9. Аналіз організації охорони праці в Міністерстві економічного розвитку та торгівлі України

Згідно з третьою статтею Конституції України права та гарантії людини на життя, здоров’я та безпеку визначаються як найважливіша соціальна цінність, а зі статті 27 реалізація права трансформується в обов’язок держави захищати життя і здоров’я людини. Одним із напрямків такого захисту є підвищення безпеки людини під час виконання нею службових обов’язків. Безпечні умови праці – це не тільки здоров’я людини та її впевненість у завтрашньому дні це значною мірою ефективність та продуктивність праці, економія різноманітних засобів та ресурсів, які при нехтуванні охороною праці доводиться витрачати на відновлення працездатності постраждалих та підтримку тих людей, які не можуть вже працювати.

9.1. Нормативні документи в галузі охорони праці: Закони, Постанови, Положення, інструкції, які мають практичне застосування в організаціях, установах та підприємствах.

Внутрішня нормативна база щодо охорони праці, яка діє в Міністерстві економічного розвитку та торгівлі України складається із:

- Конституції України [16];

- Кодексу законів про працю [15];

- Закону України «Про охорону праці». Він визначає методи управління охороною праці в міністерстві, а саме: проведення інструктажів з пожежної безпеки та з питань охорони праці, дотримання відповідних умов праці, які б не зашкоджували здоров’ю працівників[28];

- Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» [24];

- Закону України «Про пожежну безпеку» [29];

- Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» [23].

Основним нормативно-правовим актом з охорони праці, якого мають дотримуватися працівники міністерства, зокрема, є Закон України «Про охорону праці» від 18.12.02 р. №236 [28]. В Міністерстві економічного розвитку та торгівлі України розроблені також і внутрішні нормативно-правові акти з охорони праці.

До внутрішніх нормативних актів стосовно охорони праці відносяться: - «Програма вступного інструктажу з охорони праці» для співробітників міністерства, які при прийняті на роботу мають обов’язково ознайомитись з ним і підписати [Додаток 4];

- Інструкція з охорони праці для користувача персональної електронно-обчислювальної машини [Додаток 5];

- Інструкція з охорони праці при експлуатації електропобутових приладів [Додаток 6];

- Наказ з адміністративно-господарських питань «Про заходи щодо дотримання пожежної безпеки» [Додаток 7];

Таким чином, можна відмітити, що нормативно-правових актів, які б врегульовували особливості відносин в міністерстві пов’язаних із створенням належних і безпечних умов праці достатньо.

9.2. Організація і структура служби охорони праці. Обов’язки посадових осіб. Планування робіт в галузі охорони праці.

Охорона праці в державних органах України – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров'я, і працездатності людини в процесі праці.

В департаментах міністерства, розміщених в адмінбудинку на Львівській площі 8 працює 153 працівника, на таку кількість працюючих повинна бути створена служба по охороні праці, але нажаль, не вистачає штатних працівників в штатному розписі, тому цю роботу виконують працівники адміністративно-господарського сектору за сумісництвом, що є порушенням ст. 15 Закону України № 229, а відповідає за виконану роботу головний спеціаліст господарського відділу Ісаєв А.М., на якого покладені обов’язки, щодо організації охорони праці.

Проаналізувавши діяльність системи управління охороною праці в міністерстві економіки, можна дійти висновку, що багато з перелічених функцій у ній не реалізується. Наприклад, не проводиться паспортизація робочих місць щодо відповідності їх вимогам безпеки, відсутні пропаганда та агітація безпечних і нешкідливих умов праці, навчання і перевірка знань з охорони праці посадових осіб.

Однією з провідних функцій управління охорони праці є планування організаційно-технічних заходів. Перед плануванням обов'язково визначається фактичний стан охорони праці і його прогнозування на майбутнє.

В мінекономіки план заходів по покращенню умов праці відсутній. Не складаються також і оперативні плани для швидкого поліпшення виявлених у процесі контролю недоліків в стані охорони праці, а також ліквідації причин, що призвели до нещасних випадків. План оперативних заходів має велике значення, так як робота співробітників усіх відділів міністерства економічного розвитку та торгівлі України характеризується значним психофізіологічним перевантаженням. Правильно організований режим роботи та відпочинку дозволяє зняти перевантаження, значно знизити ризик стресових ситуацій.

