
- •Факультет військової підготовки імені верховної ради україни
- •Еталонні відповіді з предмеету: «тактичної і тактико-спеціальної підготовки»
- •1. Дати визначення бою, удару, маневру, вогню, їх коротка характеристика.
- •2. Маневр підрозділами, ударами і вогнем, їх види і характеристика.
- •3. Призначення артилерійських підрозділів. Види вогню артилерії, їх характеристика
- •4. Порядок роботи командира взводу після отримання бойового завдання. Зміст з’ясування завдання.
- •5. Порядок роботи командира взводу після отримання бойового завдання. Зміст оцінки обстановки.
- •6. Порядок роботи командира взводу після отримання бойового завдання. Зміст рішення командира взводу.
- •7. Порядок роботи командира взводу після отримання бойового завдання. Зміст бойового наказу.
- •8. Обов’язки командира взводу.
- •Обов’язки командира взводу в бою.
- •9. Організаційно - штатна структура механізованої роти зс України.
- •10. Організаційно-штатна структура механізованого взводу зс України. Ттх бмп-2.
- •11. Організаційно - штатна структура і основне озброєння сабатр. Ттх сау 2с1 „Гвоздика”.
- •12. Похідний, передбойовий і бойовий порядок – визначення і характеристика
- •13. Способи орієнтування на місцевості.
- •14. Оборона – мета, види, умови переходу до оборони, вимоги до оборони.
- •15. Місце, завдання, бойовий порядок і засоби посилення механізованого взводу в обороні (показати схемою).
- •16. Побудова оборони взводу. Бойовий порядок танкового взводу
- •Бойовий порядок механізованого взводу
- •17. Побудова оборони взводу. Система вогню механізованого взводу
- •Система вогню взводу
- •18. Порядок роботи командира взводу після отримання бойового завдання на перехід взводу до оборони в умовах відсутності зіткнення з противником.
- •19. Порядок роботи командира взводу після отримання бойового завдання на перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником.
- •20. Зміст рішення командира взводу на оборонний бій.
- •21. Зміст бойового наказу командира взводу. Що вказується при постановці бойових завдань механізованим відділенням в обороні.
- •22. Мета і порядок розробки схеми опорного пункту взводу. Що вказується на схемі опорного пункту взводу
- •23. Зміст проведення рекогносцировки командиром механізованого взводу при переході до оборони.
- •24. Інженерне обладнання опорного пункту механізованого взводу – послідовність і зміст.
- •Окоп для бмп з круговим обстрілом.
- •25. Наступ – мета, сутність, умови переходу в наступ.
- •26. Що включає підготовка наступу. Зміст організації бою.
- •27. Зміст рішення командира взводу на наступальний бій.
- •28. Зміст бойового наказу командира взводу на наступ. Що вказується при постановці бойових завдань механізованим відділенням у наступі.
- •29. Райони і рубежі, що призначаються підрозділу при переході в наступ з ходу (показати схемою). Бойові завдання взводу в наступі, їх зміст.(показати схемою).
- •30. Порядок подолання взводом мінно-вибухових загороджень в наступі (показати схемою). Призначення, порядок використання мінного тралу кмт-6.
- •31. Особливості наступу взводу в місті, в горах, в лісі. Чим забезпечується успіх наступу в нічних умовах?
- •32. Способи пересування. Марш – визначення, умови здійснення, основні показники.
- •33. Місце, похідний порядок, засоби посилення механізованого взводу на марші в гпз
- •34. Головний дозор (гд) – склад, віддалення, завдання
- •35. Райони і рубежі, що призначаються для організованого здійснення маршу
- •36. Зміст рішення командира взводу на марш в передбаченні зустрічі з противником.
- •37. Бойовий наказ командира взводу на марш.
- •38. Порядок роботи командира взводу, що одержав задачу на дії в похідній охороні.
- •39. Види бойового забезпечення. Розвідка. Вимоги, які висуваються до неї. Основні способи ведення військової розвідки і їх коротка характеристика.
- •40. Види бойового забезпечення. Мета і задачі інженерного забезпечення. Що вказує командир взводу при організації інженерного забезпечення в обороні та в наступі?
- •41. Види бойового забезпечення. Мета і задачі маскування. Чим воно досягається? Що вказує командир взводу при постановці задач з маскування?
- •42. Види бойового забезпечення. Мета радіаційного, хімічного і біологічного захисту підрозділів. Заході рхБз, які проводяться взводом.
- •Вогонь по окремій цілі
- •Зосереджений вогонь (зв)
- •Рухомий загороджувальний вогонь (рзв)
2. Маневр підрозділами, ударами і вогнем, їх види і характеристика.
Маневр — організоване пересування підрозділів (вогневих засобів, військовослужбовців) при виконанні поставлених задач з метою заняття вигідного положення для ведення вогню по найбільш уразливій місцевості в бойовому порядку противника, особливо у фланг і в тил, а також для виводу підрозділів з-під удару противника. Маневр здійснюється підрозділами (вогневими засобами) і вогнем . Видами маневру підрозділами (вогневими засобами) є: охоплення, обхід, відхід і зміна району (позицій).
Охоплення - маневр, який здійснюється підрозділами в ході бою для атаки противника у фланг.
Обхід - більш глибокий маневр, що виконується підрозділами для атаки противника з тилу.
Охоплення - здійснюється в тісній тактичній і вогневій взаємодії, обхід - у тактичній взаємодії з військами, що наступають із фронту.
