штук, за норми часу (Нч2) – 2,3 нормо-годин на деталь;
-
деталей “В” (О3) – 11 штук за норми часу (Нч3) – 0,7 нормо-годин на деталь.
Всього за місяць було відпрацьовано 23 робочі дні (Д), тривалість зміни (Тзм) – 8 годин.
Задача 4
Визначте рівень виконання норм часу за змінним (Нчзм) та фактично (Нчф) відпрацьованим часом, якщо було виготовлено продукції на 175 нормо-год. (О); відпрацьовано 22 робочі дні (Д), тривалість зміни (Тзм) – 8 год., при цьому 15 годин надурочної роботи (Тнад), простої з різних причин 10 год. (Тп), 12 нормо-год. було витрачено на виправлення браку не з вини працівника (Твб).
Задача 5
Визначте середній рівень виконання норми виробітку за умови, що 12 працівників виконали норми лише на 90%, 85 – на 100%, 70 – на 127%, 30 працівників – на 140 %.
Задача 6
За даними фотографії робочого дня змінний час робітника-верстатника розподілився так:
а) підготовчо-заключний час (Тпз) – 24 хв.;
б) час оперативної роботи (Топ) – 353 хв.;
в) час на обслуговування робочого місця (Тоб) – 20 хв.;
г) час на відпочинок та особисті потреби (Твоп) – 25 хв.;
д) простій з організаційно-технологічних причин (Тпт) – 30 хв.;
е) простій у зв’язку з порушенням трудової дисципліни (Тптд) – 28 хв.
Визначити коефіцієнт використання робочого часу (Кр.ч.).
Задача 7
Час, який витратив працівник на виконання виробничого завдання – 380 хв. (норматив – 420). На отримання сировини та матеріалів і здачу готової продукції він витрачає 20 хв. за зміну. Час на наладку верстата – 20 хв.
Обідня перерва працівника становить 45 хв. Час перерв, пов’язаний з переходом до іншого верстату – 10 хв., час на виробничу гімнастику – 2 хв., особисті потреби – 8 хв. При цьому, робітник закінчив роботу раніше на 10 хв. і через поломку верстату простояв без роботи 30 хв. Визначте коефіцієнт використання робочого часу, коефіцієнт втрат робочого часу працівника та можливі прирости продуктивності праці.
Задача 8
Визначте норму часу на партію деталей, якщо кількість деталей у партії – 100 шт., а затрати часу на 1 деталь наведені у таблиці.
Вхідні показники для розрахунку
|
Затрати робочого часу |
Нормативи затрат часу, хв. на 1 деталь |
|
То |
6 |
|
Тдоп |
3,5 |
|
Торг |
0,1 |
|
Ттех |
0,2 |
|
Твоп |
0,32 |
|
Тпз |
0,6 |
Задача 9
На робочому місці – двозмінний режим праці. Позмінно працюють Іванов та Нікітін. На основі проведених фотографій складено фактичний баланс їх робочого часу, який наведений у співставленні з нормативним (див. табл.). Час зміни – 480 хв. Визначити коефіцієнт використання робочого часу працівниками за зміну, коефіцієнт втрат робочого часу та резерви приросту продуктивності праці (загальний та за рахунок простоїв).
Вхідні показники для розрахунку
|
Затрати робочого часу |
Нормативи затрат часу, хв. на 1 деталь |
Нормативи затрат часу, хв. на зміну |
Фактичні затрати часу, хв. |
|||
|
Іванов |
Нікітін |
|||||
|
на деталь |
на зміну |
на деталь |
на зміну |
|||
|
Тпз |
1 |
|
1 |
|
2 |
|
|
То |
8 |
|
9 |
|
10 |
|
|
Тдоп |
1 |
|
1 |
|
2 |
|
|
Тоб |
1 |
|
2 |
|
2 |
|
|
Тв |
0,5 |
|
2 |
|
2 |
|
|
Тос |
0,5 |
|
0,5 |
|
2 |
|
|
Тпт |
- |
|
- |
|
1 |
|
|
Тптд |
- |
|
0,5 |
|
2 |
|
|
Тпнт |
|
|
- |
|
1 |
|
|
Всього |
12 |
480 |
|
480 |
|
480 |
|
Виробництво деталей |
|
40 |
|
|
|
|
Тести
1. Організація праці має сприяти:
а) удосконаленню процесу відпочинку працівників;
б) вдосконаленню всіх процесів праці та виробничих структур;
в) удосконаленню процесу управління персоналом;
г) усі відповіді вірні.
2. В економіці країни виділяють такі форми поділу праці:
а) між галузями економіки;
б) всередині галузей;
в) всередині підприємств;
г) усі відповіді вірні.
3. Відокремлення видів діяльності всередині даної галузі – це:
а) загальний поділ праці;
б) частковий поділ;
в) одиничний поділ;
г) усі відповіді вірні.
