Ключові терміни і поняття

Фінансовий менеджмент	Правове оточення підприємства
Фінансовий облік	Управлінський облік
Стратегія фінансового менеджменту	Тактика фінансового менеджменту
Фінансове оточення підприємства	Податкове оточення підприємства

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Мета і задачі фінансового менеджера в управлінні підприємством.

2. Фінансовий і управлінський облік як інформаційна база фінансового менеджменту.

Література

[1]; [16] Тема 4, § 4,4

Модуль V

Змістовий модуль 9. Фінансова безпека держави і міжнародні фінанси Семінарське заняття № 9

Тема 16: Міжнародні фінанси

Мета заняття:

поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про економічну природу й призначення міжнародних фінансів, зосередивши їх увагу на міжнародні фінансові відносини та валютний ринок.

План

1. Економічна природа й призначення міжнародних фінансів.

2. Міжнародні фінансові відносини та валютний ринок.

3. Основні форми міжнародних розрахунків.

Методичні рекомендації

Розпочати вивчення теми необхідно з розгляду економічної природи й призначення міжнародних фінансів.

Міжнародні фінанси – це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, що виникають у зв’язку з рухом вартості між окремими країнами та у процесі формування і використання на світовому та національному рівнях централізованих грошових фондів.

Далі слід визначити, що собою являють міжнародні фінансові відносини. Необхідно показати за якими напрямками вони можуть бути згруповані. Варто взяти до уваги і те, що міжнародні фінанси розглядаються у вузькому і широкому розумінні.

Здійснення міжнародних фінансових відносин потребує купівлі-продажу необхідної для розрахунків валюти та визначення валютного курсу. Ці операції забезпечуються через спеціальний фінансовий інститут – валютний ринок, який є базовою ланкою сфери міжнародних фінансів.

Установлення співвідношення грошових одиниць різних країн на валютних, як і на будь-яких інших, ринках відбувається під впливом двох основних чинників - попиту і пропозиції. Особливістю валютного ринку є те, що як товаром, так і платіжним засобом, є гроші. Тому зазначені чинники фактично подвоюються: попит і пропозиція відповідної іноземної валюти та національної валюти.

Студенти повинні знати, що валютний ринок, як правило, регульований. Національний ринок регулюється центральними банками. При цьому можуть використовуватись два способи. Перший - установлення валютного коридору, тобто мінімального й максимального рівня обмінного курсу, є, по суті, напівадміністративним. Другий - участь центрального банку в торгах. При необхідності підтримання курсу національної валюти центральний банк може проводити валютні інтервенції, тобто виставляти на торги додаткову масу іноземної валюти, а при необхідності утримання курсу певної іноземної валюти, навпаки, скуповувати її. Крім того, центральний банк як емісійний центр країни може впливати на обмінні курси через регулювання грошової маси національної валюти. Обмеження обсягу національної валюти зменшує її пропозицію в обміні на іноземну й тим самим сприяє утриманню курсу. Навпаки, емісія грошей веде до розширення пропозиції національної валюти і таким чином до зниження її курсу.

Методичні рекомендації щодо розгляду третього питання наведено в методичних рекомендаціях до самостійної роботи.