Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Главный литовский трибунал.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
27.10.2018
Размер:
28.56 Кб
Скачать

Глухівські статті

1669 - договірні умови про політ, і правове становище Лівобереж. України у складі Моск. д-ви. Прийняті на козацькій раді у м. Глухові в березні 1669 після обрання Д. Многогрішного новим гетьманом цієї частини України. Статті містили 27 пунктів і багато в чому повторювали положення попередніх договорів — Березневих статей 1654, Переяславських статей 1659, Московських статей 1665. Водночас до Г. с. 1669 було включено ряд нових положень. Статті починалися з підтвердження «прав і вольностей» укр. народу, закріплених у поперед, договорах. Цим визначався автономний статус Гетьманщини у складі Моск. д-ви. У деяких питаннях гетьманові і козац. старшині вдалося домогтися від царя певних поступок. Зокрема, зменшено кількість рос. воєвод в укр. містах (вони залишалися тільки в Києві, Ніжині, Переяславі і Чернігові). Воєводам заборонялося збирати податки та чинити суд і розправу на укр. землях, ці повноваження повністю перебирала на себе гетьм. адміністрація. Функції воєвод обмежувалися лише військ, справами. Відповідно до Г. с. 1669 кількість реєстрового козац. війська становила ЗО тисяч. Гетьман міг клопотати перед цар. урядом про надання укр. козац. старшині дворян, звань. Окрім полків з реєстр, козаків, передбачалося створення особл. полку з найманців для охорон, служби і приборкання мас. заворушень, повстань (пізніше ці полки стали називатися «охочими» або «компанійськими»). Договір містив і ряд обмежень авт. прав Лівобереж. України. Гетьман, зокрема, не мав права підтримувати безпосередні дип. зносини з іноз. д-вами, заборонялося вивозити з Гетьманщини в Росію горілку і тютюн, щоб не підривати рос. держ. монополію на ці товари. Встановлювалися й ін. обмеження, спрямовані на утримання Лівобереж. України у «вічному підданстві» рос. цареві

КОНОТОПСЬКІ СТАТТІ 1672

— укр.-моск. договір, укладений 17(27).УІ 1672 у Козачій Діброві поблизу м. Конотопа (тепер Сумської обл.). Там відбулася заг. козац. рада, в якій взяли участь генеральна і полкова старшина, бл. 4 000 козаків і представники ніжин. міщан, архієпископ Л. Баранович та архімандрит М. Лежанський. Для затвердження нового гетьмана та для складання договору на раду прибуло моск. посольство на чолі з кн. Г. Ромодановським. Гетьманом обрали ген. суддю І. С. Самойловича. Новообраний гетьман і старшина склали присягу на вірність цареві. Були підтверджені Глухівські статті 1669 і підписано нові, Конотопські статті. К. с. 1672 належать до осн. нормат. актів, які визначили правовий статус України та її відносини з Росією. Договір містить 10 статей від імені царя і затв. старшиною та козаками, і статті, запропоновані старшиною та затв. царем. Зазначено, що цар приймає гетьмана І. Самойловича, всю старшину та все Військо Запорізьке, всякого чину й віку людей та чернь у підданство на умовах, які були ухвалені, зокрема, у Глухів. статтях. Старшина й козаки ці статті ствердили й обіцяли служити цареві та його дітям і нащадкам «до смерти живота своего неотменно». Серед запропонованих старшиною і затв. царем без жодних змін були статті, спрямовані на обмеження влади гетьмана на користь старшини: гетьману заборонялося позбавляти старшину урядів (посад) або карати її без згоди старшин, ради чи вироку військ, суду. В ст. 4 старшина висловила вимогу заборонити гетьману без цар. указу і старшин, ради посилати послів до іноз. держав і, особливо, підтримувати відносини з гетьманом П. Д. Дорошенком. Цар зобов'язався не передавати Речі Посполитій Київ, який мав перейти до неї за попередніми рос.-польс. домовленостями. У К. с. 1672 вміщено вимогу царя, щоб козаки поступилися Польщі містами й землями по р. Сож, що були захоплені за часів гетьмана Д. Многогрішного, і чекали на виїзд межових суддів, які точно визначать кордон між Україною і Польщею, обумовлений Андрусівським перемир'ям 1667. Лівобереж. полкам заборонялося надавати військ, допомогу П. Дорошенку, якщо він розпочне війну проти Польщі в союзі з Туреччиною. Вимагалося не приймати з Моск. д-ви солдатів і драгунів, а також людей боярських і селян, що вчинили вбивство, розбій, крадіжку чи ін. злочин.

Таким чином, до тексту К. с. 1672 було включено статті, що змістом суперечили положенням Глухів. статей або змінювали їх у бік обмеження прав і вольностей Війська Запорізького.