9.3 Індустріалізація

Хоч реформи 60-70-х років, насамперед селянська, були обмеженими й непослідовними, вони прискорили процес формування в Україні індустріального суспільства. Збільшувалася кількість промислових підпри­ємств. Якщо 1869 р. налічувалося 3712 фабрик і заводів, то в 1900р. 5301.

Безпосередній вплив на розвиток продуктивних сил країни мав тран­спорт, зокрема залізничний. Протягом 1866-1879 рр. В Україні прокладено понад 4,5 тис. Верст залізничних колій. На кін. XIX ст. довжина залізниць в Україні становила 1/5 всієї залізничної мережі Росії. Нові залізниці про­кладали, виходячи з інтересів колонізаторської політики царату. Київ, на­приклад, не мав сполучення з Одесою.

Поряд із залізничним транспортом велику роль у зміцненні зв'язків між різними економічними районами відігравав водний. Головною вод­ною артерією України був Дніпро. Багато зажило зростання морського то­ргового флоту. Азово-Чорноморський басейн був південними морськими воротами всієї імперії. Збільшення товарообігу його портів сприяло роз­ширенню та зміцненню всеросійського ринку. Найбільшим портом на пів­дні України стала Одеса, яка набувала великого значення як транзитний пункт у зовнішній торгівлі Росії.

Розвиток транспорту підвищив попит на паливо та метал. На базі ви­користання багатих запасів корисних копалень півдня України створю­ються кам'яновугільна, залізорудна та металургійна галузі промисловості. Протягом 1861-1900 рр. видобуток кам'яного вугілля в Донбасі зріс із 10 до 672 млн. пудів. У 1890 році він становив 68%загальноросійського ви­добутку. Вже з поч. 70-х років Донбас за рівнем видобутку вугілля ви­йшов на перше місце в імперії.

Надзвичайно важливе значення для дальшого зростання важкої про­мисловості України мала розробка багатющих покладів криворізької залі­зної руди, що почалася з 80-х років. За 30 років (з 1870)По 1900)видобуток руди зріс у 158 разів (з 1,3 до 210 млн пудів).уже тоді Україна давала по­над 57% видобутку руди в Росії. У 80-90-х роках на території Катеринос­лавської і Херсонської губерній було збудовано 17 великих металургійних і десятки машинобудівних заводів. Наприкінці 90-х років виробництво ча­вуну в Україні становило 52% загальноросійської виплавки. Певний вплив на розвиток промисловості мав іноземний капітал, приплив якого помітно посилився з 80-х років XIX ст. Особливо великий потік бельгійських, французьких, англійських і американських капіталів ринув у гірничу про­мисловість України. З 1888 по 1894 р. тут було створено 22 іноземні ком­панії з основним капіталом 62,9 млн крб. Зарубіжні інвестори отримували в Україні високі прибутки, що майже повністю йшли за кордон.

Текстильна промисловість в Україні не змогла розвинутися через онкуренцію продукції російських фабрик, що користувалися протекцією царського уряду.

У пореформений період швидко збільшувалося індустріальне насе-зростали міста, були створені нові промислові центри. На 1897 рог ку міське населення України становило близько 13% загальної кількості населення. Кількість дрібних міст з населенням до 10 тис. чол. Скоротила­ся майже вдвічі. У них проживало тільки 11,8% міського населення. Вод­ночас подвоїлась кількість порівняно великих і середніх міст.

Індустріалізація та урбанізація мало торкнулися українців, які стано­вили в 1897 році 73% загальної кількості населення і тільки 30% міського. Лише трохи більше 5% українців жило в містах, тоді як відповідний пока­зник для росіян,, які жили в Україні, становив 38%, для євреїв - 45%. Мало українців було і серед інтелігенції: 16% - юристів, 25 -учителів, менше 10% - письменників і митців. Росіяни в 1897 році становили 12% населен­ня, переважно це були гірники, металурги та адміністративні службовці. Швидко зростала єврейська меншість, яка становила майже 8% загальної кількості населення(у Російській імперії загадом -4%) і домінувала у тор­гівлі та банківській справі. Поляки, які, як і євреїв .жили переважно в пра­вобережній Україні, становили близько 6,5% населення.

Отже, Україна, незважаючи на колоніальну політику царату, щодо економічного розвитку займала в Російській імперії одне з перших місць. Вона випереджала інші райони за видобутком вугілля, виплавкою чавуну, виробництвом цукру Україна належала до тих окраїн царської Росії, які в промисловому відношенні мало чим відрізнялися від центру імперії, хоч її економіка значною мірою мала однобокий характер. У кінці XIX ст. Укра­їна давала 70% усієї продукції добувної промисловості, тоді як у перероб­ній її частка становила лише 15%. Особливістю економічного розвитку України було й те, що нагромадження капіталу відбувалося не в руках українців, а в руках їхніх чужонаціональних експлуататорів.