85. Встановлення радянської влади в Україні : передумови, причини, наслідки.

Передумови:

Після громадянської війни постало питання про остаточне врегулювання відносин між республіками. Спеціально утворена для цього комісія на чолі зі Й.Сталіном, розробила так званий «план автономізації», який передбачав включення республік на правах автономії до складу Російської федерації. Але В. Ленін відкинув сталінський план, розробивши власний, за яким усі республіки на рівних правах входили до складу СРСР, зберігаючи за собою право вільного виходу.

На основі ленінського плану І з’їзд рад СРСР 30 грудня 1922р. прийняв рішення про утворення СРСР. До його складу ввійшли Російська Федерація, Українська РСР, Білоруська РСР, Закавказька федерація (Грузія, Вірменія, Азербайджан).

Причини:

- головною причиною утворення СРСР стало посилення впливу у всіх республіках єдиної, централізованої більшовицької партії;

- територіальні межі республік, які ввійшли до РС, були об’єднані в межах колишньої Російської імперії. Між ними існували історичні тісні економічні зв’язки;

- у роки громадянської війни 1917-1920 рр. між радянськими республіками склався воєнно-політичний союз, а пізніше, у 1921-1922 рр., воєнно-господарський та дипломатичний союзи.

Наслідки:

Юридичне оформлення СРСР остаточно завершилося в 1942 р., коли була прийнята Конституція СРСР.

Конституція СРСР позбавила союзні республіки права на зовнішню політику і торгівлю, прийняття власних рішень щодо розвитку транспорту, зв’язку, оборонної промисловості. Повноваження республіки обмежувалися сільським господарством, внутрішніми справами, охороною здоров’я, соціальним забезпеченням.

86.Економічна та суспільно-політична криза радянського суспільства на початку 1920-х рр.: пошуки виходу. Неп, її суть та особливості впровадження в Україні.

Економічна криза:

- промисловість знаходилася у стані розрухи. У 1921 р. в Україні промислове виробництво становило 1/10 частину довоєнного рівня.

- сільське господарство також перебувало в катастрофічному стані: порівняно з 1913 р. посівні площі в Україні скоротилися на чверть, збір зерна - на третину. Все це ускладнювали засуха 1921 р. і голод, від якого загинуло близько 1 млн. осіб;

- у галузі фінансів – повна інфляція грошей.

Суспільно-політична криза:

- почалися повстання селянства проти політики «воєнного комунізму». Повстанським рухом була охоплена майже вся Україна.

- тяжкий економічний стан викликав незадоволення радянською владою з боку робітників, яке призводило до протестів, страйків.

- висувалися політичні вимоги, в тому числі – «Ради без більшовиків»;

- склалася криза в більшовицькій партії, в якій загострилися суперечки щодо подальшого розвитку країни.

Сутність непу:

Загальна криза в країні змусила більшовиків з 1921 р. перейти від політики «воєнного комунізму» до нової економічної політики.

Неп передбачав часткове повернення до ринкових відносин, різних форм власності, економічних методів управління народним господарством. Проте більшовики розглядали неп як вимушений захід, за допомогою якого можна буде подолати труднощі і досягти кінцевої мети – побудови комунізму.

У 1926 р. основні показники рівня розвитку легкої і харчової промисловості були вищі за довоєнні. У 1925-1926 рр. обсяг промислового виробництва в Україні досяг 99%.