- •1.Загальна частина
- •1.1 . Характеристика об'єкта управління
- •1 .2. Аналіз динамічних властивостей об'єкта
- •2. Технологічна частина
- •2.1. Опис технологічного процесу
- •2.2. Вибір параметрів, які підлягають автоматичному контролю.
- •2.3. Обґрунтування вибору приладів контролю
- •2.4. Вибір параметрів, які підлягають автоматичному регулюванню
- •2.5.0Бгрунтування вибору регулжторів та апаратури управління
- •2.6. Опис функціональної схеми автоматизації технологічного
- •2.7. Живлення приладів та засобів автоматизації
- •2.8. Вибір щита
- •3.Спецпитання
- •3.1 Вибір регулюючого органу для регулювання температури повітря в приміщенні.
- •4. Економічна частина
- •5. Охорона праці
- •1.Загальні положення.
- •2. Вимоги безпеки перед початком роботи.
- •3. Вимоги безпеки під чиє виконання робіт.
- •4. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
- •5. Вимоги безпеки після закінчення роботи.
- •6. Заключення
- •7.Список використаної літератури
4. Економічна частина
Техніко економічні показники
Автоматизовані комплекси Вихідні дані.
Згідно з ГОСТ 30494-96«Будівліжитлові і суспільні. Параметри мікроклімату в приміщеннях», допустимими є: температура повітря в приміщенні 18-24° С, відносна вологість не більше 60%. Автоматизація процесу обробки повітря дозволяє досягти оптимальних, згідно ГОСТ у, показників: температури повітря в приміщенні 20-22°С, відносній вологості 30-45%. Що дозволяє економити теплову енергію, необхідну на нагрів припливного повітря на 2° С і збільшення вологості на 15%. Також зникає необхідність в участі людини-оператора в регулюванні параметрів повітря. Додаються витрати на технічне обслуговування, далі ТО та ремонт засобів автоматизації. Як правило технічним обслуговуванням займаються підрядні організації, тому розрахунок відповідннх витрат ведеться, виходячи з усталених розцінок на ТО автоматики систем вентиляції і« кондиціювання.
Вихідні дані:
-
Розрахунок кількості тепла, необхідного для нагріву приточного повітря:
Q
=
=
=
.
Де Q- витрата повітря, кВт;
Iб
- різниця між температурою припливного
і вуличного повітря в базовому варіанті;
Іа
- різниця між температурою
припливного і вуличного
повітря у варіанті із
застосуванням засобів автоматизації.
15% вологості-це додатковий перегрів повітря в першому підігріві ще на 10 градусів, тобто 81,6 кВт.
2.Ціна теплової енергії - 200 грн, за 1 ГКал
3. потужність, споживання засобами автоматики, незначна, тому в розрахунки не включено.
4. собівартість засобів автоматизації по оптово-відпускною ціною складає 21783 тис. грн. Проектні роботи прийняти 10% під кошторисної вартості засобів автоматизації. Нормативний термін експлуатації 10 років,
5. Вартість ТО засобів автоматики підрядною організацією • 825 гри / місяць,
6.Для обслуговування системи вентиляції беї автоматики передбачити додатково пів ставки слюсаря-сантехніка 5-го розряду з тарифною ставкою за зміну 50 грн. Режим роботи безперервний 3-х змінний.
Розрахунок річної економ ії теплової енергії:
Опалювальний сезон у Києві триває 7 повних місяців (жовтень - квітень), що складає 212 днів або 5088 годин. Енергія, зекономлена системою автоматики дорівнює:
(16.32 + 81.6)= 5088 = 498217кВт * час
498217 » 860 = 428466620 ккол m 428.5/Гкал ,
що в грошовому еквіваленті складає:
428.5 * 200 – 85700грн/ рік
Розрахунок інвестицій:
У складі капітальних вкладень слід враховувати:
1. Проектні витрати (КГТР) - витрати на науково дослідні, дослідно- конструкторські роботи, включаючи випробування і доопрацювання дослідних зразків. Витрати на проектні роботи приймаються 10% від кошторисної вартості засобів автоматизації.
2. Витрати на придбання, доставку, монтаж обладнання у варіанті нової техніки
Розрахунки наводяться нижче:
Цопт.=21783тис.грн.
=0,05*21783=1089,15грн.
=0,012*(
+
)=274,47грн.
=
+
+
=21783+274,47+1089,15=23146,6грн.
=0,15*
=0,15*23146,6=3471,99грн.
=
+
=3471.9923146.6=26618,59грн.
=0,1*
=0.1*26618,59=2661,859грн.
=
+
=2661,859+26618,59=29280,449грн.
Разом:
проектні витрати (
)-2661.859
грн.;
кошторисна вартість
обладнання (
)
- 26618.59 грн.;
всього вкладень в основні
фонди (
)
- 29280.449 грн.
Розрахунок поточних витрат:
Для визначення річних витрат розраховуються поточні витрати після впровадження системи автоматизації.
Амортизаційні відрахування визначаються наступним чином:
=
*
=0,1*29280,449=2928,0449
грн/год.
Всього поточних витрат:
=
+
*12=2928,0449+825*12=35854,02грн.
Поточні витрати зменшуються на витрати ,на зарплату робітникам, ставки, яких скорочуються при використанні засобів автоматизації. Режим роботи безперервний 3-х змінний.
=1,1;
розрахунки наведені нижче у таблиці
1,1;
=
*
=1,1*3=3,3;
=
*
=3*365=1095
змін;
=70грн.
=
*
=1095*70=76650
грн.;
=
+
*
=76650+0,33*76650=82624,5грн.(+)
Баланс робочого часу на одного робітника представлений у таблиці 1.1. Прийнято безперервний цикл роботи, 8-ми годинна зміна.
Таблиця 1.1. - Баланс робочого часу
|
1 Показники |
Індекс |
Планова кількість днів |
|
І. Календарний час |
|
365 |
|
2. Вихідні дні |
|
115 |
|
3.Номінальний час |
|
250 |
|
- 4. Невиходу |
|
30 |
|
- Відпустка |
|
28 |
|
- Через хворобу |
|
1 |
|
- Інші |
|
1 |
|
5, Робочий фонд (ефективний фонд часу) |
|
220 |
|
6. Коефіцієнт облікового складу |
|
1,1 |
5.Збільшення відрахувань на соціальні потреби приймаємо в розмірі встановленого законодавством відсотка від загальної суми змінюється заробітної плати.
Ссоц.н
=
Сзп
* Н,
(1.19)
де: Н-норма відрахувань на соціальні потреби,%(Н = 36.1 %).
Ссоц.н
=29166.44 (+)
(1.20)
Разом витрат:
=
Ссоц.н
Сзп=35854,02
29166,44=6687,58грн.
Тобто виходить економія грошових коштів у розмірі 6687.58 грн на рік . Додамо річну економію на теплоносії і отримаємо
49812.56 грн / рік. Економічна
ефективність проектованого технічного
рішення Ер =
Пр- Пр* Нпр
49812,56
49812.56*0.15
26618.59*02«32534.3656
(1.22)
Термін окупності проекту:
Т=
=
=0,9 роки.
Висновок: Отримані результати вказують не тільки на технічну, але і економічну доцільність даного проекту автоматизації системи центрального кондиціювання.
