35. Класифікація затрат часу

Під робочим часом розуміють встановлену тривалість робочої зміни.Робочий час ділиться на час роботи і на час перерв, або час нероботи.Час роботи витрачається робітником на здійснення дій, пов’язаних з виконанням виробничих завдань. Час виробничої роботи включає в себе час підготовчо-заключної роботи, оперативної роботи, обслуговування робочого місця.

Для розрахунку норм праці потрібна чітка класифікація затрат часу.

Всі витрати робочого часу поділяються на:

Тривалість роботи працівника;Тривалість роботи обладнання; Тривалість виробничого процесу.

Витрати робочого часу протягом зміни (Т_зм) працівника складаються з часу роботи та часу перерв в роботі.

Час роботи складається з часу виконання виробничого завдання або належних трудових функцій протягом зміни та часу непродуктивної роботи (Т_нр).

Під непродуктивною роботою розуміють виконання різних робіт, що відволікають працівника від виконання основного завдання. Тривалість непродуктивної роботи скорочує фактичний час роботи.

Різницю між часом роботи і часом непродуктивної роботи вважають нормованим часом, який включає час на підготовчо-завершальні операції (Т_пз), оперативної роботи та обслуговування робочого місця.

Час оперативної роботи – найважливіша частина змінного часу (Т_зм). Протягом  часу оперативної роботи працівник виконує технологічні операції, власне виробниче завдання. Оперативний час включає основний час на здійснення основних трудових операцій, та допоміжний для виконання допоміжних трудових операцій (прийомів).

Протягом основного часу (То) може виконуватись ручна робота (час ручної роботи) та (або) механізмом під наглядом та контролем працівника (час машинної роботи).

Допоміжний час (Т_д) витрачається для забезпечення можливості здійснення основних операцій.

Час обслуговування робочого місця, що витрачається  на обслуговування устаткування і інструментів класифікується як технічне обслуговування (Т_тех), час, що витрачається на забезпечення належної організації і внутрішнього планування робочого місця класифікується як час організаційного обслуговування (Т_орг).

Час перерв у роботі (Т_п) – перша група - це об’єктивно необхідна частина змінного часу протягом якого працівник не працює.

Цей час розподіляється на час регламентованих перерв (Т_рп), який включає перерви, викликані особливостями організаційно-технічних умов виробництва;

перерви на відпочинок та особисті потреби працівника;

перерви, передбачені трудовим законодавством. Час обідньої перерви не входить до фонду змінного часу.

Друга група перерв в роботі працівника розглядається як порушення трудової дисципліни і вважаються прямими втратами робочого часу: запізнення на роботу, спізнення з обідньої перерви, передчасне припинення роботи, відлучення з робочого місця на час, що перевищує час регламентованих перерв на відпочинок та особисті потреби.

Затрати робочого часу поділяються на нормовані і ненормовані. До нормованих належать необхідні для даних конкретних умов затрати основного і допоміжного часу, часу обслуговування робочого місця, на відпочинок та особисті потреби, регламентовані перерви з організаційно-технічних причин, підготовчо-завершальний час. Сумарна величина цих затрат часу на одиницю продукції є штучно-калькуляційним часом

Норма часу – визначає необхідні затрати часу одного працівника чи бригади (ланки) на виконання одиниці роботи (продукції). Вимірюється в людино-годинах (людино-хвилинах).

Норми затрат робочого часу встановлюють час для виконання одиниці чи певного обсягу роботи одним чи декількома працівниками.

До норм затрат робочого часу відносяться: норми подовженості і трудоємкості робіт і норми чисельності.

Норми подовженості визначають час, за який може бути виконано одиницю роботи на одному станку чи робочому місці.

Норма трудоємкості операцій визначає необхідні затрати часу одного чи кількох робітників на виконання одиниці роботи чи виготовлення одиниці продукції по даній операції.

Норми затрат робочого часу за ступенем обґрунтованості поділяються на технічно обґрунтовані й дослідно-статистичні.