
- •4.1. Призначення баз даних в управлінні персоналом. Класифікація баз даних
- •4.2. Види моделей даних
- •4.3. Елементи моделі. Основні поняття er-діаграм
- •Атрибут сутності – це іменна характеристика, що є деякою властивістю сутності.
- •Співробітник і Дитина
- •4.4. Поняття нормалізації відношення
- •Багато-до-багатьох
- •Контрольні питання
4.3. Елементи моделі. Основні поняття er-діаграм
Любой фрагмент предметної області може бути представлений як множина сутностей, між якими існує деяка множина зв'язків.
Сутність (entіty) – це об'єкт, що може бути ідентифікований якимсь способом, котрий відрізняє його від інших об'єктів і інформація про нього повинна бути врахована в моделі.
Приклади: конкретна людина, підприємство, подія й т. д.
Кожна сутність повинна мати найменування, виражене іменником в однині. Прикладами сутностей можуть бути такі класи об'єктів, як "Відділ", "Працівник", "Підприємство". Кожна сутність у моделі зображується у вигляді прямокутника з найменуванням.
Екземпляр сутності – це конкретний представник даної сутності. Наприклад, представником сутності "Працівник" може бути "Працівник Ачкасов". Екземпляри сутностей повинні бути помітні, тобто сутності повинні мати деякі властивості, унікальні для кожного екземпляра цієї сутності.
Набір сутностей (entіty set) – множина сутностей одного типу, тобто таких, які володіють однаковими властивостями. Приклади: всі працівники, підприємства, відділи й т. д. Набори сутностей не обов'язково повинні бути непересічними. Наприклад, сутність, що належить до набору ЧОЛОВІК, також належить і набору ПРАЦІВНИК.
Сутність фактично є множиною атрибутів, які описують властивості всіх членів даного набору сутностей.
Атрибут сутності – це іменна характеристика, що є деякою властивістю сутності.
Найменування атрибуту повинне бути виражене іменником в однині (можливо, з прикметниками, що його характеризують). Прикладами атрибутів сутності "Працівник" можуть бути такі атрибути, як "Табельний номер", "Прізвище", "Ім'я", "По батькові", "Стать", "Дата народження" і т.п.
Атрибути зображуються графічно у вигляді овалів з найменуванням усередині або в межах прямокутника, що визначає сутність (рис. 4.9.):
Рис. 4.9. Зображення атрибутів
Ключ сутності – це ненадлишковий набір атрибутів, значення яких у сукупності є унікальними для кожного екземпляра сутності. Ненадмірність полягає в тім, що видалення будь-якого атрибута із ключа порушує його унікальність.
Сутність може мати кілька різних ключів. Ключові атрибути зображуються на діаграмі підкресленням (рис. 4.3).
Зв'язок – це деяка асоціація між двома сутностями. Одна сутність може бути пов'язана з іншою сутністю або сама із собою. Зв'язки дозволяють за однією сутністю знаходити інші сутності, пов'язані з нею.
Наприклад, зв'язки між сутностями можуть виражатися наступними фразами: "ПРАЦІВНИК може мати трохи ДІТЕЙ", "кожен ПРАЦІВНИК може значитися в одному ВІДДІЛІ".
Графічно зв'язок зображується лінією, що з'єднує дві сутності (рис. 4.10.):
Рис. 4.10. Зображення зв'язків між сутностями
Співробітник і Дитина
Кожен зв'язок має два кінці й одне або два найменування. Найменування звичайно виражається в невизначеній дієслівній формі: мати, належати і т. п. Кожне з найменувань пишеться зі свого кінця зв'язку. Іноді найменування (через їхню очевидність) не пишуться.
Кожен зв'язок може мати один із наступних типів зв'язку (рис. 4.11):
Рис. 4.11. Приклади позначення типів зв'язків
Зв'язок типу ОДИН-ДО-ОДНОГО (рис. 4.12) означає, що один екземпляр першої сутності (лівої) пов'язаний з одним екземпляром другої сутності (правої). Зв'язок один-до-одного найчастіше свідчить про те, що насправді ми маємо всього одну сутність, неправильно розділену на дві.
Рис. 4.12. Приклад відображення зв'язку ОДИН-ДО-ОДНОГО
Зв'язок типу ОДИН-ДО-БАГАТЬОХ означає (рис. 4.13), що один екземпляр першої сутності (лівої) пов'язаний з декількома екземплярами другої сутності (правої). Це найбільш часто використовуваний тип зв'язку. Сутність з боку "один" називається батьківською, сутність з боку "багато" – дочірньою.
Рис. 4.13. Приклад відображення зв'язку ОДИН-ДО-БАГАТЬОХ
Зв'язок типу БАГАТО-ДО-БАГАТЬОХ означає (рис. 4.14), що кожен екземпляр першої сутності може бути пов'язаний з декількома екземплярами другої сутності, і кожен екземпляр другої сутності може бути пов'язаний з декількома екземплярами першої сутності. Тип зв'язку багато-до-багатьох є тимчасовим типом зв'язку, припустимим на ранніх етапах розробки моделі. Надалі цей тип зв'язку повинен бути замінений двома зв'язками типу один-до-багатьох шляхом створення проміжної сутності.