7. Термінологічний словник

-А-

Активи підприємства – економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей, що використовуються в господарській діяльності і належать підприємству на правах власності чи у формі претензії (вимог) за зобов’язаннями інших осіб. Активами підприємства є кошти, цінні папери, товарно-матеріальні цінності, основні засоби (фонди), фінансові інвестиції, боргові вимоги та будь-яка інша його власність. Кожен з видів активів підприємства має грошову оцінку. Використання активів підприємства, як очікується, приведе до отримання економічних вигід у майбутньому.

Активний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на інвестування економіки, що сприяє зростанню ВВП.

Актуарні розрахунки - система математичних і статистичних закономірностей, які є основою для встановлення стосунків між страховиком та страхувальником.

Акцептант переказного векселя так само, як і векселедавець простого векселя, є головним вексельним боржником і несе відповідальність за оплату векселя у встановлений термін.

Акція - цінний папір без визначеного часу обігу, що засвідчує участь його власника у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає власнику право на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства.

Амортизаційні відрахування - специфічний вид цільових фінансових ресурсів. Вони відображають перенесену на готову продукцію вартість основних засобів, їх знос у процесі експлуатації.

Аналіз фінансової діяльності як вид фінансового контролю, який передбачає детальне вивчення періодичної або річної фінансово-бухгалтерської звітності господарюючого суб'єкта з метою загальної оцінки результатів його фінансової діяльності, оцінки фінансового стану, забезпеченості підприємства власним капіталом та ефективності його використання.

Андерайтер - юридична особа, відповідальна за укладення страхувальних (перестрахувальних) угод і формування портфеля страхових зобов'язань згідно з нормами страхового права та економічною доцільністю.

Андерайтинг - придбання цінних паперів нових випусків з метою подальшого розміщення (продажу) на первинному ринку.

Асистанс - перелік послуг, що надається застрахованій особі відповідно до договору страхування і в його межах у натурально-речовій або грошовій формі через медичне, технічне або фінансове сприяння.

-Б-

Балансовий метод - використовується для узгодження напрямів використання фінансових ресурсів з джерелами їх формування, тобто узгодження всіх розділів фінансового плану між собою.

Борговий цінний папір - це зобов'язання емітента сплатити відсотки і погасити основну суму заборгованості у відповідності до встановленого графіка.

-В-

Валовий дохід підприємства – вартість новоствореного продукту в грошовому виразі.

Валютні ринки - це ринки, що обслуговують міжнародний платіжний оборот, який пов'язаний з оплатою грошових зобов'язань юридичних та фізичних осіб різних країн.

Валютний ринок - це:

1) система фінансово-економічних відносин, пов'язаних зі здійсненням операцій купівлі-продажу (обміну) чужоземних валют і платіжних документів у чужоземних валютах;

2) сфера економічних відносин, які виникають при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти і цінних паперів, деномінованих в іноземній валюті, а також операцій з інвестування капіталу в іноземній валюті.

Вексель - це документ, складений за встановленою формою, який підтверджує безумовний обов'язок векселедавця сплатити у зазначений термін вказану у векселі суму.

Вигодонабувач -

1. особа, що одержує страхове відшкодування (за майновим страхуванням) чи страхову суму (за особистим страхуванням), але не є страхувальником чи застрахованим, тобто це особа, яку призначив страхувальник (чи застрахований) для одержання страхових сум на випадок його смерті або з інших причин;

1. особа, що отримує зиск від майна, переданого в довірче управління.

Вигодонабувач зазначається як засновник довірчого управління у відповідному договорі і не може бути довірчим управителем.

Витрати домогосподарства - це сукупність платежів, що проводяться домогосподарством у звітному періоді з метою забезпечення своєї життєдіяльності.

Власні джерела формування фінансових ресурсів – кошти підприємницької структури (приватний чи акціонерний капітал).

Внутрішні джерела формування фінансових ресурсів підприємств – прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, амортизаційні відрахування від основних фондів і нематеріальних активів тощо.

-Г-

Грошові витрати домогосподарства включають споживчі витрати, а також витрати, пов'язані з інвестиційною діяльністю.