9.3. Колективний договір - відображення питань охорони праці в колективному договорі

На виконання Законів України «Про колективні договори і угоди», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» між адміністрацією міністерства економіки та первинною організацією профспілки працівників міністерства економіки 11 січня 2009 був укладений оновлений колективний договір на 2009-2011 роки. У даному колективному договорі сторони передбачили надання працівникам соціальних гарантій в галузі охорони праці на рівні не нижче передбачених законодавством; обов'язки адміністрації і профспілкового комітету у сфері охорони праці, а також проведення заходів по досягненню встановлених норм безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Однією з найважливіших частин колективного договору повинні бути Комплексні інженерно-технічні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам. Колективний договір обов'язково повинен передбачати обсяги та джерела фінансування цих заходів.

Серед зобов'язань колективного договору цим заходам надається особливе значення, бо завдяки їм досягається відчутний прогрес у забезпеченні охорони праці в умовах діючого виробництво, робочі місця приводяться у відповідність до нормативних вимог умови праці наближаються до нормальних. Не випадково, що асигнування на реалізацію Комплексних заходів з охорони праці одержали назву «цільових» — тобто таких, які не можуть витрачатися на роботи, що не забезпечують просування хоча б на один щабель вперед до більш високого рівня безпеки і умов праці порівняно з досягнутим рівнем. Розміри цільових асигнувань повинні бути не меншими від розмірів, передбачених ст. 19 Закону України «Про охорону праці» [28].

Передбачається, що для підприємств, установ і організацій, які фінансуються з Державного або місцевих бюджетів, цільові Комплексні заходи з охорони праці виконуються за рахунок коштів, виділених на їх утримання, а також за рахунок державних капітальних вкладень.

Колективний договір повинен містити такі зобов'язання:

- забезпечити суворе дотримання вимог Закону України «Про охорону праці»;

- забезпечити створення на робочих місцях умов праці в кожному структурному підрозділі відповідно до нормативно-правових актів;

- забезпечити проведення проходження працівниками під час прийняття на роботу і в процесі роботи інструктажів, навчань з питань охорони праці;

- забезпечити створення служби охорони праці відповідно до Закону України "Про охорону праці";

- забезпечити безоплатну видачу працівникам на роботах із шкідливими умовами праці спеціального одягу, а також миючих засобів за встановленими нормами;

- забезпечити утримання будівель, споруд, виробничого обладнання, устаткування , автотранспорту у справному і безпечному стані;

- інші обов'язки передбачені Колективним договором.

За порушення законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці винні притягуються до дисциплінарної, матеріальної відповідальності згідно з ст.49 Закону України «Про охорону праці» [28].

Адміністрація міністерства зобов'язується:

- здійснювати громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці;

- забезпечувати створення безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов;

- забезпечувати працівників спецодягом, забезпечити створення і утримання кімнат психологічного розвантаження;

- надавати профспілці право організації відпочинку працівників інспекції та їх сімей шляхом реалізації путівок в відомчі оздоровниці міністерства економічного розвитку та торгівлі України та санітарно-лікувальні заклади, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу».

Загалом, можна зробити висновок, що даний колективний договір відповідає вимогам чинного законодавства.

9.4. Фінансування охорони праці

Фінансування у міністерстві дуже обмежене, відсутня можливість фінансувати витрати на заходи з охорони праці в обсягах, що забезпечували б повну нейтралізацію виробничих небезпек. Відповідно до статті 19 Закону України «Про охорону праці» бюджетні установи повинні відраховувати 0,2 % від фонду заробітної плати на фінансування охорони праці [28]. Дана сума є досить мізерною і слід вжити заходів для того, щоб хоча б ці кошти виділялися на створення належних і безпечних умов праці.

Тому, в кожному конкретному випадку виникає необхідність визначення загального обсягу фінансування, який повинен базуватися на концепції допустимого рівня ризику нещасних випадків і професійних захворювань.

9.5. Страхування установи організації чи підприємства у Фонді державного соціального страхування від нещасного випадку. Клас професійного ризику та страховий коефіцієнт для даного виду діяльності.

