Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Финансы НМП-3.doc
Скачиваний:
34
Добавлен:
04.11.2018
Размер:
1.3 Mб
Скачать

Література

[10]; [15] р. 15; [16] Тема 12; [18] р. 5; [19] р. 12;

[20] Тема 7; [21] Тема 12; [24]; [39]; [41]

Модуль V

Змістовий модуль №7. Страховий і фінансовий ринки

Тема 14. Фінансовий ринок

Мета роботи:

Засвоїти, закріпити, поглибити знання про види цінних паперів та організацію і порядок роботи фондової біржі

Питання для самостійного вивчення

  1. Види цінних паперів, їх характеристика.

  2. Організація і порядок роботи фондової біржі.

Методичні рекомендації

Вивчаючи перше питання, у першу чергу слід дати визначення цінних паперів. Цінні папери :— це грошові документи, що засвідчують права володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам (ст. 1 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»). Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» визначає умови і порядок випуску цінних паперів, також регулює посередницьку діяльність в організації обігу цінних паперів в Україні. Відповідно до цього Закону можуть випускатися в обіг такі види цінних паперів:

    • акції;

    • облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик;

    • облігації підприємств;

    • казначейські зобов'язання держави;

    • ощадні сертифікати;

    • векселі;

    • приватизаційні папери.

Студенти повинні знати, що крім цінних паперів першого порядку існують похідні цінні папери, до яких належать опціони, ф'ючерси, бони, варанти тощо.

Слід показати, що розрізняють капітальні та грошові цінні папери. Серед капітальних, що виступають засобом залучення капіталу, найбільш поширені акції та облігації.

Капітальні цінні папери, у свою чергу, поділяються на дольові (пайові), що виражають долю (частку) у власності та валовому капіталі, та боргові, що виражають відносини позики.

Дольові цінні папери — це акції, інвестиційні сертифікати, приватизаційні папери.

Боргові цінні папери — це облігації, казначейські зобов'язання та ін., по яких емітент несе зобов'язання повернути у відповідний строк кошти, інвестовані в його діяльність, і виплатити дохід у вигляді фіксованого процента.

До грошових цінних паперів належать різні векселі (комерційні, фінансові, прості, переказні), депозитні сертифікати, комерційні папери та ін. Грошові цінні папери активно використовують в обороті між фірмами, банками, між банками та казначейством. Цінні папери можуть бути іменними чи на пред'явника. Іменні цінні папери передаються шляхом повного індосаменту (передавальним записом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи), якщо інше не передбачено Законом України «Про цінні папери і фондову біржу» або якщо в них спеціально не вказано, що вони не підлягають передачі.. Цінні папери на пред'явника обертаються вільно.

Опрацьовуючи друге питання, студентам необхідно звернутися до національних законодавчих документів, зокрема, до Законів “Про оподаткування прибутку підприємств” і “Про цінні папери і фондову біржу”. Насамперед слід уяснити, що фондова біржа є особливим посередником на ринку цінних паперів, будучи центром торгівлі ними. Вона виконує три основні функції — посередницьку, індикативну та регулятивну. Студентам слід дати характеристику кожній з цих функцій.

Слід підкреслити, що фондові біржі відіграють надзвичайно важливу роль як в економічній та фінансовій системах окремих країн, так і на рівні міжнародної економіки та міжнародних фінансів. Через них проходять колосальні фінансові ресурси, доступ до яких досить не простий. Тільки найбільш потужні, надійні й стабільні емітенти, які мають високі фінансові результати, можуть їх отримати. Стабільність у світі багато в чому залежить від урівноваженості попиту і пропозиції на фондових біржах, що є основою регулювання біржової діяльності. На відміну від банків, які самостійно визначають напрями вкладення своїх ресурсів, фондова біржа не може адміністративно регулювати грошові потоки. Однак, хоча інвестори самостійно визначають, куди вкладати гроші, керуються вони при цьому, насамперед, біржовим котируванням цінних паперів.

Важливо пам’ятати, що фондова біржа — це важлива індикативна структура у фінансовій системі, яка відображає стан економіки і фінансів та рівень ділової активності.