
- •Методичні рекомендації для проходження навчальної практики в овс для курсантів 3-го курсу факультету кримінальної міліції на посадах помічників оперативних уповноважених карного розшуку овс України
- •I. Організаційні засади
- •1 Мета та завдання практики
- •2. Зміст та обсяг завдань, які виконують курсанти під час проходження
- •3. Організація, проведення і керівництво практикою
- •4. Підведення підсумків практики:
- •Щоденник навчальної практики
- •Інформація про хід виконання практики
- •Зауваження осіб, які перевіряли хід проходження практики
- •Перелік питань зрізу знань курсантів в процесі проходження та захисту практики в оперативних підрозділах по лінії карного розшуку
- •Нормативно-правові акти україни
- •Розділ і. Загальні положення
- •Розділ II. Обов’язки і права міліції
- •Розділ III. Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї
- •Розділ і. Загальні положення
- •Глава 2. Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство
- •Розділ I. Загальні положення
- •Розділ іі. Попередження корупції
- •Розділ ііі. Відповідальність за корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією
- •Розділ V. Контроль і нагляд за виконанням законів у сфері боротьби з корупцією
- •Положення про основи організації розкриття злочинів органами внутрішніх справ України (затверджено наказом мвс України, від 24.09.2010 р. № 456.
- •1. Загальні положення
- •2. Основні завдання підрозділів і служб овс у розкритті злочинів
- •4. Організаційні основи діяльності гумвс, умвс, міськрайлінорганів щодо розкриття злочинів
- •4.5.Склад сог:
- •Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються (витяг)
- •3. Реєстрація заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються
- •Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про злочини, інші правопорушення та події
- •2. Основні права і обов’язки працівників органів внутрішніх справ щодо реагування на правопорушення та інші події
4.5.Склад сог:
-
слідчий (слідчі);
-
начальник відділу, сектору (з організації розкриття окремих видів злочинів) карного розшуку, відділу УБОЗ (при відпрацюванні версії щодо причетності до вчиненого злочину членів організованих груп і злочинних організацій);
-
2-3 найбільш підготовлені працівники від кожного підрозділу;
-
працівники інших підрозділів ОВС (працівники підрозділів міліції особливого та спеціального призначення „Беркут", „Сокіл", оперативно пошукового відділу, патрульної служби, військовослужбовці внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України тощо).
При визначенні завдань працівникам, які залучаються до складу СОІ , слід ураховувати компетенцію підрозділів, у яких вони працюють.
4.6. З числа членів СОГ створюються:
-
група з відпрацювання висунутих слідчих і оперативно-розшукових версій;
-
група аналізу, планування і контролю;
-
група взаємодії з іншими правоохоронними органами.
4.7. Слідчий у складі СОГ:
-
забезпечує у межах компетенції якісне розслідування кримінальних справ відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства;
-
здійснює узгоджене планування ч слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, спрямованих на дослідження обставин у кримінальних справах і встановлення осіб, що вчинили злочини;
-
вивчає матеріали, зібрані членами СОГ, організовує проведення з їх використанням узгоджених слідчих дій та оперативно-розшукових заходів;
-
надає органам дізнання, іншим членам СОГ доручення щодо проведення розшукових і слідчих дій, сприяє в провадженні окремих слідчих дій;
-
готує матеріали на заслуховування при керівництві ГУМВС, УМВС, що стосуються результатів розслідування в кримінальній справі, та виконання плану слідчих дій.
4.12. З метою розкриття злочинів категорії минулих років у кримінальних справах на підставі наказу ОВС створюється нова СОГ або поновлюється діюча, до складу якої залучаються найбільш кваліфіковані працівники підрозділів.
4.12.1. Члени СОГ, насамперед працівник карного розшуку та слідчий, ретельно вивчають матеріали кримінальної справи та відповідної ОРС з метою усунення прорахунків у них шляхом проведення додаткових оперативно-розшукових заходів і, за узгодженням зі слідчим, слідчих дій: додатково орієнтують інші ОВС, установи виконання покарань і слідчі ізолятори про обставини вчинення злочину і встановлені на цей момент фактичні дані щодо причетності до його вчинення конкретних осіб; вивчають оперативну інформацію та вживають заходів щодо відпрацювання осіб, які перебувають у спеціальних закладах міліції (ізоляторах тимчасового тримання, спецприймальниках), з метою встановлення їх причетності до вчинених злочинів; перевіряють раніше висунуті версії про особу (осіб), яка вчинила злочин, розробляють нові версії; уживають заходів щодо встановлення причетності до злочину осіб, які перебувають у слідчих ізоляторах та установах виконання покарань; проводять оперативно-розшукові заходи для перевірки причетності до злочину обвинувачених, підозрюваних за іншими кримінальними справами та ОРС; використовують для встановлення злочинців інформаційно-пошукові системи, оперативні обліки, зведення-орієнтування, бюлетені оперативно-розшукової інформації, централізовані обліки номерних речей (якщо вчинено майновий злочин), аналізують інформацію про злочини, учинені аналогічним способом, у тому числі стосовно осіб, які проходили за закритими, архівними справами та матеріалами про відмову в порушенні кримінальної справи; з'ясовують повноту застосування можливостей експертної служби, підрозділів оперативної служби та оперативно-технічних заходів.
4.12.2. Інформація, отримана в результаті вивчення кримінальних справ та ОРС за нерозкритими злочинами із залишку минулих років, систематизується та групується за однорідними ознаками (вид злочину, схожість об'єкта посягання, аналогічні обставини, місце, час, спосіб, мотиви і знаряддя вчинення злочину, вилучені з місця події матеріальні об'єкти, придатні для з'ясування обставин, що підлягають доказуванню, прикмети злочинця, інші ознаки).
4.13. На нерозкритий злочин, розкриття якого віднесено до компетенції підрозділу карного розшуку, зазначеним підрозділом упродовж трьох діб після порушення кримінальної справи, а також прийняття слідчим або дізнавачем до свого провадження вже порушеної кримінальної справи заводиться картка обліку нерозкритого злочину (додаток 1), яка реєструється працівниками режимно-секретних органів в окремому розділі журналу обліку ОРС „Злочин". Копія картки обліку нерозкритого злочину передається ДІМ, на території обслуговування якого вчинено злочин.
Картки обліку нерозкритого злочину ДІМ долучаються до паспорта на дільницю.
Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються: Наказ МВС України № 400 від 14 квітня 2004 р.