47. Методи планування продуктивності праці

Продуктивність праці – це результат конкретної праці за певний проміжок часу, що вимірюється кількістю продукції, зробленої за одиницю робочого часу ( годину, зміну, місяць, рік ), або кількістю часу витраченого на виробництво одиниці продукції.

Вимір продуктивності праці здійснюється шляхом зіставлення результатів праці у вигляді обсягу виробленої продукції з витратами праці (середньоспискова чисельність промислово – виробничого персоналу).

У залежності від прямого або зворотного відношення цих величин в економіці праці розрізняють два показники: виробіток і трудомісткість.

У ринковій економіці підвищення продуктивності праці — основний чинник вирішення економічних проблем підприємства.

Управління продуктивністю  – це процес, що передбачає стратегічне та оперативне планування, постійний контроль за ефективним впровадженням систем підвищення продуктивності.

Програми управління продуктивністю  праці (ПУПП) включають в себе:

1.                 Вимірювання та оцінку продуктивності;

2.                 Планування контролю і підвищення продуктивності на основі інформації, отриманої в процесі виміру та оцінки;

3.                 Здійснення заходів контролю та підвищення продуктивності;

4.                 Вимірювання та оцінка впливу цих заходів.

Є вісім етапів стратегічного планування в проектуванні і розробці програми управління продуктивністю  праці:

1.                 Внутрішня стратегічна оцінка;

2.                 Зовнішня стратегічна оцінка;

3.                 Формулювання передумов плану;

4.                 Стратегічне планування;

5.                 Розробка критеріїв результативності програми;

6.                 Планування заходів;

7.                 Планування проектів;

8.                 Розгляд та оцінка програми.

Для планування продуктивності праці на підприємстві можуть використовуватися вартісні й натуральні показники виробництва

Під час планування продуктивності праці визначають рівень, темпи і фактори її зростання.Планування росту продуктивності праці здійснюється такими методами:

·           Методом прямого рахунку;

·           Пофакторним методом;

Метою планування зростання продуктивності є:

• розрахунок основних техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності підприємства на стадії підготовки і порівняння варіантів проекту плану;

• найповніший облік ефективності впровадження заходів плану технічного й організаційного розвитку виробництва;

• визначення ролі й завдань окремих служб, відділів та інших виробничих підрозділів у підвищенні продуктивності праці;

• аналіз динаміки зростання продуктивності праці.

Найпоширенішим методом планування показника підвищення продуктивності праці є планування за факторами її зростання.

Фактори зростання продуктивності праці – це вся сукупність рушійних сил і чинників, що ведуть до збільшення продуктивності праці.

Усі фактори, що впливають на підвищення продуктивності праці, можна поділити на такі:

1) структурні зрушення у виробництві, тобто зміна частки окремих видів продукції в загальному обсязі виробництва;

2) підвищення технічного рівня виробництва;

3) удосконалення управління організації виробництва і праці;

4) зміна обсягу виробництва продукції;

5) галузеві фактори, наприклад зміна гірничо-геологічних умов, вміст корисних речовин у руді тощо;

6) уведення в дію і освоєння нових об'єктів.