
- •П.1 Логарифмічна функція і її властивості ………………………………… 48
- •Розділ 1. Вступні зауваження і факти
- •§1. Комплексні числа. Операції над комплексними числами
- •§2. Збіжність послідовностей комплексних чисел
- •§3 Нескінченно віддалена точка. Розширена комплексна площина. Стереографічна проекція
- •§4 Ряди комплексних чисел
- •§5 Комплекснозначні функції комплексного аргументу та деякі їх властивості
- •Розділ 2. Похідна функції комплексного аргументу. Аналітичні функції
- •§1 Похідна функції комплексної змінної. Критерій її існування
- •Доведення
- •§2 Геометричний зміст аргументу і модуля похідної
- •§3 Дробово-лінійна функція. Властивості і відображення здійснювані нею
- •§4 Експоненціальна і тригонометрична функції в комплексній області
- •П.1 Логарифмічна функція і її властивості
- •§5 Виділення однозначних віток многозначної функції
- •§6 Показникова та степенева функції в комплексній області
- •Розділ 3. Інтеграл в комплексній області
- •§1 Означення інтеграла від функції комплексної змінної та його властивості
- •§2 Інтегральна теорема Коші
- •Доведення
- •Доведення
- •§3 Інтегральна формула Коші та наслідки з неї
- •Доведення
- •Доведення
- •Розділ 4. Функціональні ряди в комплексній області
- •§1 Збіжність та рівномірна збіжність функціональних рядів в комплексній області. Теорема Вейєрштрасса про рівномірно збіжні ряди аналітичних функцій
- •Доведення
- •§2 Степеневі ряди в комплексній області
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •§3 Ряди Лорана
- •Доведення
- •Розділ 5. Лишки та їх застосування
- •§1 Особливі точки аналітичної функції та їх класифікація
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •§2. Теорема про лишки та її застосування. Обчислення лишків
- •§3 Принцип аргументу
- •Доведення
- •§4 Поняття про цілу функцію та лишки відносно нескінченно віддаленої точки
- •Висновок
- •Список використаної літератури:
§3 Дробово-лінійна функція. Властивості і відображення здійснювані нею
Функція
виду
,
де
і
називається дробово-лінійною. Розглянемо
частковий випадок цієї функції, коли
.
Тоді будемо мати функцію
,
яку природно називати лінійною. Найближчою
нашою метою є встановлення характеру
відображення, що здійснюються цією
функцією.
Оскільки
випадок
нецікавий, то вважатимемо, що
.
При
будемо мати, що
,
а це є паралельне перенесення комплексної
площини на себе на вектор
.
При цьому, як ми знаємо з геометрії,
зберігаються не тільки кути, а й відстані.
Ясно, що нескінченно віддалена точка
відображається сама в себе. Тому це
відображення є конформним (
)
відображенням розширеної комплексної
площини на себе.
Нехай
.
Спробуємо знайти таке комплексне число
,
щоб відображення
можна було переписати у вигляді
.
Таке
можна знайти, в нашому випадку
.
Знайдемо похідну:
.
Таким чином похідна в кожній точці є
сталою і відмінною від 0. Тоді в цьому
випадку це відображення буде гомотетією
з коефіцієнтом
і центром в точці
і поворотом відносно точки
на кут, що дорівнює
.
Очевидно це відображення буде взаємо
однозначним відображенням розширеної
комплексної площини на себе і звісно
конформним. Причому всі вектори в
будь-якій точці будуть повертатися на
один і той же кут.
Нехай
тепер
.
Розглянемо відображення
(
).
Це відображення кожну скінченну точку
-площини,
крім точки
переводить в скінченну точку
-площини,
причому переводить однозначно. Неважко
перевірити, що кожне скінченне значення
,
крім
досягається лише при одному значенні
.
Ясно, що
,
.
