
- •П.1 Логарифмічна функція і її властивості ………………………………… 48
- •Розділ 1. Вступні зауваження і факти
- •§1. Комплексні числа. Операції над комплексними числами
- •§2. Збіжність послідовностей комплексних чисел
- •§3 Нескінченно віддалена точка. Розширена комплексна площина. Стереографічна проекція
- •§4 Ряди комплексних чисел
- •§5 Комплекснозначні функції комплексного аргументу та деякі їх властивості
- •Розділ 2. Похідна функції комплексного аргументу. Аналітичні функції
- •§1 Похідна функції комплексної змінної. Критерій її існування
- •Доведення
- •§2 Геометричний зміст аргументу і модуля похідної
- •§3 Дробово-лінійна функція. Властивості і відображення здійснювані нею
- •§4 Експоненціальна і тригонометрична функції в комплексній області
- •П.1 Логарифмічна функція і її властивості
- •§5 Виділення однозначних віток многозначної функції
- •§6 Показникова та степенева функції в комплексній області
- •Розділ 3. Інтеграл в комплексній області
- •§1 Означення інтеграла від функції комплексної змінної та його властивості
- •§2 Інтегральна теорема Коші
- •Доведення
- •Доведення
- •§3 Інтегральна формула Коші та наслідки з неї
- •Доведення
- •Доведення
- •Розділ 4. Функціональні ряди в комплексній області
- •§1 Збіжність та рівномірна збіжність функціональних рядів в комплексній області. Теорема Вейєрштрасса про рівномірно збіжні ряди аналітичних функцій
- •Доведення
- •§2 Степеневі ряди в комплексній області
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •§3 Ряди Лорана
- •Доведення
- •Розділ 5. Лишки та їх застосування
- •§1 Особливі точки аналітичної функції та їх класифікація
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •§2. Теорема про лишки та її застосування. Обчислення лишків
- •§3 Принцип аргументу
- •Доведення
- •§4 Поняття про цілу функцію та лишки відносно нескінченно віддаленої точки
- •Висновок
- •Список використаної літератури:
Розділ 3. Інтеграл в комплексній області
§1 Означення інтеграла від функції комплексної змінної та його властивості
Нехай
− деяка спрямлювана крива в
-
площині і
− деяка комплексно-значна функція
комплексного аргументу. Крім цього
нехай дана функція визначена на кривій
.
Спробуємо перенести на ці два об’єкти
конструкцію, яка привела нас до
криволінійного інтеграла 2-го роду. З
цією метою візьмемо
-
розбиття кривої
точками
,
,
,...,
.
На кожній з елементарних дуг
візьмемо по точці
і утворимо суму
,
яка
називається інтегральною
сумою для
функції
для кривої
.
Означення.
Якщо при прямуванні до 0 кроку розбиття
кривої
існуватиме границя цієї суми, яка не
залежатиме ні від способу розбиття цієї
кривої , ні від способу вибору точок на
елементарних дугах, то її ми називатимемо
інтегралом
від функції комплексної змінної по
кривій
і
позначатимемо
.
Наявність вище одержаної рівності дозволяє нам стверджувати, що існування такого інтеграла зв’язане з існуванням 2-х наступних криволінійних інтегралів
і
.
Як ми
знаємо з теорії криволінійних інтегралів,
останні два існують, якщо крива
кусково-гладка, а функції
і
є неперервними на цій кривій. Оскільки
неперервність функцій
і
рівносильна неперервності функції
,
то можна стверджувати:
Якщо
функція
неперервна на гладкій кривій
(
,
і
−
неперервні разом із своїми похідними
на
),
то існуватиме
Остання формула вирішує в багатьох випадках проблему обчислення інтеграла від функції комплексної змінної.
Розглянемо деякі властивості введеного вище інтеграла.
-
З’ясуємо чи тут має значення напрям проходження кривої
. Простий аналіз означення інтеграла показує, що
.
Тобто при зміні напрямку інтегрування по кривій знак інтеграла змінюється на протилежний.
-
Якщо криву
точками розбити на скінченну кількість кривих
-х без внутрішніх спільних точок, то
.
3)
.
4) Ця властивість дає можливість робити оцінки інтеграла від функції комплексної змінної:
,
де
−
диференціал дуги.
Зауважимо, що справа стоїть криволінійний інтеграл 1-го роду. Доведення цієї нерівності одержується з самого означення інтеграла в комплексній області.
Часто ми будемо користуватися наслідком цієї нерівності:
)
Якщо функція
є обмеженою на кривій
,
тобто
:
,
то
,
де
− довжина кривої
.
Що стосується відомої із дійсного аналізу теореми про середнє, то відповідь на те чи буде вона мати місце, буде дана дещо пізніше.
Зауважимо, що ми тут часто матимемо справу з інтегралом по замкненій кривій. Домовимося, що якщо не сказано в якому напрямку проходиться ця крива, то будемо брати той напрям, щоб область, яка обмежена цією кривою, залишалася зліва від спостерігача, що проходить криву.
Обчислимо декілька інтегралів від функції комплексної змінної:
1)
.
Зауважимо,
що величина цього інтеграла зовсім не
залежить від кривої
,
а залежить від точок
і
,
зокрема, якщо крива замкнена, то цей
інтеграл дорівнює 0.
2)
.
Останню
рівність одержимо, взявши
-
розбиття і в якості точок
візьмемо праві (ліві) кінці дуг розбиття.
З останньої рівності видно, що величина
інтеграла не залежить від форми кривої,
а залежить від початкової і кінцевої
її точок. Якщо крива замкнена, то цей
інтеграл теж рівний 0.
3)
,
нехай
−
коло
з центром в точці
і
радіусом
,
тоді
.