40. Види бойового забезпечення. Мета і задачі інженерного забезпечення. Що вказує командир взводу при організації інженерного забезпечення в обороні та в наступі?

Успіх сучасного загальновійськового бою багато в чому залежить від своєчасного і ретельного його бойового забезпечення.

Бойове забезпечення підрозділів полягає в організації і проведенні комплексу заходів, спрямованих на недопущення раптового нападу противника, зниження ефективності його ударів, створення сприятливих умов для організованого і своєчасного вступу в бій і успішного його ведення.

Бойове забезпечення включає: розвідку, охорону, тактичне маскування, інженерне забезпечення, радіаційний, хімічний і біологічний захист.

Бойове забезпечення організується командиром взводу, в будь-яких умовах обстановки з урахуванням заходів, проведених командиром роти.

Інженерне забезпечення організується і здійснюється з метою створення взводу (танку) необхідних умов для успішного виконання бойового завдання, підвищення захисту особового складу, озброєння і військової техніки від всіх засобів ураження, також для ускладнення просування противника і нанесення йому ураження вибуховими, мінно-вибуховими і невибуховими загородженнями.

Задачами інженерного забезпечення взводу (танка) є: ведення інженерної розвідки противника, місцевості й об’єктів; фортифікаційне обладнання і маскування опорного пункту взводу (вогневої позиції танка), місця розташування; встановлення інженерних (мінно – вибухових і невибухових) загороджень на займаній позиції; пророблення проходів у загородженнях і руйнуваннях.

З метою захисту від високоточної зброї противника при фортифікаційному обладнанні опорного пункту (позиції) над танками встановлюються маски, влаштовуються екрани, козирки, поруч з ними створюються хибні теплові цілі (пастки).

Інженерне забезпечення організується командиром взводу на основі отриманої задачі і вказівок командира роти. Організуючи інженерне забезпечення, командир взводу вказує:

в обороні - черговість і терміни фортифікаційного обладнання основних і запасних вогневих позицій танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), позицій відділень, укриттів для автомобілів, перекритих щілин (бліндажів); глибину окопів на відділення, траншеї і ходи сполучення; порядок і терміни інженерного обладнання опорного пункту, а також добове завдання; які табельні засоби і місцеві матеріали використовувати при фортифікаційному обладнанні; які переносні загородження для боротьби в траншеї і ходах сполучень виготовити і де їх розташувати; обсяг роботи з дообладнування траншей і ходів сполучення після відриву їх землерийною машиною; ділянки розчищення місцевості для поліпшення спостереження і ведення вогню; хто виділяється для обладнання командно-спостережного пункту взводу і час його готовності; місце установки мінного поля і невибухових загороджень, за допомогою яких матеріалів і як їх улаштовувати, порядок вогневого прикриття; заходи забезпечення захисту особового складу від зброї масової ураження, високоточної і запальної зброї;

в наступі - способи подолання інженерних загороджень і перешкод, місце і номер проходу, його позначення, порядок висування до нього підрозділів і подолання загороджень; способи пророблення проходів у загородженнях противника; при форсуванні водної перешкоди — маршрут виходу до річки для кожної бойової машини піхоти (бронетранспортера), танка; місце навантаження на пором і номер порома.

при здійсненні маршу — порядок розвідки, усунення і подолання загороджень на маршруті руху й у районах при­валів, районах відпочинку, зосередження, використання вбудованого (навісного) бульдозерного обладнання і мінних тралів, підготовки і використання шанцевого інструмента.

при розташуванні на місці — місця укриттів (окопів) для танків (бойових машин піхоти, бронетранспортерів, автомобілів), черговість і терміни їх фортифікаційного обладнання; де мати перекриті щілини (бліндажі), хто і до якого терміну їх обладнує; які табельні засоби і місцеві матеріали використовувати при фортифікаційному обладнанні; які і де улаштувати інженерні загородження.