Тому
можна вважати, що це відображення
нескінченно віддалену точку переводить
в точку
(поряд з цим
з
-
площини ніяких скінченних прообразів
не має) і точку
-площини
переводить в
-
площини (і нескінченно віддалена точка
ніяких інших прообразів в
-площині
не має). Все це дозволяє стверджувати,
що дробово-лінійне відображення
(
)
взаємно однозначно відображає розширену
комплексну площину на себе.
З’ясуємо
чи це відображення буде конформним. Для
цього достатньо перевірити чи існує
,
.
.
існує в довільній
точці
-
площини крім точки
.
Оскільки
,
то
існує всюди крім точки
і в кожній точці
.
А це означає, що дробово-лінійне
відображення є конформним відображенням
розширеної комплексної площини на
себе. В цьому твердженні слід уточнити
дві речі: що робиться з кутами між
кривими, які виходять з точки
-
площини (адже в цій точці похідної нема
і значить про конформність тут поки що
говорити не приходиться), а також що
розуміти під кутом між двома кривими в
нескінченно віддаленій точці.
Нехай
і
дві криві, які виходять з точки
-
площини (рис.
10а).
Оскільки точку
відображення
переходить в нескінченно віддалену
точку, то образом кривих
і
будуть деякі криві
і
,
які виходять з нескінченно віддаленої
точки (рис. 10б).
Що розуміти під кутом між кривими
і
.
Домовимось під кутом між двома кривими
і
в нескінченно віддаленій точці розуміти
кут між образами цих кривих
і
в точці 0 при відображенні
(рис. 10в). Тоді подивимось на відображення
-
площини в
-
площину. Будемо мати
.
Оскільки це відображення є дробово-лінійним
і в точці
існує відмінна від 0 похідна, то воно є
конформним в цій точці і значить кути
між кривими
і
та
і
будуть рівними. А це все означає, згідно
з нашою домовленістю, що і в точці
це відображення не змінює кутів. Міркуючи
аналогічно ми покажемо, що це відображення
не змінюватиме кути між кривими, які
виходять з нескінченно віддаленої точки
-площини.
Порівнявши це відображення з лінійним
відображенням (див.
),
можна зауважити, що на відміну від
лінійного, де всі криві незалежно від
точки в площині повертаються на один і
той же кут
,
тут криві будуть повертатися на кут
,
який буде змінюватися із зміною точки
.
Проте і тут є одна особливість. Для її
з’ясування дещо перетворимо нашу
похідну
.
Тоді
аргумент цієї похідної буде
.
З цього зображення видно, що якщо точки
лежать на промені, який виходить з точки
,
то
є сталою величиною для всіх точок цього
променя. А це означає, що всі криві, які
виходять з точок цього променя, повертають
при відображенні на один і той же кут.
Можна також скористатися геометричним
змістом модуля похідної і побачити, що
коефіцієнт розтягу тут також буде
змінюватися від точки до точки, хоча і
тут є множини, де цей коефіцієнт буде
сталим (зокрема на одній з них він буде
дорівнювати 1).
П.1 Група дробово-лінійних відображень
Позначимо
через
множину все можливих відображень
(
).
Відображення
будемо називати тотожним.
Задамо на множині
наступну операцію: візьмемо на цій
множині дробово-лінійне відображення
та
і подивимося чи послідовне виконання
цих дробово-лінійних відображень з
відмінними від 0 визначниками дасть
дробово-лінійне відображення
-площини
на
-площину
теж з відмінним від 0 визначником. Будемо
мати,
.
Таким
чином, послідовне виконання цих
відображень дає дробово-лінійне
відображення. Легко перевірити, що
визначник цього відображення відмінний
від 0. Значить
належить до множини
і
.
Така дія, як ми помітили ніколи не
виводить нас з множини
і завжди при довільних фіксованих
і
з множини
приводить нас до конкретного єдиного
відображення
з цієї ж множини, тому ця дія є операцією
на
і, якщо ми покажемо, що для неї виконуються
аксіоми групи, то цим і встановимо, що
множина
відносно цих операцій є групою.
Тотожне
відображення
позначатимемо
.
Очевидно справедливо, що
і
:
.