Грошові доходи домогосподарства - всі грошові та натуральні (визначені в грошовому еквіваленті) надходження, що одержують члени домогосподарства у звітному періоді.

Грошовий ринок - це ринок короткострокових кредитних операцій (до 1 року).

-Д-

Дата погашення - календарна дата, день коли компанія повертає покупцю суму, що дорівнює номіналу облігації і припиняє виплату відсотків.

Державна гарантія - зобов'язання держави в особі Кабінету Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, повністю або частково виконати платежі на користь кредитора у випадку невиконання позичальником, іншим ніж Україна, зобов'язань щодо повернення грошових коштів на умовах строковості та платності.

Державні дотації - це виділення коштів з бюджету на покриття збитків підприємств, як правило, у тому разі, коли збитковість є наслідком певної політики держави, наприклад цінової.

Державні субсидії - це виділення коштів з бюджету суб'єктам підприємницької діяльності на вирішення певних завдань у межах різних державних програм.

Джерела формування фінансових ресурсів підприємства – сукупність джерел формування додаткової потреби в капіталі на майбутній період для забезпечся розвитку підприємств. Ці джерела поділяються на внутрішні та зовнішні, власні, позичкові та залучені.

Договір страхування - угода між страхувальником і страховиком, яка регламентує їх взаємні зобов'язання відповідно до умов певного виду страхування.

Домогосподарство - це одна особа або сукупність осіб, які мешкають в одному житлі та ведуть спільне господарство (мають спільні втрати по утриманню житла, харчуванню, тощо).

Доходи від операцій з капіталом охоплюють реалізацію основного капіталу, державних запасів товарів, землі та нематеріальних активів.

-Є-

Єврокредити – міжнародні кредити, що надаються великими комерційними банками за рахунок євровалютного ринку. Позичальниками євровалют виступають великі національні монополії чи транснаціональні корпорації для фінансування великомасштабних процесів і заходів. Єврокредити надають на строк від 2 до 10 років з плаваючими процентними ставками.

Єврооблігації - це міжнародні облігації, що емітовані міжнародним синдикатом і продаються за межами країни, у валюті якої вони деноміновані.

-З-

Загальні доходи громадян включають грошові доходи, вартість продукції, отриманої з особистого підсобного господарства, суму пільг та субсидій, вартість подарованого майна та ін.

-I-

Іноземні облігації - це міжнародні облігації, емітовані іноземним позичальником і деноміновані у валюті країни розміщення.

Інформаційне забезпечення - це різного роду та виду економічна, комерційна, фінансова та інша інформація.

-К-

Казначейські зобов'язання - цінні папери на пред'явника, що розповсюджуються тільки на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їхніми власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.

Касові запаси громадян - це ресурси, що залишаються після проведення необхідних витрат і не використовуються в інвестиційній діяльності.

Комерційний розрахунок - раціональний і високоефективний метод фінансової діяльності підприємств, полягає в пошуку достатніх і дешевих фінансових ресурсів, раціональному їх розміщенні, мінімізації витрат і максимізації доходів та прибутку. Комерційний розрахунок засновується на таких принципах: повна господарська і юридична відокремленість; самоокупність, прибутковість, самофінансування, фінансова відповідальність.

Комерційні папери - це короткострокові зобов'язання без забезпечення, які випускаються великими банками з високою ліквідністю.

Комунальний податок - місцевий податок, який сплачують юридичні особи всіх форм власності, що перебувають на території України.

Кошторис - фінансовій план бюджетних установ, організацій, що визначає розмір, цільове направлення та поквартальний розподіл бюджетних коштів, які використовуються на утримання цих установ. Якщо установи фінансуються тільки за рахунок коштів бюджету, то вони складають кошторис витрат. Розрахунки планових витрат проводяться на основі нормативного методу. Якщо має місце комерційна залежність - складається кошторис доходів і витрат.

Кошторисне фінансування - забезпечення витрат за рахунок зовнішнього фінансування.

Кредит валютний - 1) різновид міжнародного кредиту, що надається у грошовій формі; 2) в Україні - внутрішній кредит у іноземній валюті, що надається банком, уповноваженим здійснювати валютні операції.

Кредит фінансовий - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента або резидента, або резидентам і нерезидентам, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів установлюються НБУ (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.

