
- •Зв'язок з хімічним потенціалом
- •Білет 2 питання1
- •Зв'язок з хімічним потенціалом
- •2)Розчини електролітів та неелектролітів. Дисоціація. Водневий показник
- •3)Подвійний електричний шар
- •1)Гази , рідини, тверді тіла. Гомогенні та гетерогенні системи. Поверхні поділу фаз. Поверхневі явища. Поверхневий натяг.
- •2)Дисперсні системи. Класифікація. Ступінь дисперсності. Колоїдні системи(розчини). Нанофізика, нанохімія, нанотехнології.
- •3)Ентропія та ентальпія. Вільна енергія Гіббса.
- •Визначення
- •Історична довідка
- •3. Хімічна кінетика. Молекулярність і порядок реакції. Визначення порядку реакції.
- •1.Предмет фіз.-хімії.Коротка історична довідка. Інтегрування різних наукових напрямів.
- •2.Дисперсні системи.Класифікація.Ступінь дисперсності.Колоїдні системи(розчини) .Нанофізика. Нанохімія. Нанотехнології.
- •3.Поверхневіявища.Пар.Міцели.Адсорбція.Адсорбціяелектролітів.Змочування.Аднезія. Когезія.
- •Швидкості та константи швидкості. Хімічна кінетика. Закон дії мас. Порядок реакції. Молекулярність. Каталітичні реакції. Фотохімічні реакції.
- •Асоціація молекул у гомогенних полярних та слабкополярних рідинах. Структурування дисперсних систем. Залежність в’язкості від температури. Залежність деформацій від тиску.
- •1)Ідеальні гази та ідеальні розчини.Концентрація та активність.Тиск і фугітивність. Електроліти і неелектроліти. Дисоціація (електролітична).Ph.Вода.Йонний добуток води.Жорсткість(твердість води).Dh.
- •3)Загальний аналіз процесів у друкарських та після друкарських операціях виготовлення друкових видань та пакувань.
- •Закон Ньютона. Рідини, що підпорядковуються цьому закону(ньютонівські рідини) та ті, що не підпорядковуються йому (неньютонівські рідини).
- •Хімічна кінетика. Молекулярність і порядок реації. Визначення порядку реакції.
- •1.Властивості атомів, молекул, йонів та агрегатні стани. Гази, рідини, тверді тіла.Гомогенні та гетерогенні системи.Поверхні поділу фаз.
- •2.Дисперсні системи класифікація.Ступінь дисперсності. Колоїдні системи (розчини).Нанофізика, нанахімія, нанотехнології.
- •3.Поверхневі явища. Пар.Міцели. Адсорбція. Адсорбція електронів. Адгезія.Когезія.Принцип друкарського офсетного процесу.
- •1.Періодична система елементів.Хімічні перетворення – зміна електричних систем молекул (атомів йонів). Хімічні зв’язки. Молекули…Спектри поглинання та випромінювання.
- •2.Закон н. Рідини, що підпорядковуються закону н. Та ті, що не підпорядковуються йому.Поведінка фабри у друкарському процесі.
- •3.Хімічна кінетика. Молекулярність та порядок реакції.Визначення порядку реакції.Швидкості технологічних процесів. Обладнання та матеріали.
3)Ентропія та ентальпія. Вільна енергія Гіббса.
Ентроп́ія S — в термодинаміці міра енергії у термодинамічній системі, яка не може бути використана для виконання роботи. Вона також є мірою безладдя, присутнього в системі.
Поняття ентропії було вперше введено у 1865 році Рудольфом Клаузіусом. Він визначив зміну ентропії термодинамічної системи при оборотному процесі як відношення загальної кількості теплоти ΔQ, отриманої або втраченої системою, до величини абсолютної температури T:
Рудольф Клаузіус дав величині S назву «ентропія», утворивши її від грецького слова τρoπή, «зміна» (зміна, перетворення).
Рівність відноситься саме до зміни ентропії. У термодинаміці ентропія визначається лише з точністю до сталої.
Зв'язок між теплоємністю та ентропією дається формулою
Властивості ентропії: Ентропія є екстенсивною величиною(залежить від маси і об'єму системи), тому сумарна ентропія двох систем
S = S1 + S2
Ентропія є функцією стану системи, її зміна не залежить від способу переходу з кінцевого стану у початковий: ΔS = Sf − Si. В самочинних поцесах, які протікають в ізольованій системі, ентропія зростає(ΔS>0), а в оборотних рівноважних — вона незмінна (ΔS=0).
Ізоентропійність — незмінність ентропії; ізоентропійні п р о ц е с и — зміна стану фізичної системи, коли не змінюється її ентропія.
Ентальпі́я (або теплова функція, від грец. enthálpo — «нагріваю») — термодинамічний потенціал, що характеризує стан термодинамічної системи при виборі як основних незалежних змінних ентропії (S) і тиску (P). Позначається H(S,P,N,xi) або W(S,P,N,xi), де N — число частинок системи, xi — інші макроскопічні параметри системи. Ентальпія — адитивна функція, тобто ентальпія всієї системи дорівнює сумі ентальпій її складових частин. Із внутрішньою енергією E системи ентальпія зв'язана співвідношенням:
,
де E - внутрішня енергія, P - тиск, V - об'єм.
Таким чином ентальпія дорівнює сумі внутрішньої енергії і добутку тиску на об'єм.
Ентальпія залежить від тиску й ентропії системи, тобто при незмінних N і xi її повний диференціал дорівнює:
.
Ентальпія використовується для опису ізобарних процесів, тобто процесів, які відбуваються при сталому тиску. Якщо процес проходить при сталому тиску, то приріст ентальпії дорівнює переданій тілу теплоті dQ = TdS.
Тож,
,
.
Вільна енергія Гіббса (або просто енергія Гіббса, або потенціал Гіббса, або термодинамічний потенціал у вузькому значенні) - це термодинамічний потенціал такого вигляду:
Енергію Гіббса можна розуміти як повну хімічну енергію системи (кристала, рідини і т.п.)
Поняття енергії Гіббса широко використовується в термодинаміці та хімії.
Визначення
Класичним визначенням енергії Гіббса є вираз
де U - внутрішня енергія, P - тиск, V - об'єм, T - абсолютна температура, S - ентропія.
Диференціал енергії Гіббса для системи з постійним числом частинок, виражений у власних змінних - через тиск p і температуру T:
Для системи із змінним числом частинок цей диференціал записується так:
Тут μ - хімічний потенціал, який можна визначити як енергію, яку необхідно затратити, щоб додати в систему ще одну частку.