Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпора основи ек науки.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
28.10.2018
Размер:
438.27 Кб
Скачать

13Методи економічного аналізу та їх класифікація.

Економічна теорія виробила досить велику кількість прийомів пошуку нового знання, що відображають специфіку її предмета. Наукові методи економічного дослідження можна розділити на усезагальні, загальні й особливі.Усезагальні методи економічної науки — це її філософські методи, тобто принципи й закони філософії, які можуть бути опосередковано застосовані економічною наукою в приватних економічних дослідженнях. Загальні методи економічної науки — це ті економічні методи, які застосовувані на всіх рівнях економічного дослідження, але при цьому не є філософськими методами. До таких методів ми відносимо всі математичні й статистичні методи.Третю групу наукових методів становлять особливі методи економічної науки — методи, використовувані винятково в рамках економічної науки й ніде більше непридатні.Це такі як: економічне спостереження, економічний експеримент, економічне моделювання, економічна індукція, побудова економічних гіпотез, історичний аналіз господарських явищ і т. ін.Наукові методи економічного дослідження далі можна розділити на методи логічні й нелогічні.Логічні методи наукового дослідження це, як випливає із самої назви, методи, засновані на логіці: формальної й математичної. До таких методів відносяться: методи дедукції й індукції, метод формалізації й математизації, метод логічної інтерпретації.При побудові економічних моделей, виробленню теорій, виявленні економічних законів економічна наука широко використовує метод функціонального аналізу, що відображає принцип взаємної залежності економічних явищ. Історичний метод в економічному дослідженні заснований на вивченні яких-небудь господарських процесів або об’єктів у хронологічно послідовних фазах їхнього існування; при цьому особлива увага приділяється аналізу конкретних економічних подій і фактівЕволюційний метод в економічному дослідженні — це метод аналізу господарських об’єктів, що використовує дарвіністські принципи «боротьби за існування» і «виживання найсильніших». Іноді методи економічної науки ділять на прямі й непрямі. Прямі методи — це ті, результатами використання яких можуть стати концепції, формули й програми. Непрямі методи — методи, що застосовують різні статистичні залежності.Досить рідко можна зустріти виділення як особливих методів економічної науки системного й структурно-функціонального методів.Системний метод в економічних дослідженнях — метод, що вивчає економічну реальність на основі загальної теорії систем. Структурно-функціональний підхід, де використовуються методи, у яких робиться акцент на розгляді структури й функцій досліджуваної економічної системи.Нелогічні методи наукового дослідження — це такі методи, які за своєю структурою не пов’язані з формальною й математичною логікою, а найчастіше їй прямо суперечать, тобто є алогічними.Кількісний метод економічного дослідження — це метод, що базується на використанні в економічному дослідженні вимірюваних величин, як правило виражених у вигляді чисел. Якісний метод економічного аналізу – це економічний метод, за якого операції виміру практично не використовуються, а основна увага зосереджена на словесному описі, інтерпретації, тлумаченні й поясненні властивостей досліджуваного економічного об’єкта. Емпіричні методи економічного пізнання — це методи пізнання економічної реальності, що діють на рівні досвіду.

15 Економічні потреби. Потреба є однією з фундаментальних категорій економічної науки, вони мотивують поведінку людини, формують сукупність її інтересів.У загальному визначенні потреба - це нужда у чому-небудь, об'єктивна необхідність для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, суспільства в цілому, вона вимагає задоволення і тому спонукає до діяльності.Потреба - це природний потяг людини до визначених умов життя, відсутність яких викликає хибне відчуття і викликає прагнення змінити такий стан речей. Потреби утворюють складну систему, яку можна структурувати за різними критеріями.-первинні та вторинні;- абсолютні, або безумовні та відносні, обумовлені абсолютними потребами;-вищі та нижчі;-позитивні і негативні;-нагальні та відстрочені;-загальні та особливі, які виникають під впливом традицій та звичок, які склалися в суспільстві -звичайні танадзвичайні, обумовлені наприклад природними катаклізмами;-індивідуальнітаколективні;-приватні та державні Засоби задоволення людських потреб називаються благами.Розрізняють такі блага:-неекономічні та економічні -споживчі блага і виробничі блага;-матеріальні блага і нематеріальні блага.

16.Ієрархія потреб.Розширення потреб людей - це загальний закон розвитку суспільства. Потреби - умова і продукт розвитку суспільства. Характер, структура і способи задоволення потреб залежать від рівня розвитку продуктивних сил, змісту виробничих відносин, надбудови, природних умов, національних традицій. Проте вирішальний вплив на динаміку потреб має виробництво. Система економічних потреб є складною і постійно розвивається. Закон зростання потреб людей виражає об'єктивну необхідність росту і розвитку потреб людей у тісному взаємозв'язку з економічним ростом, удосконаленням економічної системи і суспільства.Закон зростання потреб людей виражає об'єктивну необхідність росту і розвитку потреб людей у тісному взаємозв'язку з економічним ростом, удосконаленням економічної системи і суспільства. Дія даного закону виявляється в таких процесах:-кількісне зростання потреб;-якісна зміна потреб, ускладнення їх складу і структури;-відповідно зміні обсягу і структури потреб змінюється обсяг і структура суспільного виробництва й створювання благ, рівень добробуту. За характером виникнення:-первинні, пов'язані з самим існування людини: їжа, одяг;-вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації: інформація.За засобами задоволення:-матеріальні;нематеріальні.За нагальністю задоволення:-першочергові;другорядні.Заможливостями задоволення:-насичені, вгамовані; ненасичені.За участю у відтворювальному процесі:-виробничі;-невиробничі.За суб'єктами вияву:-особисті;-колективні,