Неважко догадатися, що якщо
,
то для знаходження
треба з цієї рівності знайти
.
Простою перевіркою переконуємось, що
наша операція асоціативна, а отже, все
це дозволяє стверджувати, що множина
із введеною на ній операцією є групою
(взагалі кажучи не комутативною).
П.2. Кругова властивість дробово-лінійних відображень
Як ми
знаємо рівняння
задає в площині
коло або пряму (пряма, коли
і хоча б один з коефіцієнтів
).
Останнє рівняння через комплексні числа
можна переписати в дещо іншому вигляді.
Оскільки,
,
,
,
то
-
комплексне число,
-
спряжене до нього, тому
(1)
Останнє
рівняння, де
і
дійсні числа, а
-
комплексне число, задає коло або пряму
в
-площині.
Подивимось
що буде образом об’єкта, що задається
рівнянням (1), при відображенні
. Для цього потрібно в (1) замість
поставити
(бо ми шукаємо образ при відображенні
).
Будемо мати,
або
.
А це рівняння
аналогічне до рівняння (1), тільки в
-
площині ,а отже, воно зображатиме в
цій площині теж пряму або коло. Домовимося
в майбутньому для простоти викладу
колом в широкому розумінні називати
власне коло або пряму (як коло, що
проходить через нескінченно віддалену
точку).
Ми встановили, що
відображення
коло в широкому розумінні переводить
в коло в широкому розумінні. Неважко
здогадатися, як випливає з тільки що
сказаного, що відображення
кожну пряму або коло, які проходять
через точку 0, переводить в пряму.
Подивимося що
буде, коли
.
.
Відображення
можна зобразити у вигляді композиції
відображень. А саме:
,
,
,
.
Нехай
ми маємо коло (1) в
-площині.
−
лінійне відображення, тому воно це коло
переведе в коло. За тільки що доведеним
відображення
коло
в широкому розумінні знову переведе в
коло в широкому розумінні. Оскільки
і
−
лінійні відображення, то кожне з них
коло в широкому розумінні переведе в
коло в широкому розумінні. А отже,
відображення
,
як послідовне виконання вказаних вище
відображень, коло в широкому розумінні
(1) переведе в коло в широкому розумінні
в
-площині.
Знову
неважко здогадатися, що це відображення
довільне коло або пряму, які проходять
через точку
переведе обов’язково в пряму, а кола
або прямі, які не проходять через цю
точку це відображення переведе в коло.
П.3. Нерухомі точки дробово-лінійного відображення
Якщо
ми маємо відображення
(
),
то для цього відображення нескінченно
віддалена точка є нерухомою (
).
Якщо
,
то, як ми знаємо, це відображення має ще
одну нерухому
точку
−
.
Таким чином, подивившись на
,
можна сказати, що у випадку
дві нерухомі точки зливаються в одну.
В цьому випадку ми цю точку називатимемо
подвійною
нерухомою точкою.
Нехай тепер
,
де (
),
.
Тут зрозуміло, що нескінченно віддалена
точка нерухомою не буде. Для з’ясування
має чи ні таке відображення нерухомі
точки розв’яжемо рівняння
,
.
Дивлячись на розв’язок рівняння, робимо висновок, що якщо величина під коренем 0, то це рівняння матиме один подвійний корінь, який буде для нашого відображення подвійною нерухомою точкою. Якщо ж величина під коренем відмінна від 0, то це рівняння має два різні корені, кожен з яких і буде нерухомою точкою нашого відображення. Таким чином ми встановили
Кожне
дробово-лінійне відображення з множини
завжди має дві нерухомих точки, які в
окремих випадках можуть зливатися в
одну.
З тільки що одержаного випливає, що якщо деяке дробово-лінійного відображення має 3 нерухомих точки, то воно є тотожним.
Скористаємось
цим для того, щоб відповісти на питання:
„скільки пар відповідних точок треба
мати, щоб однозначно задати дробово-лінійне
відображення?” Нехай маємо точки
,
,
.
Треба знайти дробово-лінійне відображення
,
яке ці точки перевело б в точки
,
,
.
