
- •П.1 Логарифмічна функція і її властивості ………………………………… 48
- •Розділ 1. Вступні зауваження і факти
- •§1. Комплексні числа. Операції над комплексними числами
- •§2. Збіжність послідовностей комплексних чисел
- •§3 Нескінченно віддалена точка. Розширена комплексна площина. Стереографічна проекція
- •§4 Ряди комплексних чисел
- •§5 Комплекснозначні функції комплексного аргументу та деякі їх властивості
- •Розділ 2. Похідна функції комплексного аргументу. Аналітичні функції
- •§1 Похідна функції комплексної змінної. Критерій її існування
- •Доведення
- •§2 Геометричний зміст аргументу і модуля похідної
- •§3 Дробово-лінійна функція. Властивості і відображення здійснювані нею
- •§4 Експоненціальна і тригонометрична функції в комплексній області
- •П.1 Логарифмічна функція і її властивості
- •§5 Виділення однозначних віток многозначної функції
- •§6 Показникова та степенева функції в комплексній області
- •Розділ 3. Інтеграл в комплексній області
- •§1 Означення інтеграла від функції комплексної змінної та його властивості
- •§2 Інтегральна теорема Коші
- •Доведення
- •Доведення
- •§3 Інтегральна формула Коші та наслідки з неї
- •Доведення
- •Доведення
- •Розділ 4. Функціональні ряди в комплексній області
- •§1 Збіжність та рівномірна збіжність функціональних рядів в комплексній області. Теорема Вейєрштрасса про рівномірно збіжні ряди аналітичних функцій
- •Доведення
- •§2 Степеневі ряди в комплексній області
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •§3 Ряди Лорана
- •Доведення
- •Розділ 5. Лишки та їх застосування
- •§1 Особливі точки аналітичної функції та їх класифікація
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •§2. Теорема про лишки та її застосування. Обчислення лишків
- •§3 Принцип аргументу
- •Доведення
- •§4 Поняття про цілу функцію та лишки відносно нескінченно віддаленої точки
- •Висновок
- •Список використаної літератури:
§2 Степеневі ряди в комплексній області
Означення.
Ряд виду
,
де
−
комплексні числа, а
−
фіксована комплексна точка називається
степеневим
рядом.
Міркуючи
аналогічно як із степеневими рядами
на дійсній прямій, ми переходом до ряду
з модулів із застосуванням радикальної
ознаки Коші одержуємо, поклавши
:
-
при
наш ряд буде збіжним,
-
при
− розбіжним,
-
при
− питання відкрите.
Це при
умові, коли
скінченне число відмінне від 0, якщо
,
то збіжність буде лише в точці
,
якщо
,
точок розбіжності не буде.
Ми
бачимо, що з кожним степеневим рядом із
скінченним і відмінним від 0 радіусом
збіжності пов'язаний круг
,
в якому цей ряд є збіжним. Цей круг
називають кругом
збіжності
степеневого ряду. Він може вироджуватися
в точку (
)
або у всю комплексну площину (
).
Апелюючи
до відповідного матеріалу з аналізу на
дійсній прямій, навіть тими самими
методами ми покажемо спочатку, що кожен
степеневий ряд з відмінним від 0 радіусом
збіжності рівномірно збіжний на довільній
замкненій підмножині круга
.
А значить він рівномірно збіжний
всередині круга збіжності. Тому звідси
за теоремою Вейєрштрасса зразу маємо,
що сумою цього ряду є функція
аналітична в крузі
.
Причому має місце рівність
.
Підставивши
в останню рівність
,
будемо мати:
.
А
значить цей ряд через свою суму може
бути записаний так:
.
Отже, ми встановили, що кожен степеневий
ряд з відмінним від 0 радіусом збіжності
є рядом Тейлора для своєї суми. Звідси
зокрема зразу випливає наступний факт:
Якщо два степеневі ряди
,
(1)
(2)
з
відмінним від 0 радіусом збіжності мають
одну і ту ж суму в деякому околі точки
,
то їх коефіцієнти рівні.
А значить і суми цих рядів співпадатимуть
в крузі їх збіжності.
Попередній
результат стверджує, що степеневі ряди
співпадають, якщо їх суми співпадають
в деякому околі точки
.
Виявляється, що має місце сильніший
результат:
Теорема
1.
Якщо суми рядів (1) і (2) співпадають на
множині
,
для якої точка
є граничною, то коефіцієнти цих рядів
теж співпадають і отже, суми їх співпадають
в крузі збіжності цього ряду.
Доведення
З умови
теореми маємо, що існує послідовність
точок
:
.
Оскільки
,
то матимемо, що
.
З
неперервності функцій
і
в точці
і прямуванні
переходом до границі при
зразу одержимо, що
.
Тоді в точках послідовності
:
.
Звідси,
міркуючи як і вище, одержимо:
.
Продовжуючи цей процес і т. д. ми одержимо:
,
.
І отже, відповідні коефіцієнти рядів
(1) і (2) співпадають і значить їх суми
також співпадатимуть на всьому крузі
збіжності цього ряду. Теорема
доведена.
При введенні поняття аналітичності функції ми передбачували, що така функція може мати в області властивості, яких не мають диференційовні на дійсній прямій функції. Деякі з них ми вже розглянули і на черзі наступний важливий результат.
Теорема 2. (Коші, про розклад аналітичної в області функції в степеневий ряд)
Нехай
− функція аналітична і однозначна
функція в області
і
− довільна точка цієї області. Тоді в
крузі
,
де
−
відстань від точки
до межі області
,
дана функція розкладається в степеневий
ряд
.
Зауважимо,
що аналогічного результату в дійсному
аналізі немає, бо там з існування
похідної на якомусь інтервалі не тільки
не випливає розклад по степенях
,
,
а й навіть існування похідної, наприклад
другого порядку, в точці
.