Курс (курсова вартість) - ринкова вартість цінного паперу, тобто та ціна, за якою цінний папір продається або купується на фондовому ринку.

-Л-

Лібералізація цін - це перехід до вільного ринкового формування цін замість централізованого планового ціноутворення та адміністративних методів його регулювання.

-М-

Майнове страхування - сукупність видів страхування, об'єктом яких є майно юридичних та фізичних осіб (будівлі, споруди, посіви, худоба, транспортні засоби, предмети особистого вжитку тощо).

Метод екстраполяції - полягає у визначенні фінансових показників на підставі виявлення їх динаміки.

Метод математичного моделювання полягає у побудові фінансових моделей, що імітують реальні економічні та соціальні процеси.

Міжбанківський ринок - частина ринку позичкових капіталів, де тимчасово вільні грошові ресурси кредитних установ залучаються та розміщуються банками між собою переважно у формі міжбанківських депозитів на короткі строки.

Міжнародний валютний ринок - це міжнародна мережа офіційних центрів, де відбувається купівля-продаж іноземних валют.

Міжнародний грошовий ринок - це ринок короткострокових зобов'язань, на якому купуються, продаються та обертаються специфічні високоліквідні фінансові інструменти.

Міжнародний кредит - це рух позичкового капіталу, пов'язаний із наданням валютних і товарних активів одними суб'єктами світової системи господарства іншим на умовах платності, строковості, повернення.

Міжнародний ринок боргових зобов'язань - це сфера обігу боргових зобов'язань, що гарантують кредиторові право стягувати борг із боржника.

Міжнародний ринок похідних фінансових інструментів (деривативів) охоплює обіг групи нових фінансових інструментів, що використовуються для передачі або нейтралізації ризиків.

Міжнародний ринок титулів (або прав) власності - сфера, де відбувається купівля-продаж цінних паперів, що засвідчують участь інвестора в капіталі підприємств.

Міжнародні фінанси - це :

1. сукупність обмінно-перерозподільних відносин, що виникають у зв'язку з рухом вартості між окремими країнами та у процесі формування і використання на світовому та регіональному рівнях централізованих грошових фондів;

2. фонди фінансових ресурсів, які утворилися на основі розвитку міжнародних економічних (ринкових) відносин і використовуються для забезпечення безперервності й рентабельності суспільного відтворення на світовому рівні та задоволення спільних потреб, які мають міжнародне значення;

3. сукупність банків, валютних та фондових бірж, міжнародних фінансових інституцій, регіональних фінансово-кредитних установ, міжнародних та регіональних економічних організацій і об'єднань, через які здійснюється рух світових фінансових потоків.

-Н-

Неподаткові надходження - це всі безповоротні надходження, крім доходів від продажу капіталу, всі надходження за штрафами і санкціями, крім штрафів за порушення податкового законодавства, і всі добровільні, невідплатні поточні надходження з недержавних джерел. Неподатковими надходженнями визнаються доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу; надходження від штрафів та фінансових санкцій та інші неподаткові надходження.

Нетто-платіж - сплачувана страхувальником страхова плата за страхування, передбачена договором чи законом.

Нетто-ставка - ціна страхового ризику, основна частина страхових тарифів, призначена для формування ресурсів страхових організацій на виплату страхового відшкодування (у майновому страхуванні) і страхових сум (в особистому страхуванні).

Нещасний випадок - це така подія, через яку гинуть чи втрачають здоров'я люди, а також відбувається непередбачувана втрата товарно-матеріальних цінностей.

Новація - домовленість між позичальником і кредитором щодо заміни зобов'язання по певному фінансовому кредиту іншим зобов'язанням.

Номінал - грошова сума, що вказана на лицевій стороні сертифікату облігації. Її отримує власник в день погашення.

Номінальна вартість облігацій - ціна, позначена на цінному папері.

Нормативи доходу - розмір особистого доходу громадянина або сім'ї, який гарантує їм достатній рівень задоволення потреб, що обчислюється на основі визначення вартісної величини набору нормативів споживання й забезпечення.