Страхування колективу міністерства здійснюється згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999р. № 1105 -XIV, що був введений в дію 1 квітня 2001р. Всі працівники є застрахованими від нещасного випадку та тимчасової втрати працездатності. Усі застраховані особи є членами Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Міністерство сплачує щомісячно у Фонд соціального страхування від нещасних випадків внески у розмірі 0.2% від фонду оплати праці, оскільки клас професійного ризику до якого воно відноситься перший. За I квартал 2010 року до Фонду соціального страхування від нещасних випадків було сплачено внески в розмірі 4164 грн.

Згідно Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" фонди соціального страхування від нещасних випадків для бюджетних установ та організацій здійснюються з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників; прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів фонду на депозитних рахунках; коштів, одержаних від стягнення відповідно до законодавства штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.

9.6. Атестація робочих місць. Пільги та компенсації за умови праці, що не відповідають нормативним.

Одним із засобів підтримання належного рівня охорони праці є атестація робочих місць, яка являє собою комплексну оцінку кожно­го робочого місця на його відповідність гігієнічним нормам умов праці, психофізіологічним параметрам працюючого, що дає йому змогу не тільки продуктивно виконувати свої професійні обов'язки, але й зберігати здоров'я і працездатність.

Порядок проведення атестації робочих місць регулюється По­становою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 "Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженою постановою Міністерства праці України 01.09.92 № 41 і Головним санітарним лікарем України. Атестація робочих місць передбачає:

• виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничнх факторів та причин їх утворення;

• дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу на робочому місці;

• комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їх вимогам стандартів, санітарних норм і правил;

• обгрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії зі шкідливими умовами праці;

• підтвердження (встановлення) права працівника на пільго­ве пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робо­чий день, інші пільги та компенсації залежно від умов праці;

• перевірку правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення;

• розробку комплексу заходів щодо оптимізації рівня гігієни і безпеки, характеру праці і оздоровлення трудящих;

• вивчення відповідності умов праці рівню розвитку техніки і технології, удосконалення порядку та умов встановлення і при­значення пільг і компенсацій.

Проведення атестації робочих місць дає можливість:

• виявити робочі місця, які не відповідають нормативним вимогам щодо умов праці;

• підвищити коефіцієнт використання устаткування;

• підвищити продуктивність праці на основі урахування психофізіологічних особливостей працюючих, урахування їх професійної придатності до даного виду діяльності;

• врахувати та, за необхідності, скоротити робочі місця, де застосовується малокваліфікаційна робоча сила;

• розробити та здійснити заходи щодо раціоналізації умов та режимів праці;

• ліквідувати робочі місця, раціоналізація яких неефективна;

• замінити застаріле обладнання на сучасне;

• дати оцінку обґрунтованості застосування різних пільг та компенсацій;

• здійснювати контроль за використанням наявності робочої сили;

• розробити та застосовувати заходи, спрямовані на підготовку та підвищення кваліфікації кадрів.

9.7. Виробничий травматизм і професійні захворювання. Заходи по запобіганню травматизму та професійним захворюванням. Звітність про умови праці НВ та ПЗ.

Працівники міністерства в основному виконують розумову роботу, яка визначається надмірним зростанням обсягів інформації, дефіцитом часу для її обробки, підвищеною особистою відповідальністю за прийняття рішення, періодичним виникненням конфліктних ситуацій. Тобто це зумовлює високий рівень нервово-психічного перевантаження, знижує функціональну активність центральної нервової системи, призводить до розладів в її діяльності, розвитку втоми, перевтоми, стресу.

Через наявність усіх цих факторів доречно було б створити кімнату психологічного розвантаження, як це передбачено санітарними нормами.

На працівників міністерства діють різноманітні фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні шкідливі й небезпечні чинники, джерелами яких є середовище, знаряддя праці,предмет та результат праці і людина, як суб’єкт і об’єкт праці.

