1 Мета та задачі курсового проектування

Метою курсового проектування є закріплення знань, здобутих при вивченні спецкурсу керівника та інших курсів за фахом, придбання навичок у інформаційно-аналітичної діяльності.

В процесі виконання роботи студент повинен навчитися:

- аналізувати предметну(проблемну) галузь;

- будувати концептуальну класифікаційну модель предметної галузі;

- будувати моделі з застосуванням інформаційних програмних засобів;

- застосовувати системологічні методи та методи і технології конкурентної розвідки.

Крім того, під час захисту курсової роботи студент повинен виявити такі властивості, як впевненість у знаннях, вміння обґрунтовувати та відстоювати власну думку, вміння виступати перед аудиторією.

2 Тематика курсових робіт

Для курсового проектування вибираються теми, пов’язані з тематикою спецкурсів керівника, аналітичною діяльністю майбутнього фахівця, моделями знань. Орієнтовний перелік тем курсових робіт наведено у додатку А.

3 Порядок виконання курсової роботи

Основні етапи виконання курсового проекту:

- обрання теми;

- аналіз предметної галузі;

- постановки задачі;

- аналіз і вибір методу та інструментарію;

- проведення досліджень;

- розробка моделі (моделей);

- тестування моделі;

- оформлення пояснювальної записки;

- захист проекту.

Обрання теми. Студент повинен отримати у керівника курсового проектування тему роботи або запропонувати власну тему. В останньому разі тема погоджується з керівником курсового проектування. На цьому етапі формується також попередня мета розробки, яка підлягає коректуванню на етапі постановки задачі.

Аналіз предметної галузі. Під час цього етапу необхідно виявити об’єкти та процеси, які характерні для галузі, взаємодію різних об’єктів між собою та їх участь у процесах. Після цього, керуючись попередньою метою розробки, треба окреслити коло тих об’єктів які необхідні для наступного розгляду, тобто таких, що безпосередньо мають відношення до мети розробки.

Постановка задачі. Постановка задачі має важливе значення, розроблюється сумісно з науковим керівником та уточнюється під час дослідження.

Аналіз і вибір методу та інструментарію. На цьому етапі, виходячи з аналізу предметної галузі та поставленої задачі виконується пошук із застосуванням сучасних інформаційних джерел та аналіз методів та інструментаріїв, придатних для вирішення задачі. Виконується вибір методу та інструментарію та обґрунтування цього вибору.

Проведення досліджень. Цей етап є одним з найважливіших для магістерської підготовки "Професіонала в галузі інформації та інформаційного аналітика", визначається задачею курсового проектування і залежить від специфіки спецкурсу керівника. Рекомендується виконувати дослідження із застосуванням системологічних методів, які натепер є найбільш ефективними та об'єктивними.

Розробка моделі (моделей). Здійснюється на підставі проведених досліджень із застосуванням вибраного методу та інструментарію. Модель, що створюється на даному етапі, повинна максимально повно відповідати меті дослідження та адекватно відображати об’єкт, що моделюється

Тестування моделі. У зв’язку зі складністю об'єкту дослідження процес розробки моделі, за звичай, є ітераційним і потребує на кожній ітерації аналізу та (або) тестування поточної версії моделі, а також доопрацювання (за необхідністю).

Оформлення пояснювальної записки. Оформлення пояснювальної записки є останнім етапом виконання курсового проекту і має за мету удосконалити навички аналітичної діяльності та документування. Вимоги до оформлення пояснювальної записки наведені в наступному розділі.