Субсфера «я –соціальне»

Змістові лінії

Результати освітньої роботи

Адаптація

Соціалізація

Соціальна компетентність

Усвідомлення себе членом своєї родини

Відчуття своєї причетності до людського загалу

Мовленнєва компетентність

Мовленнєве самовираження

Комунікативні уміння

Визначення стату

су в колективі однолітків

Розуміння чужої точки зору

Групова взаємодія

Регуляція спільної діяльності

Визнання авторитету

Ставлення до асоціальної поведінки

Розв’язання спірних питань

Совістлива поведінка

Уміє пристосуватися до життя у нових соціаль­них умовах: усвідомлює свою нові ролі; з розумінням ставиться до необхідності відвідувати дошкільний заклад, поки батьки працюють; може дати собі раду. Орієнтується в новій обстановці, знаходить точку докладання своїх зусиль, приймає умови, в яких доводиться існувати. Виділяє головне і другорядне, порівнює звичне з незнайомим, елементарно упорядкуває свої враження, самостійно займає себе, демонструє дорослим та одноліткам свої вміння та здібності, виявляє приязне ставлення до інших, звертається до них по допомогу. Розуміє відмінності між існуванням в сім’ї ідошкільному закладі, орієнту­ється в перевагах обох виховних інститутів, вияв­ляє зацікавлене ставлення до життя у дитячому садку.

Усвідомлює, що вона - одна з багатьох однолітків, об”єднаних у дитячий колектив. Розуміє, що для гармонійного входження в нього слід навчитися узгоджувати особисті інтереси з груповими, визначити своє домірне місце серед інших дітей, оволодіти певною системою знань, норм і цінностей, які дозволять їй відчувати себе повноцінним членом групи. Диференціює оточуючих людей за ознаками віку, статі, привабливості, можливостей, авторитетності. Орієнтується в основних моральних правилах і вимогах, керується ними у своїй поведінці. Диференціює соціально схвалювану, прийнятну та неприйнятну поведінку. Визначається з комфортною для себе дистанцією у стосунках з приємними, байдужими та неприємними їй людьми. Поводиться розсудливо й відповідально. Прагне зберегти свою індивідуальність, відстояти власну позицію.

Розглядає себе в контексті членів своєї родини, усвідомлює взаємозалежність кожного; відчуває себе повноцінним членом родини, про якого тур­буються; цінує можливість бути в присутності рід­них “самою собою”, дорожить можливістю “роз­крити душу", розраховує на розуміння і захист. Помічає зовнішню та внутрішню схожість-несхо­жість з рідними; передбачає і прогнозує вислов­лю­вання, думки, дії батьків з приводу своїх вчинків; прагне діяти так, щоб не засмутити близьких, вик­ликати в них почуття задоволення. Поважає інте­реси, вибори, смаки, звички рідних; усвідомлює, що батьки належать не лише їй, а один одному та іншим членам родини, мають не пов’язане з дити­ною життя. Розуміє, що батьки потребують душев­ної теплоти і ласки; виявляє чуйність та уважність; уміє стримувати свої бажання, якщо вони заважа­ють рідним; прагне бути причетною до спільних турбот і проблем сім’ї.

Розуміє необхідність якийсь час бути не з батьками, а з іншими дорослими; виявляє до них інтерес як до джерела інформації. Усвідомлює, що інші люди не завжди думають і вчиняють так само, як батьки. Відкрита для контактів з людьми різного віку, статі, національності, соціального статусу. Приязна, привітна, щира, співчутлива, безкорислива, вдячна, ввічлива, миролюбна. Поводиться культурно як з рідними, так і з чужими людьми. Прагне надати посильну допомогу чужим, проявляє тактовність та обережність у взаєминах. Усвідомлює, що поведінка з незнайомими має бути стриманішою, обережнішою, не такою довірливою й щирою, як з своїми. Вміє тримати дистан­цію, визнає і поважає думки і пропозиції інших. Обирає відповідний стиль спілкування, долає сором’язливість, може знайти спільні теми для бесід. Спроможна протистояти негативним впливам незнайомців, коректно припинити неприємне спіл­кування.

Володіє розмовною мовою, використовує її у спілкуванні з дорослими та дітьми. Підтримує розмову, доречно засто­совує мовленнєві і немовленнєві засоби, регулює силу голосу, темп мовлення, використовує засоби інтонаційної виразності. Володіє мовленнєвим етикетом. Орієн­ту­ється в ситуації спілкування: виявляє ініціативу або коректно припиняє розмову. Здатна висловити свою думку чітко, логічно, образно, переконливо. Вміє запитати, заперечити, обгрунтувати думку, подякувати, вибачитися, розповісти про себе. Правильно вимовляє звуки рідної мови, диференціює близькі й схожі звуки, помічає помилки, володіє доступним віку словником.. Вживає багатозначні слова, фразеоло­гічні звороти, використовує елементи усної народної творчості. Володіє прийомами сло­во­зміни та словотворення. Правильно вживає всі граматичні категорії, будує прості й склад­ні речення зі сполучниками, словосполучен­нями та вставними словами. Має навички корекції та самокорекції мовлення, усвідомлює, що це допомагає порозумітися з іншими людьми.

Прагне творчо самореалізуватися, розкрити свої можливості, передати через мовлення значущі думки, переживання, устремління. Намагається в різних сферах життя та видах діяльності проявити свої здібності, виразити свою сутність, відстояти право на індивідуальність. Добирає для цього виразні мовленнєві конструкти, використовує соціально прийнятні їх форми, адресує своє звернення авторитетним людям, домагається визнання ними її заслуг. Відповідально ставиться до своїх висловів, розуміє, що словом можна не лише підняти настрій, але й образити. Володіє елементарною культурою мовленнєвого самовираження.