Великий вплив мають небезпечні виробничі фактори, обумовлені знаряддям праці, з яким працівники взаємодіють у трудовому процесі. Міністерство належить до невиробничої сфери, і знаряддями праці в цій системі є технічне оснащення управлінської праці: персональні електронно-обчислювальні машини, копіювально-розмножувальна техніка, принтери, сканери, засоби зв'язку. Крім того, в установі застосовується електроустаткування, електромережі, електричне освітлення, кондиціонери, які є джерелами електромагнітного випромінювання кількох діапазонів. З метою захисту працівників від несприятливого впливу електромагнітних випромінювань необхідно:

- застосовувати персональні комп’ютери, прилади радіозв’язку новітніх конструкцій, які відповідають сучасним вимогам до захисту від випромінювання;

- не переоснащувати приміщення значною кількістю робочих місць із відео терміналами, електроприладами;

- не концентрувати на робочому місці великої кількості радіоелектронних пристроїв;

- вимикати відеотермінали, якщо на ньому не працюють, але знаходяться неподалік від нього;

- по мірі фінансування змінити старі монітори ПК на нові;

Загальновідомо, що комп'ютер негативно впливає на організм людини - призводить до порушення зору, діяльності опорно-рухового апарату, серцево-судинної, центральної нервової системи. Тривала робота на комп'ютеризованому робочому місці призводить до значного навантаження на всі елементи зорової системи і зумовлює втому та перевтому зорового аналізатора. Напружена зорова робота викликає «очні» (біль, печія та різь а очах, почервоніння повік та очей, ломота у надбрівній частині тощо) та «зорові» (пелена перед очима, подвоєння предметів, мерехтіння, швидка втома під час зорової роботи) порушення органів зору, що може викликати головний біль, посилення нервово-психічного напруження, зниження працездатності.

Для усунення причин, які можуть загрожувати життю та здоров'ю працівників, необхідно провести ряд заходів:

- слід організувати службу з охорони праці, а не призначати відповідальну особу, адже при такій кількості працюючих необхідно, згідно чинного законодавства, організувати такий відділ;

- робота користувачів комп’ютерів характеризується значним напруженням зорового аналізатора, тому важливе значення має забезпечення раціонального освітлення робочих місць, у якості джерел штучного освітлення застосовуються люмінесцентні лампи типу ЛБ, це знижує можливість засліплюючої дії світла, відбитого екраном, та інші.

Нещасні випадки і професійні захворювання – це наслідок небезпечних ситуацій або шкідливих факторів, які виникають у процесі виконання працівниками своїх службових обов’язків, до яких можна віднести:

• організаційні (неякісне проведення навчання з питань охорони праці, відсутність контролю);

• технічні (несправність електрообладнання, з яким працюють службовці);

• санітарно-гігієнічні (незадовільні мікрокліматичні умови праці,недостатнє освітлення робочих місць);

• психофізіологічні (фізичні, динамічні та психологічні перевантаження організму).

Для попередження травматизму та захворювань проводяться такі організаційні заходи:

• проведення вступного інструктажу з питань охорони праці для співробітників;

• організація раціонального режиму праці та відпочинку (п'ятиденний робочий день, початок роботи о 9.00, перерва на обід з 13.00 до 14.00, закінчення робочого дня о 18.00, в п'ятницю - 17.00).

Що стосується технічних заходів, то з них проводяться такі:

- приміщення обладнані відповідними системами опалення;

- відбувається кондиціювання повітря;

- кожен користувач ПК після години роботи на комп'ютері має 5-10 хвилин перерви;

- на вікнах прикріплені спеціальні жалюзі;

Всі вище перераховані заходи мають в певній мірі мінімізувати негативний вплив ПК на співробітників податкової інспекції і створити більш комфортні умов для їх роботи.

Причинами травматизму може бути недотримання вимог техніки безпеки при користуванні комп'ютерною технікою, неналежна експлуатація техніки, яка є допоміжною при роботі, зокрема копіювальної, принтери, сканери та інші електроприлади.

Для профілактики травматизму необхідно проводити інструктажі з працівниками з охорони праці, розробляти та вимагати дотримання положень, наказів, інструкцій від працівників.

Статистичною звітністю щодо травматизму є Звіт про травматизм (Форма №7-тнв), а також Звіт про стан умов праці (Форма 1-ПВ).

9.8. Організація пожежної безпеки в міністерстві економіки.

Категорія приміщень, за вибухонебезпечністю. Системи пожежної сигналізації, та пожежогасіння, наявність первинних засобів пожежегасіння.

Відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку» від 17.12.1993 р. №3745 [4] виданий Наказ міністерства економіки України «Про заходи щодо дотримання пожежної безпеки» [Додаток 7].