Нормативи доходу - розмір особистого доходу громадянина або сім'ї, який гарантує їм достатній рівень задоволення потреб, що обчислюється на основі визначення вартісної величини набору нормативів споживання й забезпечення.

Нормативи забезпечення — визначена кількість наявних в особистому споживанні предметів довгострокового користування, а також забезпечення певної території мережею закладів охорони здоров'я, освіти, підприємств, установ, організацій соціально-культурного, побутового, транспортного обслуговування й житлово-комунальних послуг.

Нормативи мінімального споживання - соціально прийнятний рівень споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, виходячи із соціальних або фізіологічних потреб.

Нормативи раціонального споживання - рівень, що гарантує оптимальне задоволення потреб.

Нормативи споживання - розміри споживання в натуральному виразі за певний проміжок часу (за рік, за місяць, за день) продуктів харчування, непродовольчих товарів поточного споживання та деяких видів послуг.

Нормативи статистичні - нормативи, що визначаються на основі показників фактичного споживання або забезпеченості для всього населення чи його окремих соціально-демографічних груп.

Нормативне забезпечення утворюють нормативи, інструкції, норми, тарифні ставки, методичні вказівки тощо.

Нормативний метод базується на використанні встановлених норм та нормативів.

-О-

Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення його власником коштів до Державного бюджету і підтверджує зобов’язання уряду відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений у ньому строк із виплатою попередньо визначеного доходу, якщо це передбачається умовами випуску.

Оборотні кошти - та частина фінансових ресурсів, яка постійно перебуває в обігу.

Оперативне управління являє собою комплекс заходів, що розробляються на підставі оперативного аналізу поточних фінансових ситуацій та наступних цілей отримання максимального ефекту при мінімальних витратах за допомогою перерозподілу фінансових ресурсів.

Оперативний фінансовий контроль здійснює головний бухгалтер протягом поточної фінансово-господарської діяльності за допомогою чітко відлагодженої системи бухгалтерського обліку та контролю за рухом грошових коштів.

Опціон -

1. зафіксоване біржовою угодою (контрактом) право (але не зобов'язання) купувати або продавати цінні папери, товари чи валюту на певних умовах у майбутньому з фіксацією ціни на час укладання угоди або на час придбання цінних паперів, товарів чи валюти (за рішенням сторін угоди);

2. одна з умов строкових біржових угод, за якою одній зі сторін надається право вибору між альтернативними умовами угоди чи право зміни її початкових умов.

Особове страхування - галузь страхування, в якій об'єктом страхових відносин є життя, здоров'я, працездатність людини (особи).

Офіційні трансферти - це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Ощадна справа – форма державного кредиту. О.с. належить до державного кредиту, коли ощадні установи виконують роль посередників при наданні позик державі за рахунок позичкових коштів населення без повідомлення реальних власників про купівлю державних цінних паперів.

-П-

Паритет – ціна цінного папера, еквівалентна його номінальної вартості.

Паритет валютний - законодавчо встановлене співвідношення між двома валютами, яке є основою валютного курсу.

Пеня застосовується при несвоєчасному виконанні грошових зобов'язань і нараховується за кожен день прострочення. Розмір пені встановлюється у відсотках від суми простроченого платежу.

Перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Підприємство - це організаційно виокремлена та економічно самостійна первинна (основна) ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію (виконує роботи або надає платні послуги).

Портфель фінансових ресурсів громадян включає як власні, так і позичені цінності.

Прибуток – частина отриманого на вкладений капітал чистого доходу підприємства, що характеризує його винагороду за ризик підприємницької діяльності. Він є важливим показником ефективності виробничо - господарської діяльності, а також джерелом формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів.

Приватизація - це придбання юридичними і фізичними особами у держави й органів місцевого самоврядування майна в приватну власність.

Проценти - це дохід, що сплачується на користь кредитора за умовами угоди про позику або про випуск державних цінних паперів.

-Р-

Регульовані доходи - це ті грошові надходження, які передаються з Державного бюджету до місцевих бюджетів з метою збалансування доходів та видатків (міжбюджетні трансферти).

Ремітент - векселедержатель, вказаний у тратті, в результаті передачі йому трасантом права на отримання грошей від трасата.

