Питання для обговорення

1. Що таке страховий ринок і якими ознаками він характеризується?

2. Якими показниками характеризується страховий ринок?

3. Хто є суб'єктами страхового ринку?

4. Які існують організаційно-правові форми страхових компаній?

5. Що являють собою страхове поле і страховий портфель?

6. Хто є посередниками на страховому ринку?

7. Що собою являє організаційна структура страхового ринку?

8. Як забезпечується державне регулювання страхового ринку?

9. Як оцінити страховий ринок України?

10. Охарактеризуйте етапи розвитку страхового ринку України.

11. Дайте характеристику страховому ринку України та його структурі.

12. Які принципи покладено в основу розвитку страхового ринку в Україні?

13. Розкрийте основні засади здійснення правового регулювання страхового ринку.

14. Якими органами влади здійснюється державно-правове регулювання діяльності на страховому ринку?

15. У чому полягає сутність перестрахування?

17. Що собою являють перестрахувальні пули?

18. Які існують види перестрахувальних операцій?

19. Що собою являє факультативно - облігаторне перестрахування?

20. Що собою являє співстрахування?

21. Чим характеризуються відносини співстрахування?

Тести

1. Страховий ринок - це:

а) усі форми надання страхового захисту;

б) це сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові послуги та здійснюється акт їх купівлі-продажу;

в) сукупність його суб'єктів (страхувальників, страховиків та посередників) і страхових послуг, які є предметом купівлі-продажу;

г) економічні відносини, в результаті яких здійснюється акт купівлі - продажу страхових послуг.

2. Страховий ринок – це:

а) сукупнiсть страхових компанiй i послуг, що ними надаються;

б) сукупнiсть органiв, якi здiйснюють страхування;

в) сукупнiсть послуг, що надаються страховими компанiями.

3. Страхове свідчення (поліс) включає:

1. правила страхування;

б) перелік страхових ризиків;

в) розмір страхової суми і страхового внеску;

г) порядок зміни і припинення страхового договору.

4. Достатня сума власних коштів страхової компанії гарантує її платоспроможність за умови:

а) обов'язкового страхування;

б) обліку специфіки форм страхування;

в) наявності обґрунтованих страхових резервів;

г) правильної інвестиційної політики.

5. Наявність широкого кола об'єктів інвестицій коштів з метою зменшення можливого інвестиційного ризику і забезпечення більшої стійкості інвестиційного портфеля страховика називається:

а) диверсифікованістю;

б) резервуванням;

в) ліквідністю;

г) перестрахуванням.

6. Гарантію можливості швидкої реалізації інвестованих активів не нижче їхньої номінальної вартості в разі потреби виконання зобов'язань по страхових виплатах забезпечує:

а) прибутковість активів;

б)ліквідність активів;

в) диверсифікованість;

г) резервування;

д) перестрахування.

7. Вартість об'єкта, застрахованого за системою пропорційної відповідальності, становить 480000 грн., страхова сума - 300000 грн., розмір збитку - 410000 грн. Сума страхового відшкодування дорівнює:

а) 351220 грн.;

б) 210000 грн.;

в) 70000 грн.;

г) 256250 грн.

8. Вартість майна, застрахованого за системою першого ризику, становить 12000 грн., договір страхування укладений на 2000 грн., розмір збитку - 5000 грн. Сума страхового відшкодування дорівнює:

а) 2000 грн.;

б) 5000 грн.;

в) 3000 грн.;

г) 833 грн.

9. До посередників страхового ринку належать:

а) аджастери;

б) агенти;

в) брокери;

г) диспашери;

д) сюрвейєри.

10. Страхове поле – це:

а) наявнiсть потенцiйних страхувальникiв з певного виду страхування;

б) сукупнiсть укладених певною компанiєю угод;

в) сукупнiсть послуг, що надаються страховими компанiями.

11. Спiвстрахування – це:

а) передача договору страхування вiд одного страховика до iншого;

б) участь у страхуваннi вiдразу кiлькох страховикiв;

в) передача договору страхування пiсля отримання перестрахувальником страхових платежiв.

12. Перестрахування – це:

а) передача договору страхування вiд одного страховика до iншого;

б) участь у страхуваннi вiдразу кiлькох страховикiв;

в) передача договору страхування пiсля отримання перестрахувальником страхових платежiв.

13. В iнституцiональному аспектi структура страхового ринку мiстить:

а) внутрiшнiй, зовнiшнiй i мiжнародний страховi ринки;

б) мiсцевий (регiональний), нацiональний (внутрiшнiй) i свiтовий (зовнiшнiй) страховi ринки;

в) акцiонернi, корпоративнi, взаємнi i державнi страховi компанiї.