,
,
.
Розглянемо
відображення
.
Це відображення точки
,
,
переведе в точки
,
,
.
Тепер розглянемо відображення
.
Очевидно відображення
−
це дробово-лінійне відображення, яке
точки
,
,
переводить самі в себе. Отже, відображення
має 3 нерухомі точки. Тоді воно є тотожним.
Отже,
,
.
Звідси випливає, що дробово-лінійне
відображення цілком визначається трьома
парами відповідних точок.
Тепер
виникає питання як, маючи ці відповідні
точки, задати дробово-лінійне відображення.
Нехай маємо три скінченні точки
,
,
і теж три скінченні точки
,
,
.
Постараємось знайти дробово-лінійне
відображення
,
яке перші 3 точки перевело б в точки
,
,
.
Побудуємо відображення
,
яке точки
,
,
із
-
площини відобразить в точки 0,
,
1
-площини.
З того, що
і
маємо,
.
Скориставшись
тим, що
,
одержимо
.
Тому маємо,
.
Ми
одержали відображення, яке точки
,
,
із
-
площини відображає в точки 0,
,
1
-площини.
Позначимо через
−
відображення, яке переведе точки
,
,
-
площини в точки 0,
,
1
-площини.
Тоді знову одержимо,
.
Позначимо
через
− дробово-лінійне відображення, яке
точки
,
,
перевело б в точки
,
,
.
Розглянемо відображення
.
Це відображення , яке точки
,
,
відображає в точки 0,
,
1.
(1)
.
Остання
формула вирішує, поставлену вище, задачу,
бо відображення
і
відомі. Але, зручніше для запису цього
відображення користуватися рівністю
(1), в яку замість
підставити
.
Будемо мати
або
.
(*)
Це і
є відображення, записане в неявному
вигляді, яке скінченні точки
,
,
-
площини переводить в точки
,
,
-
площини.
З’ясуємо
як виглядатиме наше відображення, якщо
серед точок
-х
є нескінченно віддалена точка, наприклад
.
Будемо мати
.
Аналогічно
і з випадками, коли серед
чи
є нескінченно віддалена точка. Зокрема,
якщо
і
,
то відображення матиме вигляд
.
Таким чином є таке мнемонічне правило:
якщо
котрась із точок
чи
є нескінченно віддаленою точкою, то
відповідні різниці, які містять ці
точки, замінюються в одержаній вище
формулі (*) на 1.
В математиці відоме складне відношення 4-х точок
.
З допомогою вище проведених викладок видно, що складне відношення 4-х точок є інваріантом при дробово-лінійному відображенні розширеної комплексної площини в себе.
Оскільки
коло в широкому розумінні однозначно
задається 3-ма точками і дробово-лінійне
відображення теж задається 3-ма парами
відповідних точок, то очевидно має місце
наступний факт: якщо в
-
площині є коло в широкому розумінні з
3-ма заданими на ньому точками
,
,
і в
-
площині також є коло в широкому розумінні
з 3-ма заданими на ньому точками
,
,
,
то існує єдине дробово-лінійне
відображення, яке вказане коло
-
площини відобразить у вказане коло
-
площини так, що точки
,
,
перейдуть при цьому відповідно в точки
,
,
.
Нехай
ми в
-
площині маємо коло
в широкому розумінні і
-
одна із областей, на які розширену
-
площину ділить крива
.
І нехай
,
,
−
точки на кривій
(рис. 11).
Тоді
−
це буде та область, яка залишається
зліва від спостерігача, який іде по колу
від точки
до точки
через точку
.
А в
-
площині є теж коло
в широкому розумінні і три точки на
ньому
,
,
-
це та із двох областей розширеної
-площини,
на які
ділить
останню, яка залишається зліва від
спостерігача, який іде з точки
до точки
через точку
(рис. 12).
Знайти
дробово-лінійне відображення, яке
,
і
.
Побудуємо дробово-лінійне відображення
(скориставшись попереднім пунктом), яке
,
,
,
.