Рефінансування державного боргу - розміщення нових державних позик для погашення заборгованості за вже випущеними.

Ризик - усвідомлення можливості небезпеки виникнення непередбачуваних втрат очікуваного прибутку, майна, грошей у зв'язку з випадковими змінами умов економічної діяльності, несприятливими обставинами, який вимірюється частотою, ймовірністю виникнення того чи іншого рівня витрат.

-С-

Самофінансування - система господарювання, за якої всі витрат на просте та розширене відтворення виробництва забезпечуються власними фінансовими ресурсами та коштами банків, які, у свою чергу, теж погашаються за рахунок прибутку. Цей принцип забезпечує раціональне використання зароблених і залучених фінансовій ресурсів, оскільки мета С. полягає не в тому, щоб самостійно витратити певну суму коштів, а в тому, щоб отримати певний ефект (приріст прибутку та підвищення рівня рентабельності).

Світовий фінансовий ринок - це система ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію та перерозподіл міжнародних фінансових потоків.

Сек'юритизація - це процес перетворення низьколіквідних фінансових активів на інструменти ринку капіталів, що придатні для продажу.

Спекулятивні операції - це короткострокові фінансові дії з отримання прибутку у вигляді різниці у відсотках з отриманих кредитів. Сюди належать валютний арбітраж, процентний арбітраж, операції своп, валютна спекуляція тощо.

Співстрахування - страхування, при якому два та більше страховиків беруть участь визначеними частками у страхуванні одного й того самого ризику, видаючи спільні чи окремі поліси, кожний на страхову суму у своїй частці.

Споживчі витрати домогосподарств охоплюють грошові витрати домогосподарства на купівлю продуктів харчування, непродовольчих товарів, а також на оплату особистих послуг.

Спостереження (моніторинг) - постійний контроль з боку кредитних організацій за використанням виданої позики та фінансовим станом підприємства-клієнта; неефективне використання отриманої позики та зниження кредитоспроможності може призвести до більш жорстких умов кредитування, вимоги найшвидшого повернення позики.

Спотовий курс - поточний валютний курс. Розрахунки за угодами на придбання валюти за спот-курсом здійснюється наступного робочого (банківського) дня після укладання угоди.

Стихійне лихо - це випадок, спричинений руйнівною дією стихійних сил природи, який охоплює здебільшого чималу територію і призводить до значних матеріальних збитків та загибелі чи втрати здоров'я багатьох людей.

Стратегічне управління - це управління фінансами на перспективу, яка виражається у встановленні обсягів фінансових ресурсів майбутніх періодів для реалізації цільових програм, пов'язаних з піднесенням економіки України, проведенням її структурної перебудови, конверсії оборонних галузей, зміцненням агропромислового комплексу, вирішенням соціальних проблем тощо.

Стратегічний фінансовий контроль передбачає розробку оптимальних рішень щодо використання фінансових ресурсів та вкладення капіталу, які забезпечують економічну ефективність та максимізацію прибутку.

Страхова діяльність – врегульована нормами права господарська діяльність страхової організації, як правило, з метою отримання прибутку, яка здійснюється на підставі ліцензії, виданої уповноваженим державним органом з питань нагляду за страховою діяльністю.

Страхова премія - зобов'язання відшкодувати страхувальникові у певних межах суму можливих витрат.

Страхова сума - сума, на яку фактично застраховане рухоме чи нерухоме майно, життя чи здоров'я людей.

Страховий захист - економічна категорія, що відображає сукупність розподільних і перерозподільних відносин, пов’язаних із подоланням і відшкодуванням втрат, які можуть бути спричинені різними надзвичайними обставинами.

Страховий інтерес - страхова сума, якою оцінюється збиток у зв'язку з ймовірністю загибелі застрахованих осіб чи інших істот або можливим пошкодженням (знищенням) застрахованого майна та іншими матеріальними втратами.

Страховий посередник - страховий брокер чи агент, через якого укладається договір страхування і вирішуються окремі питання щодо врегулювання претензій.

Страховий ринок - це сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові послуги та здійснюється акт їх купівлі-продажу.

Страховий тариф - ставка платежу за страхування з одиниці страхової суми чи об'єкта страхування за певний період.