17 Економічні інтереси. Економічні інтереси являють собою об'єктивні, обумовлені відносинами власності спонукальні мотиви, стимули трудової діяльності, спрямовані на задоволення потреб кожного члена і суспільства в цілому. Економічні інтереси виступають формою прояву і реалізації економічних потреб. Інакше кажучи, економічні інтереси - це усвідомлені економічні потреби, спонукальні сили.Таким чином, економічні інтереси є:-є формою вияву економічних потреб;-відображають певний рівень та динаміку задоволення економічних потреб;-спонукають економічних суб'єктів до діяльності для задоволення потреб.Економічні інтереси - це категорія об'єктивно-суб'єктивна. Суб'єкти економічних інтересів - окремі індивіди, сім'ї, домогосподарства, колективи, групи людей, держава, суспільство в цілому. Об'єкти економічних інтересів - економічні блага.В ринковій економіці важливо відрізняти економічні інтереси трьох основних суб'єктів:-економічні інтереси домашніх господарств спрямовані на максимізацію корисності благ з урахуванням існуючих цін та доходів;-економічні інтереси підприємців спрямовані на максимізацію прибутку, зниження витрат і підвищення конкурентоспроможності продукції;-економічні інтереси держави спрямовані на реалізацію потреб суспільства в цілому.У системі інтересів відокремлюють ключові і другорядні. З урахуванням об'єкта інтересів останні можна класифікувати як: морально-етичні, інтереси безпеки праці, інтереси умов праці, інтереси режиму праці і відпочинку, грошово-фінансові, майнов.З погляду часових аспектів інтереси розрізняють як поточні і перспективні. З позиції усвідомлення вони бувають істинні, помилкові, неправильні, фальшиві. Носіями інтересів є індивіди, групи, класи, соціальні прошарки, суб'єкти господарювання.

18. Взаємозв'язок потреб та інтересів. У реальному житті єдність інтересів досягається через реалізацію кожного з них у процесі взаємодії і взаємозв'язку. Так, особистий інтерес працівника не можна реалізувати, якщо не буде реалізовано інтерес підприємства , споживача продукції, суспільства в цілому.Інтереси людей об'єктивно суперечливі. Суперечності інтересів - це суперечності між їх носіями. Саме людське суспільство - складний і суперечливий соціум. Різнобічність інтересів і їх суперечливість обумовлена різним економічним положенням людей в економічній системі. Тому кожне суспільство постає перед проблемою пошуку ефективного механізму їхнього узгодження. Єдність інтересів досягається у процесі їхньої взаємодії та взаємо реалізації.Шляхи поєднання економічних інтересів:-субординоване підпорядкування одних економічних інтересів іншим;-координоване узгодження різнобічних інтересів усіх економічних суб'єктів.

19 Мотиви та стимули.У свідомості людини потреби перетворюються на інтерес або мотив, який і спонукає людину до певної цільової дії. Мотив в економічній літературі трактується по-різному, але найчастіше як усвідомлене спонукання до дії. З різних поглядів на сутність мотивів найбільш плідним є, на наш погляд, той, у якому мотив розглядається у контексті відображення і вияву потреб. Мотиви з'являються майже одночасно з виникненням потреб і проходять певні стадії, аналогічні стадіям формування потреб. Мотив не тільки спонукає людину до дії, а й визначає, що треба зробити і як саме здійснюватиметься ця дія. Стимул перетворюється на мотив лише тоді, коли він усвідомлений людиною, сприйнятий нею.Економічний інтерес лежить в основі спонукальних мотивів до господарської діяльності людини. Тому через економічні інтереси можна впливати на ефективність виробництва. Засоби впливу на інтереси людей різноманітні. Вони мають різноманітну природу і залежать від типу економічної системи. В укрупненому плані засоби впливу на економічні інтереси можна підрозділити на три групи:-позаекономічні, примусові за допомогою адміністративного або навіть фізичного насильства;-економічний вплив на інтереси людей;-моральне і соціальне стимулювання; Поряд з категоріями "мотив" і "інтерес" у теорії і практиці широко використовується термін "стимул". Термін "стимул" означає спонукання до дії, спонукальну причину. Виходячи з етимології терміна, маємо всі підстави припускати, що в основі цих спонукальних дій лежать зовнішні чинники. Отже, під стимулом розуміємо зовнішні спонукання, які мають цільову спрямованість. Мотив - це також спонукання до дії, але в основі його може бути як стимул, так і особисті причини.