Це буде якесь дробово-лінійне відображення,
яке крім того розширену комплексну
-
площину взаємно однозначно переведе
на розширену
-площину.
Проведемо через точку
дугу кола в широкому розумінні, яке
ортогональне до кола
і ця дуга починається в точці
і закінчується в якійсь точці
області
.
Тоді точку
,
яка є образом цієї точки
,
треба вибрати так, щоб відрізок кола в
широкому розумінні (прямої) в нас був
проведений таким чином, щоб поворот
відбувався на цю ж величину
і в цьому напрямі. Ясно, що така точка
має бути області
.
Так видно, що довільна точка
має образ, що лежить в області
.
Отже,
відображається в
.
Насправді це відображення буде "на",
бо якщо припустити, що в
є точка
,
яка є образом якоїсь точки
не з області
,
то легко прийдемо до суперечності з
тим, що точу
і точку
не можна з'єднати дугою кола в широкому
розумінні без перетину кривої
.
З
розв'язаної задачі випливає, що якщо
потрібно відобразити якусь область
-площини,
яка одержується в результаті проведення
кола в широкому розумінні, на якусь
область
-площини,
яка отримується в результаті проведення
в
-
площині кола в широкому розумінні, то
потрібно на колі в широкому розумінні
-
площини вибрати три точки
,
,
і подивитися з якої сторони від
спостерігача знаходиться ця область,
якщо рухатися з точки
до точки
через точку
.
Тоді на вказаному колі
-
площини точки
,
,
слід вибирати так, що якщо ми будемо
рухатися від точки
до точки
через точку
,
то щоб потрібна
-
область
лежала з тієї ж сторони, що і в
-площині.
Приклад.
Відобразити верхню півплощину
-
площини (
)
на зовнішність одиничного кола в
-
площині так, щоб точки
,
,
перейшли в точки
,
,
.
Використавши формулу (*), будемо мати,
.
Оскільки
область
знаходиться зліва від спостерігача,
який іде вздовж дійсної осі від точки
до точки
через точку
і область
теж знаходиться зліва від спостерігача,
який рухається по колу
від точки
до точки
через точку
(рис. 13), то одержане відображення
і розв’язує нашу задачу.
Нехай в
-
площині маємо деяку пряму
і дві точки симетричні відносно цієї
прямої, то зрозуміло, що пряма, яка
проходить через ці дві точки і довільне
коло з центром на даній прямій, що
проходить через ці точки, будуть
ортогональні до даної прямої. І навпаки,
якщо є деяка пряма, що проходить через
дві точки, яка перпендикулярна до прямої
і всяке коло, що проходить через ці точки
з центром на прямій
,
яке перпендикулярне до
,
то ці точки симетричні відносно прямої
.
Подивимося,
що буде робитися з цими точками при
дробово-лінійному відображенні і
,
−
точки симетричні відносно неї. Нехай
ми маємо дробово-лінійне відображення
,
яке нехай спочатку пряму
переведе в пряму
-площини.
Тоді це відображення всяке коло, яке
проходить через
і
з центром на
,
переведе в коло, яке буде ортогональним
до
(в результаті конформності відображення)
і пряму, яка пройде через
і
переведе в коло, яке буде ортогональним
до
.Точки
і
перейдуть в точки
і
.
З вище сказаного випливає, що ці точки
і
будуть симетричними відносно
(бо ми тільки що встановили, що всяке
коло, яке проходить через точки
і
,
ортогональне до
і пряма, яка пройде через ці точки, теж
ортогональна до
).
Зауважимо,
що якщо задана пряма в
-площині,
наприклад
,
то маючи якусь точку
можна одержати точку
,
яка симетрична
відносно цієї прямої.
Ми встановили, що при дробово-лінійному відображенні зберігається симетрія відносно прямої. А оскільки дробово-лінійне відображення пряму може перевести в коло, то можна говорити у зв'язку з цим і про симетрію відносно кола і про збереження симетричних відносно кола точок при дробово-лінійному відображенні.