Цим наказом визначені:

- особи відповідальні за пожежну безпеку в кожному приміщенні;

- проходження щорічного інструктажу з пожежної безпеки [Додаток 8]

- план евакуації людей і майна при пожежі [Додаток 9];

- місцезнаходження протипожежного інвентарю.

- контроль за дотриманням правил у структурних підрозділах.

Даний наказ також визначає заходи щодо підвищення протипожежної безпеки основними з яких є такі:

- електромережі і оргтехніку використовувати лише у справному стані з урахуванням рекомендацій підприємств-виготовлювачів;

- меблі та обладнання мають розміщуватися на відстані так, щоб евакуаційний вихід з приміщення був шириною не менше одного метру, евакуаційні шляхи та виходи повинні постійно триматися вільними;

- документи, папір та інші легко займисті матеріали слід зберігати на безпечній відстані від електромереж, світильників розеток та приладів опалення;

- у разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток, подовжувачів та інших електроприладів негайно відключати їх від мережі живлення.

З усіма працівниками були проведені інструктажі з питань пожежної безпеки.

Міністерство в достатній кількості забезпечене засобами протипожежної безпеки. Так, кожен кабінет обладнано вогнегасником та протипожежною сигналізацією, на кожному поверсі та у підвалі знаходяться протипожежні крани (по два на поверх). Всі протипожежні гідранти укомплектовано пожежними рукавами.

За вибухонебезпечністю приміщень, будівля міністерства економічного розвитку та торгівлі України відноситься до групи «В» - пожежонебезпечні.

Одним із недоліків протипожежної охорони є те, що ємність з піском та хімічний вогнегасник, використання яких в разі загоряння електроприладів знаходяться тільки на першому поверсі.

З метою підвищення пожежної безпеки на всіх працівників покладені наступні обов’язки:

- знати правила та вміти користуватися засобами пожежогасіння;

- знати план евакуації;

- знати та вміти користуватися системою аварійного відключення електроенергії, газу і водопостачання;

- вимагати від інших осіб, що перебувають в будинку держустанови, суворого дотримання правил безпеки;

- при виявленні загоряння ( пожежі ) негайно викликати підрозділи пожежної охорони і відповідної аварійної служби, а також чергового податкової міліції.

Проаналізувавши стан охорони праці в міністерстві економічного розвитку та торгівлі України, можна зробити висновки, що організація охорони праці має ряд недоліків.

Зокрема, не повністю забезпечене внутрішньою нормативною базою. До цього часу не створено служби з охорони праці в структурному підрозділі, а чисельність службовців складає 153 чоловік. Один відповідальний, який працює за сумісництвом, не може виконувати всі функції служби охорони праці. Відсутність плану заходів по покращенню умов і безпеки праці, фінансування охорони праці здійснюється частково, навчання з цих питань також не проводиться, дані статистичної звітності щодо травматизму не ведуться, використовуються застарілі технології на робочих місцях.

Для покращення умов праці, а отже і підвищення працездатності та результативності роботи працівників я можу порекомендувати:

- створити службу з охорони праці, так як чисельність працюючих складає 153 чоловіки, а згідно з законодавством, якщо чисельність більше 50 чоловік, то в обов'язковому порядку необхідно створити службу з охорони праці, крім того її створення допомогло б забезпечити нормальні умови праці, а це б підвищило працездатність та результативність праці працівників;

- розробити внутрішню нормативну базу (положення про службу охорони праці; положення про організацію попереднього і періодичних медичних оглядів працівників; положення про систему управління охороною праці; план покращення умов охорони праці.)

- керівному складу пройти спеціальне навчання з охорони праці;

- складати поточні плани з охорони праці;

- підвищити фінансування на заходи пов'язані із забезпеченням належних і безпечних умов праці;

• впровадити систему термінового оповіщення робітників на випадок пожежі з метою їх евакуації із службових приміщень;

• застосовувати персональні комп'ютери, які відповідають сучасним вимогам до захисту від шкідливого випромінювання.

Запропоновані заходи з охорони праці дадуть можливість значно поліпшити умови та безпеку праці в структурному підрозділі міністерства економіки, проте дуже велике значення при розв'язанні проблем охорони праці є відповідальність працівників та керівництва, а також належне державне фінансування.