4 Описання програми

1. Загальні відомості

Створена програма, що має назву «LostFound», повинна спростити та пришвидшити роботу бюро знахідок.

Програма має широкий функціонал, для кожної таблиці є конкретні доступні операції. Є зручній пошук по таблицям «Заява», «Клієнт», «Тип пільги» та їх полях.

Є можливість формування детального звіту для заяви, оформленої клієнтом, чи загальну інформацію про клієнта, його витрати на оформлення заяв та ін.

Для більш досвідчених користувачів є можливість створення довільного запиту до бази даних, з якою працює програма.

Незвичайна функція автоматизації, яка може відіслати за допомогою мережі Інтернет повідомлення клієнту на електронну пошту, у якому буде зазначено, що його заява була видалена з бази даних через закінчення строку її дії (один рік).

2. Виклик та завантаження

Для запуску та коректної роботи програми, вона повинна бути запущена у одній папці разом з файлами «LostFound.exe», «LostFound.mdb». Де «LostFound.exe» є головним файлом, який треба завантажувати, а «LostFound.mdb» - це файл бази даних програми.

При запуску файлу «LostFound.exe» відкриється головне вікно програми (рисунок 4.1), після чого можна приступати до роботи.

Рисунок 4.1 – Головне вікно програми

Мінімальні системні вимоги: PIII-800 МГц, ОЗУ 512 Мб, Windows XP + .NET Framework 3.5.

3. Призначення та логічна структура

Програма створена з метою полегшення роботи працівників бюро знахідок. Взагалі програма може легка замінити роботу декількох людей, наприклад, якщо кожен з них займається регулюванням та заповненням однієї з наданих таблиць, то один користувач цієї програми може легко керувати усіма таблицями сам.

Програма створена так, щоб максимально пришвидшити час роботи, зменшити кількість операцій, що часто повторюються, та зробити роботу ефективною.

У проекті існують такі форми: «Client.cs» яка відповідає за додавання та редагування даних про клієнта бюро, «Statement.cs» - форма додавання та редагування заяв, «Benefit.cs» - форма редагування та додавання інформації про пільги для клієнтів, «Types.cs» - робота з даними по типах заяв, «QueryEdit.cs» - редактор довільних запитів, «View.cs» - форма для перегляду звітів.

Перехід до кожної з цих форм можна здійснити з головної форми програми, яка у проекті має назву «MainForm.cs».

Як показано на рисунку 4.2, при роботі з вибраною таблицею, вказується активна таблиця, також список доступних операцій над таблицею, у вигляді відповідних кнопок. Самі вони змінюються в залежності від обраної таблиці.

З головної форми користувач може перейти до таких форм, як «Добавить», «Изменить». Перехід до форми додавання здійснюється автоматично при натисненні на відповідну кнопку. Так само і з кнопкою «Изменить».

Перехід до форми зі звітами відбувається при натисненні відповідної кнопки під таблицею, якщо це передбачено самою таблицею у програмою.

На верхній панелі є кнопка для переходу до форми довільних запитів.

На рисунку 4.2 показано кнопки головного вікна, за допомогою яких відкриваються додаткові форми.

Рисунок 4.2 – Головна форма з поміченими кнопками для переходу на інші форми

4. Опис фізичної моделі даних

База даних програми реалізована у СУБД MS Access 2010. Має такі таблиці: Statement, Client, Types, Benefit.

Таблиця «Statement» містить інформацію про оформлені заяви. Має такі поля як ID, Type, Category, Title, Description, DateOfRegistration, SNP. Конструктор таблиці с заявами приведений на рисунку 4.3.

Поле ID є унікальним, співпадіння не допускаються. Воно є лічильником, розмір поля – довге ціле. Використовується для одноразового визначення заяви у таблиці. Усі інші поля, окрім DateOfRegistration, є текстовими.

Рисунок 4.3 – Конструктор таблиці з заявами

В таблице «Client» ключом виступає поле SNP. Інші поля у таблиці: Mail, Address, City, Telephone, ID_Benefit. Конструктор представлений на рисунку 4.4.

Рисунок 4.4 – Конструктор таблиці клієнтів

Таблиця «Types» має два поля – Type та Cost. Type являється ключом, воно є унікальним та не повторюється. Являється текстовим полем. Cost має розмір – довгий цілий. Таблиця показана на рисунку 4.5.

Рисунок 4.5 – Конструктор таблиці типів

Таблиця «Benefit» містить дані про розміри знижок для деяких клієнтів. Ключове поле «ID_Benefit» є лічильником. Конструктор показан на рисунку 4.6.

Рисунок 4.6 – Конструктор таблиці пільг

5. Опис програмної реалізації

При відкритті програми можна одразу приступати до роботи. Головне вікно показано на рисунку 4.1. При обиранні та зміні на панелі вкладок, відбувається перехід по представленим таблицям. При натисненні на одну з кладок, в головному вікні програми, буде завантажена обрана нами таблиця. Таблиця завантажується з бази даних, з якою працює програма. Також з вибором потрібної вкладки унизу змінюється список кнопок, за допомогою яких відбувається робота з таблицями.