4. Поділ праці, що відбувається між різними категоріями працівників – це:
а) технологічний поділ праці;
б) поопераційний поділ праці;
в) функціональний поділ праці;
г) усі відповіді вірні.
5. Поділ праці, що передбачає поділ виробництва за видами, фазами – це:
а) технологічний поділ праці;
б) поопераційний поділ праці;
в) функціональний поділ праці.
6. Поділ праці, що зумовлюється різним ступенем складності виконуваних робіт і полягає у відокремленні складних робіт від простих – це:
а) професійний поділ праці;
б) кваліфікаційний поділ праці.
7. Кооперація – це організована виробнича взаємодія між:
а) окремими працівниками;
б) колективами бригад;
в) дільниць, цехів, служб;
г) усі відповіді вірні.
8. Бригада – це об'єднання працівників:
а) однакових професій;
б) різних професій;
в) однакових або різних професій на базі відповідних виробництв.
9. Процеси, що безпосередньо пов'язані з перетворенням предметів праці у готову продукцію – це:
а) обслуговуючі виробничі процеси;
б) основні виробничі процеси;
в) допоміжні виробничі процеси.
10. Процеси, при яких з одного виду сировини виготовляється кілька видів продукції, називаються:
а) синтетичними;
б) аналітичними.
11. Усі методи дослідження затрат робочого часу складаються з таких основних етапів:
а) підготовка до спостереження;
б) проведення спостереження;
в) обробка даних;
г) аналіз результатів та підготовка пропозицій;
д) відтворення об’єкта спостереження.
12. Для визначення фактичних витрат робочого часу на виконання трудових процесів використовується залежно від об’єкта спостереження такий метод фотографії робочого часу:
а) фотографія використання часу працівника;
б) фотографія часу роботи установи;
в) фотографія виробничого процесу;
г) усі зазначені вище;
д) жодної вірної відповіді з наведених.
13. Для технічних виконавців рекомендовано регламентовані перерви для відпочинку загальною тривалістю:
а) 10-15 хвилин;
б) понад 36 хвилин;
в) до 25-36 хвилин;
г) немає правильної відповіді.
14. Виділяють наступні способи проведення хронометражу:
а) безперервний, вибірковий і цикловий;
б) вибірковий, за поточним часом і безперервний;
в) цикловий, безперервний і за поточним часом;
г) немає правильної відповіді.
15. Відрізок часу, що необхідний для виконання одиниці роботи на одному верстаті або на одному робочому місці – це:
а) норма тривалості операції;
б) норма трудомісткості операції;
в) норма обслуговування;
г) немає правильної відповіді.
16. Кількість доброякісної продукції, яку повинен виробити робітник відповідної спеціальності і кваліфікації при даних засобах праці за умов раціональної організації праці та виробництва – це:
а) норма часу;
б) норма виробітку
в)норма керованості;
г) норма чисельності виконавців.
17. Чисельність працівників, які одночасно беруть участь у трудовому процесі на основі чіткого розподілу обов’язків – це:
а) норма часу;
б) норма чисельності виконавців;
в) норма обслуговування;
г) норма виробітку.
18. У натуральних одиницях виміру вимірюється:
а) норма часу;
б) норма чисельності виконавців;
в) норма обслуговування;
г) норма виробітку.
19. При статистичному нормуванні за норму праці беруться:
а) витрати, визначені на основі досвіду окремих осіб чи групи осіб;
б) середні показники, отримані з масових звітних даних;
в) норми витрат праці, які діють у сусідніх підприємствах.
20 .Робочий прийом – це :
а) закінчена дія робітника-виконавця, яка має своє конкретне окреме цільове призначення;
б) сукупності рухів, які виконуються робітником безперервно з метою підходу до предмета праці, взяття його, огляду засобів праці, спостереження за ходом технологічного процесу тощо;
в) одноразове безперервне переміщенні робітника.
21. При бригадній фотографії робочого дня здійснюється вивчення і нормування роботи, яка
а) виконується одним робітником і спостереження ведуться на одному робочому місці;
б) виконується групою робітників, зайнятих виконанням однієї загальної операції;
в) одночасно виконується на різних, але пов’язаних між собою операціях, згідно з установленим між робітниками поділом праці.
22. Хронометраж відрізняється від фотографії робочого дня тим, що
а) вивчаються всі без винятку витрати часу протягом зміни,
б) вивчаються лише витрати, які включаються в оперативний час.
23. Підготовчо-завершальним часом називають час, який:
а) робітник витрачає на підготовку засобів праці і себе до виконання заданої роботи;
б) робітник витрачає на закінчення роботи;
в) робітник витрачає на підготовку засобів праці і себе до виконання заданої роботи, а також усі дії, пов’язані з її закінченням.
24. Час, який безпосередньо витрачається на якісну зміну предметів праці називають:
а) допоміжний;
б) основний;
в) оперативний.
25. Оперативний час роботи складається з:
а) часу на обслуговування робочого місця;
б) основного часу,
в) допоміжного часу.