Відхід і зміна району (позицій) - маневр, який застосовується з метою виводу своїх підрозділів (вогневих засобів) з-під удару противника й заняття більш вигідного положення. Він проводиться тільки з дозволу старшого командира.
Маневр вогнем застосовується для більш ефективного ураження противника. Він полягає в зосередженні вогню взводу по одній важливій цілі, своєчасному перенесенні вогню з однієї цілі на іншу і веденні вогню взводом одночасно по декільком цілям.
Маневр, повинний бути простий за задумом, проводитися швидко, потай і раптово для противника. Для його здійснення використовуються результати вогневого ураження противника (вогню), відкриті фланги, проміжки, складки місцевості, приховані підступи, аерозолі, а в обороні, крім того, - траншеї і ходи сполучення.
3. Призначення артилерійських підрозділів. Види вогню артилерії, їх характеристика
Артилерія – призначається для ураження засобів ядерного і хімічного нападу, систем високоточної зброї, артилерії, танків, бойових машин піхоти, протитанкових та інших вогневих засобів, живої сили, вертольотів на майданчиках, засобів протиповітряної оборони, пунктів управління, радіоелектронних засобів, руйнування фортифікаційних споруд противника, дистанційного мінування місцевості, світлового забезпечення, поставлення аерозольних (димових) завіс і виконання інших завдань.
Основним вогневим і тактичним підрозділом артилерії є артилерійський дивізіон. Він може діяти в складі артилерійської групи (частини), чи бути в безпосередньому підпорядкуванні командира загальновійськового з'єднання (частини). Він може придаватися батальйону, що діє в першому ешелоні, який вводиться в бій із другого ешелону чи резерву, що складає передовий і рейдовий загін, авангард або ар'єргард.
Артилерійський дивізіон, як організаційна одиниця артилерії складається з командування, штабу, декількох батарей, підрозділів бойового забезпечення й обслуговування. Організаційно він входить до складу БрАГ. Дивізіон зі складу артилерійської групи може призначатися для підтримки загальновійськової частини (підрозділу) або залишатися підручним у командира групи.
Артилерійські підрозділи дивізіону оснащені різноманітними приладами артилерійської розвідки, керування вогнем, топогеодезичної прив'язки, метеозабезпечення, радіаційної і хімічної розвідки і засобами зв'язку. У підрозділах також є засоби для самооборони, проведення інженерних робіт і маскування, а в дивізіоні - артилерійська балістична станція.
Дивізіон, володіючи могутнім і точним вогнем, здатний уражати різноманітні цілі - наземні і надводні, відкрито й укрито розташовані - і безупинно підтримувати вогнем загальновійськові підрозділи в бою.
Артилерійська батарея - вогневий і тактичний підрозділ артилерії. Вона може одночасно уражати одну-дві цілі стрільбою з закритої вогневої позиції чи декілька цілей (по числу гармат у батареї) вогнем прямою наводкою.
Вогневий (протитанковий) взвод - вогневий підрозділ артилерії. Він виконує вогневі задачі в складі батареї чи самостійно.
Взвод управління артилерійського дивізіону (батареї) призначений для ведення розвідки, обслуговування стрільби артилерії і забезпечення зв'язку.
Гармата (міномет, бойова машина, установка ПТРК) виконує вогневі задачі і діє в бою, як правило, у складі взводу чи самостійно. Особовий склад, що безпосередньо обслуговує його, називається гарматним (мінометним) розрахунком чи розрахунком бойової машини (установки ПТРК).
Види вогню артилерії та їх характеристика
Під час вогневого ураження противника артилерійські підрозділи самостійно застосовують такі види вогню:
Вогонь по окремій цілі – вогонь батареї, взводу або гармати (міномета, бойової машини, установки ПТРК), який ведеться самостійно із закритої вогневої позиції або прямою наводкою, в тому числі високоточними боєприпасами (ВТБ).
Зосереджений вогонь (ЗВ) - вогонь, який ведеться одночасно декількома артилерійськими групами (дивізіонами, батареями) по одній цілі.
Нерухомий загороджувальний вогонь (НЗВ)– суцільна вогнева завіса, що створена на одному (одинарний НЗВ) або одночасно на декількох (глибокий НЗВ) рубежах перед фронтом противника, що атакує (контратакує).
Фронт НЗВ призначають з розрахунку 50 метрів на гармату.
Рубежі НЗВ призначають не ближче 300-400 м від своїх військ. Їм. присвоюють умовні найменування за назвами листяних дерев, наприклад: “Дуб”, “Калина” та ін.
Вогонь відкривають під час виходу противника на рубіж відкриття вогню, який визначають командири дивізіонів на місцевості з розрахунку захопити піхоту і танки в зону розривів.
Рухомий загороджувальний вогонь (РЗВ) – суцільна вогнева завіса, яка створена на одному (одинарний РЗВ) або одночасно на двох (подвійний РЗВ) рубежах на шляху руху танків (БМП, БТР) противника, що атакують (контратакують), і яка послідовно переноситься на інші призначені рубежі у міру виходу основної маси танків (БМП, БТР) противника із зони вогню.
Перший (дальній) рубіж РЗВ призначають на відстані 1000-2000 метрів, а останній (ближній) на відстані 300-400 метрів від своїх військ. Відстань між рубежами одинарного РЗВ призначають 400-600 метрів, з урахуванням забезпечення спостереження і своєчасності відкриття вогню на наступних рубежах.
Системі рубежів на кожному танконебезпечному напрямку присвоюють загальне найменування назвами хижих звірів, а кожному рубежу, починаючи з дальнього, свій порядковий номер, наприклад: “Вовк-1”, “Вовк-2”.