Майже на всіх вкладках є панель пошуку. Кожна таблиця має свої параметри пошуку. Відповідно при натисненні на кнопку «Пошук» буде виконаний запит на вибірку до бази даних, результат якого буде відображений у елементі відображення таблиць.

На рисунку 4.7 представлений вигляд панелі пошуку для таблиці «Statement».

Рисунок 4.7 – Панель пошуку для таблиці заяв

При виборі пункту меню «Произвольный запрос» буде відкрито вікно, показане на рисунку 4.8. На ньому досвідчений користувач має змогу звернутися до бази даних з довільним запитом. При натисненні кнопки «Запрос» введений запит буде відправлений на виконання.

При вдалому виконанні результати запиту будуть виведені у елементі відображення таблиць. При натисненні кнопки «Очистить» текстове поле прийме вигляд як на рисунку 4.8. При натисненні на кнопку «Закрыть» буде закрита форма для довільних запитів та відбудеться повернення до головної форми.

Рисунок 4.8 – Редактор довільних запитів

При виборі дії добавити для таблиці заяв, буде відкрита форма, яка показана на рисунку 4.9.

При редагуванні даних у заяві поля у формі будуть заповнені інформацією обраного запиту.

При натисненні кнопки видалити на головній формі буде видалений виділений рядок. На формі є можливість вивести у елементі перегляду таблиць усі дані про клієнта, який оформив конкретну заяву.

На кожній вкладці є кнопка «Отчёт» яка за допомогою запрограмованих запитів генерує відповідні звіти. Результат звіту відображений на рисунку 4.10.

Рисунок 4.9 – Додавання заяви до бази даних

Рисунок 4.10 – Звіт

Для інших таблиць виклик форм додавання та редагування даних виконується аналогічно. Ці форми показані на рисунках 4.11, 4.12 та 4.13.

Рисунок 4.11 – Форма додавання та редагування даних клієнта

Рисунок 4.12 – Форма додавання та редагування даних про пільги

Рисунок 4.13 – Форма редагування даних про типи заяви і вартість їх оформлення

На кожній вкладці є поле з параметрами фільтрації. Параметри для кожної таблиці свої. Робота відбувається при виборі декількох параметрів та по натисненню кнопки «Фільтрувати». Нижче представлена фільтрація для панелі заяв на рисунку 4.14.

Рисунок 4.14 – Фільтрація в таблиці заяв

6. Опис задачі автоматизації

Задача автоматизації полягає в тому, що програма шукає ті заяви, які були оформлені більш одного року назад, та відсилає електронною поштою повідомлення користувачу, який оформив заяву, про відповідне видалення заяви з бази даних бюро.

На рисунку 4.15 показане вікно з повідомленням про вдале відсилання повідомлення.

Рисунок 4.16 – Приклад виконаної автоматизації

При цьому при невдалій роботі автоматизації програма виведе відповідне попередження.

ВИСНОВКИ

Створюючи програмний продукт я ознайомився з предметною областю, котрою є бюро знахідок, засвоїв основні принципи роботи таких бюро. Отримав нові, та вдосконалив старі навички роботі з базами даних, створення програм, що напряму використовують бази даних.

Від початку до кінця пройшов шлях створення програмного продукту, починаючи зі створення діаграм та таблиць на папері, до створення повноцінної програми по роботі бюро знахідок.

Навчився новим методам та прийомам, наприклад, роботі з електронною поштою, що було використано у задачі автоматизації.

Виконуючи технічні вимоги, навчився розділяти функціонал для кожного модуля та ховати його у потрібний момент. Покращив свої навички у сфері роботи з SQL – запитами, під час реалізації пошуку у програмі.

Специфічна тематика курсового проекту, присвячена бюро знахідок, дозволила мені більш детально дослідити предметну область, щоб максимально чітко відповідати вимогам предметної області і виконувати поставлені задачі так, щоб програма була не тільки працездатною, але й практично застосовною та зручною у реально існуючому бюро.

Готуючи документацію, я ознайомився та покращив знання ГОСТів, а також збільшив практичний досвід написання документації до програмних продуктів, який надалі буде корисним у подібних проектах.

Розробка курсового проекту стала для мене шагом уперед у програмуванні, покращенні моїх навичок, а також залишив заділ на майбутне до створення ще таких подібних проектів.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Трей Нэш, C# 2010. Ускоренный курс для профессионалов: Пер. с- англ. [Текст]/ Трей Нэш – М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2010. – 592 с. ил.

2. Агуров П.В., C#. Сборник рецептов. [Текст]/ П.В. Агуров – СПб.: БХВ-Петербург, 2007. – 432 с. ил.

3. Сеппа Д., Microsoft ADO .NET.: Пер. с англ. [Текст]/ Д. Сеппа – М.: Издательско-торговый дом «Русская Редакция», 2003. – 640 с. ил.

4. Дурович А.П., Организация туризма: Учебное пособие. [Текст]/ А.П. Дурович, Н.И. Кабушкин, Т.М. Сергеева, – Минск: Новое знание, 2003. – 632 с.

5. Буйленко В.Ф., Туризм. [Текст]/ В.Ф. Буйленко – Ростов-на-Дону: Феникс, 2008. – 416 с.