Страховий фонд – фонд, що створюється у вигляді резерву матеріальних або грошових коштів. Його економічна природа визначається відносинами виробництва та розподілу матеріальних благ, а також об’єктивно існуючих протиріч між людиною та природою.

Страховик - спеціалізована організація, котра за певну винагороду (страхову премію) здійснює страхування і бере на себе зобов'язання відшкодувати збитки страхувальникові (чи іншим особам) або виплатити страхову суму.

Страхові агенти - громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору-доручення із страховиком.

Страхові брокери - юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Страхові брокери - громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, не мають права отримувати та перераховувати страхові платежі, страхові виплати та виплати страхового відшкодування.

Страхувальник - юридична або дієздатна фізична особа, яка укладає зі страховою організацією договір страхування свого власного інтересу чи інтересу третьої особи, сплачує страхові премії і має право (згідно з договором та чинним законодавством) на отримання компенсації (відшкодування) у разі настання страхового випадку.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів та доходів від розміщення цих фондів.

Страхування відповідальності - галузь страхування, в якій об'єктом страхування виступає відповідальність перед третіми юридичними або фізичними особами, котрі можуть зазнати збитків унаслідок певної дії чи бездіяльності страхувальника.

Суброгація – передання страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми.

Сукупні витрати домогосподарства - це сума грошових витрат, збільшена на вартість подарованих товарів та продуктів, одержаних з особистого підсобного господарства, а також на суму пільг та субсидій.

Сюрвейєр - експерт чи агент, який здійснює огляд застрахованого майна (суден, вантажів) і робить висновок щодо їх стану, розміру пошкодження в разі аварії тощо.

-Т-

Трастові операції - це операції, при здійсненні яких банки виступають в ролі довіреної особи своїх клієнтів - приватних осіб та корпорацій.

-У-

Управління - це сукупність засобів та методів цілеспрямованого впливу на об'єкт для досягнення певного результату.

-Ф-

Фінанси домогосподарств - це засіб створення та використання фондів фінансових ресурсів для задоволення особистих потреб громадян.

Фінанси підприємницьких структур - це економічні відносини, що пов'язані з формуванням та розподілом грошових надходжень, утворенням і використанням фондів грошових коштів для забезпечення неперервності господарської діяльності, виробничого та соціального розвитку.

Фінанси підприємств - це особливі економічні відносини, які виникають між державою і підприємствами, а також між підприємствами та працівниками у процесі утворення і використання доходів та нагромаджень шляхом утворення та використання децентралізованих грошових фондів.

Фінансова політика - це сукупність державних заходів щодо використання фінансових відносин для виконання державою своїх функцій.

Фінансова стратегія - це основні напрями використання фінансів на тривалу перспективу. Прикладом стратегічних завдань є впровадження власної грошової одиниці, проведення прозорої приватизації, подолання інфляції і спаду виробництва тощо.

Фінансова стратегія підприємства - це загальний напрям та засоби використання фінансових ресурсів для досягнення підприємством поставленої мети.

Фінансова тактика спрямована на вирішення завдань окремого етапу розвитку країни. Яскравим прикладом фінансової тактики є удосконалення системи оподаткування, надання пільг окремим платникам, територіальний перерозподіл фінансових ресурсів через бюджетну систему.

Фінансова тактика підприємства - це конкретні прийоми та методи фінансового характеру, які використовує підприємство для досягнення поставлених стратегічних завдань.

Фінансовий апарат - сукупність усіх організаційних структур, які здійснюють управління фінансами.

Фінансовий баланс - це фактично зведена фінансова програма економічного і соціального розвитку.

Фінансовий важіль - засіб дії фінансового методу.

Фінансовий контроль - одна з форм контролю з боку держави та інших уповноважених законодавством органів за законністю і обґрунтованістю виконання фінансових операцій з визначення результатів господарської та управлінської діяльності, створення та використання фондів фінансових ресурсів на цілі економічного і соціального розвитку держави.

Фінансовий менеджмент - це:

1. підсистема загального управління комерційно-господарською діяльністю підприємства, яка включає сукупність принципів, методів і форм організації управління усіма аспектами його фінансової діяльності і спрямована на реалізацію стратегічних і тактичних цілей підприємства;

2. система управління фінансами, яка включає організацію взаємодії фінансових відносин і грошових фондів задля оптимізації їх впливу на кінцеві результати діяльності підприємства.