Ініціює контакти, адекватно реагує на пропозиції інших, виразно передає словами і мімікою свою готов­ність спілкуватися. Вміє обмінюватись інформацією, вислуховувати, не перебивати іншого, брати почуте до уваги, домовлятися, узгоджувати позиції, розподіляти ролі, налагоджувати плідну взаємодію. Цінує партнера спілкування незалежно від сту­пеня своєї прихильності до нього, визнає його чесноти, не зловтішається з недоліків, радіє успіхам.. Дорожить взає­ми­нами, виявляє доступні віку відданість, надій­ність, вдячність.

Прагне посісти в групі однолітків високе місце, здобути визнання, повагу, симпатію. Намагається відповідати вимогам певної групи, змінює негативні прояви на позитивні відповідно до її норм. Переживає ставлення до себе значущих однолітків, порівнює себе з ними, виявляє готовність удосконалювати себе. Рахується з виборами однолітків, уміє пов’язати їх з конкретними якос­тями, здібностями, вміннями, ставленням. Намагається узгодити особисті інтереси з колективними.

Усвідомлює, що інша людина може інакше оцінювати події, явища, вчинки, якості. Бере до уваги інтереси та потреби інших, рахується з відмінною точкою зору, визнає право дорослих та однолітків бути на неї несхожою.. Здатна стати на місце іншого, подивитися на проблему з різних сторін. Виявляє тактовність, делікат­ність, толерантність під час зіткнення з протилежними точ­ка­ми зору. Може виділити і назвати почуття іншої людини, розуміє її стан, уміє на нього відгукнутися, виявити емпатію, співчуття.

Відрізняє гру вдвох від гри групою, знає пере­ваги кожної. Розуміє, що за бажання може вийти з групової гри. Здатна керуватися не лише осо­бис­тими, а й груповими інтересами. Розуміє, що в спільній діяльності кожний у чомусь себе обмежує, усвідомлює своє право домагатися виконання виправданих вимог. Цінує і намагається зберегти прихильне ставлення до себе інших.

Уміє об’єднувати та узгоджувати свої рішення і дії з партнером. Справедливо розподіляє ролі та ділянки роботи, кооперується з однолітком заради досягнення спільного успіху. Уникає надмірної конкурентності, утримується відхвалькуватості, егоїстичних проявів, непродуктивної змагальності. Прагне налагодити стосун­ки, дійти згоди, порозумітися. Іде назустріч готов­ності партнера діяти разом, обходитися без докорів та образ. Не нав’язує власної думки, розроб­ляє спільні варіанти розв’язання задачі, дорожить внеском у спільний продукт кожного . Зіставляє пропозиції партнера зі своїми, керу­єть­ся доцільністю, прагне владнати непорозуміння. Охоче ділиться з партнером інформацією, підтримує і використовує його правильні пропозиції, справедливо оцінює вдалі дії. Не звеличує себе, не перебільшує власної ролі, разом з партнером радіє спільному досягненню.

Орієнтується у змісті поняття “авторитет”, може пояснити його простими словами, назвати якості людини, яку називають авторитетною. Пов’язує поняття з моральними чеснотами, відповідністю поведінки високим соціальним стандартам, умілістю, обізнаністю, компетентністю людини. Прагне бути, авторитетним для значущого кола однолітків. Диференціює справжній та удаваний авторитети, пов’язує останній з соціально несхвалюваними проявами.

Розрізняє соціально прийнятну і асоціальну поведінку. Пов’язує першу з позитивними, а другу — з негативними оцінками авторитетних людей та відповідними наслідками для оточуючих. Знає причини, що призводять до відхилень у соціальній поведінці. Диференціює поняття “навмисно” і “випадково”, керується в оцінці вчинків моральними нормами. Здатна до правилотворчої і правилодоцільної поведінки, усвідомлює її важливість. Прагне впливати на порушників правил, опирається спокусі вдатися до заборонених засобів встановлення справедливості, утримується від агресивності та руйнівних дій. Відчуває межу припустимої поведінки, може себе своєчасно зупинити.

Уникає гострих суперечок, намагається порозумітися у мирний спосіб. Уміє конструктивно розв’язати конфлікт, вийти з нього з найменшими втратами, знайти компроміс. Передбачає наслідки своїх негативних дій, розуміє причини виникнення непорозуміння, висловлює занепокоєння з приводу цього, уміє заспокоїти себе та іншого. В суперечці прагне відстояти істину, керується доцільністю. Може виз­нати свою провину, поступитися власними інтере­сами заради загального благополуччя. Володіє еле­мен­тарними навичками дипломатичної поведінки. Знає та використовує слова - пояснення, виправдання, вибачення.

Має уявлення про совість як внутрішню етичну інстанцію. Пов’язує з нею своє уміння поводитися справедливо, чесно, відповідально. Хоче бути совісною людиною, докладає для цього особистих зусиль. Диференціює поняття “добро” і “зло”, пов’язує з ними свої відповідні вчинки, пояснює їх причини, схвалює або засуджує їх. Розрізняє поняття “совісний” та “безсовісний”, може пояснити їх відмінність, проілюструвати прикладами з життя. За від­сутності контролю, стимулювання та заохочення дорослого здатна діяти совістливо, самостійно контролювати відповідність своєї поведінки соціально-моральним нормам, визнавати свою провину, утримуватися від хитрощів й нечесних вчинків. Намагається в різних життєвих ситуаціях не порушу­вати моральних норм, поводитися гідно.