60. Моніторинг стану соціально-трудових відносин на виробничому рівні

Моніторинг соціально-трудової сфери - це комплексна державна система безперервного спостереження за фактичним станом справ у соціально-трудовій сфері.

Виділяють три основних принципи, на яких ґрунтується моніторинг:

принцип тотожності — відповідність (тотожність) між системою моніторингу та об'єктом дослідження;

принцип єдності об'єкта спостереження — підпорядкування усіх окремих, часткових досліджень загальним соціально-економічним завданням;

принцип комплексності — спостереження за перетвореннями не окремих сторін (сфер, аспектів), а соціально-економічної системи в цілому.

Моніторинг ґрунтується на вирішенні трьох основних груп завдань: методичних, наукових та інформаційних.

Методичні завдання моніторингу — це розробка наукових основ, структури і системи показників моніторингу, методів побудови вибірки та інструментарію, що дають змогу отримувати надійні результати дослідження.

Наукові завдання — відслідковування і аналіз конкретних зрушень в соціально-трудовій сфері суспільства (вивчення трудових відносин, рівня та якості життя населення, оцінок, установок і поведінки людей, змін у соціальній структурі суспільства, роз­робка прогнозів тощо).

Інформаційні завдання — забезпечення достовірною, науковою, об'єктивною інформацією, споживачами якої має стати найширше коло науковців і керівників усіх рівнів.

Основні завдання моніторингу соціально-трудової сфери:

§ постійне спостереження за фактичним станом справ у сфері соціально-трудових відносин,

§ систематичний аналіз процесів, які здійснюються в соціально-трудовій сфері,

§ попередження негативних тенденцій, які могли б призвести до соціальної напруги,

§ короткостроковий прогноз можливих змін у соціально-трудовій сфері.

Для об'єктивної оцінки стану соціально-трудової сфери в країні необхідно зіставляти матеріали усіх джерел інформації про зайнятість та соціально-трудові відносини, а моніторинг соціально-трудової сфери необхідно проводити на трьох рівнях: державному, регіональному, окремих підприємств і організацій.На рівні підприємства моніторинг соціально-трудових процесів являє собою систему збору інформації про соціальні процеси у сфері праці та соціально-трудових відносин з метою діагностики, аналізу, оцінки стану та ефективності функціонування соціально-трудових відносин.

Джерелами моніторингового аналізу на рівні підприємства є дані відділів праці й заробітної плати, планово-аналітичного відділу, бухгалтерії, акти ревізій, перевірок, звіти, довідки про обстеження, документи відділу кадрів - пояснювальні записки, протоколи виробничих нарад, листи, догани, заяви й скарги працівників, а також результати анкетування, інтерв'ю та соціологічного тестування.

На рівні підприємств, установ, організацій повинні аналізуватись показники, які характеризують ефективність використання персоналу, соціально-трудові фактори організації виробництва, оцінку ефективності управління персоналом.

Моніторинг ефективності використання персоналу передбачає детальний аналіз таких елементів:

§ проводиться аналіз чисельності працівників за статтю, віком, спеціальностями, посадами і рівнем кваліфікації, встановлюється ступінь забезпеченості підприємства кадрами;

§ проводиться перевірка даних про використання робочого часу;

§ вивчаються форми, динаміка й причини руху робочої сили, обчислюються коефіцієнти стабільності й плинності кадрів; аналізуються потоки переміщень усередині підприємства й стан дисципліни праці;

§ визначається в динаміці кількість працівників, зайнятих ручною й малокваліфікованою працею, важкою ручною працею;

§ досліджуються соціальні аспекти трудової діяльності (мотивація праці, можливості професійно-кваліфікаційного зростання, сімейний стан, забезпеченість житлом тощо);

§ збираються дані про рівень санітарно-гігієнічних виробничих і побутових умов (стан робочих місць, місць громадського харчування).

З технологічної точки зору, процес проведення моніторингу соціально-трудових факторів організації виробництва складається з наступних етапів:

§ формулювання ідей, цілей і можливих зисків для підприємства від його проведення;

§ підбір фахівців, здатних здійснити необхідні дослідження;

§ власне дослідження, що складається зі збору інформації, сортування, угруповання;

§ попередній аналіз отриманих об'єктивних даних;

§ розробка аркушів опитування, бланків інтерв'ю для одержання суб'єктивних оцінних даних від персоналу, експертів і менеджерів;

§ попередня підготовка звіту за даними моніторингу й обговорення його основних висновків з менеджерами всіх рівнів з метою розробки разом з ними рекомендацій щодо реалізації виявлених резервів;

§ подання звіту керівництву й проведення авторського нагляду за впровадженням рекомендацій у процес життєдіяльності фірми.

Важливим елементом моніторингу в трудовій сфері є оцінка ефективності управління персоналом

Моніторинг ефективності використання персоналу включає:

§ моніторинг використання робочого часу;

§ моніторинг якості праці;

§ моніторинг продуктивності праці;

§ моніторинг витрат на оплату праці й соціальні потреби.