Фінансовий механізм -

1. це сукупність конкретних фінансових форм, методів та важелів, за допомогою яких забезпечується процес суспільного відтворення, тобто здійснюються розподільчі і перерозподільні відносини, утворюються доходи суб'єктів господарювання і фонди грошових коштів;

2. (у вузькому розумінні) - це система дії фінансових важелів, яка виражається в організації, плануванні та стимулюванні використання фінансових ресурсів.

Фінансовий метод - це засіб впливу фінансових відносин на господарський процес.

Фінансовий ринок - це:

1) сфера специфічних економічних відносин, у процесі яких формується попит та пропозиція на фінансові ресурси та за допомогою фінансових посередників здійснюється акт їх купівлі-продажу;

2) механізм перерозподілу капіталу між кредиторами та позичальниками за допомогою посередників на підставі попиту і пропозиції на капітал.

Фінансові операції - це дії, спрямовані на вирішення певного завдання з організації та управління грошовими відносинами, що виникають при формуванні та використанні відповідних коштів.

Фінансові результати - це зіставлення регламентованих податковим законодавством валових доходів і валових витрат. Перевищення валових доходів над валовими витратами становить прибуток, зворотне явище характеризує збиток.

Фінансові ресурси - грошові кошти, що утворюються в процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту, а також частини національного багатства.

Фінансові ресурси громадян - це фінансові активи, що маються у розпорядженні громадян і використовуються з метою забезпечення їх діяльності. Фінансові ресурси громадян включають грошові доходи, вартість продукції з особистого підсобного господарства, пільги та субсидії, а також інші надходження.

Фінансові ресурси підприємства - це грошові кошти господарюючого суб'єкта, які є сукупністю власних, позичених та залучених грошових доходів та надходжень підприємства і призначені для забезпечення безперервності процесу розширеного відтворення й виконання інших поточних та довгострокових фінансових зобов'язань підприємства.

Фінансові санкції - особливі форми організації фінансових відносин, покликані посилити матеріальну відповідальність суб'єктів господарювання за виконання взятих зобов'язань.

Фінансові фонди - відокремлені частини грошових доходів і надходжень, що відповідають певному цільовому призначенню.

Фінансування бюджету - надходження та витрати у зв'язку із зміною обсягу боргу, а також зміною залишку готівкових коштів бюджету, які використовуються для покриття різниці між доходами і видатками бюджету.

Фірмовий кредит - позика, що надається експортером однієї країни імпортерові іншої крани у вигляді відстрочки платежу за поставлені товари або послуги.

Фондовий ринок (ринок капіталів, ринок цінних паперів) - частина ринку позичкових капіталів, де здійснюється емісія, купівля-продаж цінних паперів.

Форвардний курс - курс за строковою валютною (форвардною) угодою. Його визначають співвідношенням попиту та пропозиції на валютному ринку під час укладання угоди.

Франшиза – визначена договором страхування частина збитків, яка в разі страхового випадку не підлягає відшкодуванню страховиком.

Ф'ючерс (угода ф'ючерсна) - вид угоди на товарних і фондових біржах, яка передбачає оплату товарів, цінних паперів чи валюти через певний час після укладання угоди за ціною, наперед визначеною в контракті.

-Ц-

Централізовані грошові фонди цільового призначення - це фонди фінансових ресурсів, що утворюються на державному і місцевому рівнях за рахунок обов'язкових платежів підприємств та організацій незалежно від форм їх власності та господарювання, обсяги яких в основному відносяться на собівартість виробленої продукції, виконаних робіт і наданих послуг.

Централізовані фінанси - це економічні грошові відносини, які пов'язані з формуванням та використанням фондів грошових коштів держави, що акумулюються в державній бюджетній системі та централізованих грошових фондах уряду.

Ціна - це грошовий вираз вартості товару.

-Ш-

Штраф - це міра матеріального впливу на винних у порушенні законодавства, угод або чинних правил. Застосовується, як правило, в твердій грошовій сумі.