9.5 Вказати на розподіл прибутків або джерела покриття збитків

Прибуток Товариства утворюється з надходжень від його господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняльних до них витрат на оплату праці. З прибутку Товариства сплачуються передбачені законом податки та інші обов’язкові платежі, а також відсотки за кредитами банків і облігаціями.

Прибуток, одержаний після закінчення розрахунків, залишається у розпорядженні Товариства, яке визначає напрями його використання відповідно до Статуту Товариства. Виплата частки прибутку проводиться один раз на рік за підсумками фінансово-господарської діяльності.

Збитки, якщо їх зазнало Товариство при здійснені господарської діяльності, покриваються за рахунок прибутку відповідного періоду, за рахунок нерозподіленого прибутку, за рахунок інших фондів Товариства, у тому числі коштів Резервного фонду.

Дивідендом є частина чистого прибутку Товариства, що розподіляється серед учасників в порядку та строки, визначені рішенням Загальних Зборів Учасників Товариств у відповідності до вимог чинного законодавства України.

10. Облік витрат виробництва

10.1 Назвати види допоміжних виробництв, що функціонують у господарстві

На підприємстві СТОВ «Добробут» функціонують такі види допоміжних виробництв:

Машино-тракторний парк

Автотранспорт

Електропостачання

Газопостачання

Ремонтна майстерня

10.2 Вказати на організацію обліку витрат на утримання та експлуатацію допоміжних виробництв

Облік витрат на утримання та експлуатацію допоміжних виробництв здійснюється на рахунку “234”.

Облік витрат по ремонтній майстерні здійснюється на рахунку “2341”.

У обліку витрат у ремонтній майстерні розрізняють прямі і цехові витрати. Прямі витрати обліковуються у журналі обліку ремонтної майстерні за кожним ремонтованим об’єктом на підставі відомості дефектів на ремонт машин, нарядів на відрядну роботу. Прямі витрати обліковуються за такими статтями:

оплата праці;

паливо;

запасні частини;

роботи і послуги;

відрахування на соціальні заходи.

Поряд із прямими витратами у ремонтній майстерні є витрати які не можна включити до собівартості ремонтованого об’єкта. Ці витрати обліковуються, як цехові витрати. Облік ведеться за такими статтями:

оплата праці;

відрахування на соціальні заходи;

амортизація;

електро - водопостачання;

інші витрати.

Облік по автотранспорту здійснюється на рахунку «2342» за одним аналітичним рахунком. Основним документом є подорожній лист вантажного автотранспорту, зведена накопичувальна відомість вантажного автотранспорту. По дебету відображається фактичні витрати на утримання та експлуатацію, а по кредиту списання витрат на споживачів за фактичною собівартістю одного т/км. Аналітичний облік здійснюється за такими статтями:

оплата праці;

відрахування;

паливо;

шини;

ремонтна майстерня;

електропостачання;

інші витрати.

Облік по електропостачанню і газопостачанню здійснюється на рахунку «2343» за одним аналітичним рахунком. По дебету відображається фактичні витрати по електро та газопостачанню, а по кредиту списання витрат на споживачів за фактичною собівартістю одного Квт/год та 1 м3 газу.

10.3 Методика обчислення фактичної собівартості одиниці роботи допоміжних виробництв

Визначення собівартості послуг вантажного автотранспорту

Собівартість 10 ткм визначають діленням загальної суми витрат на утримання та експлуатацію вантажного автотранспорту, в тім числі автоцистерн, бензовозів та інших спеціальних машин (за винятком пожежних, тягачів, кранів тощо), на обсяг перевезень у тонно-кілометрах

Перш ніж почати обчислення собівартості 10 т-км, необхідно визначити собівартість одного машино-дня роботи спеціальних автомобілів і автомобілів на перевезенні людей. При цьому із загальної кількості відпрацьованих автотранспортом машино-днів виключають машино-зміни по самообслуговуванню. Суму витрат по автотранспорту ділять на кількість машино-днів, виконаних автотранспортом, у тім числі спеціальними автомобілями. Собівартість одного машино-дня множать на кількість машино-днів, виконаних спеціальним автотранспортом та на перевезенні людей. Одержаний результат виключають з витрат. Суму витрат, що залишилася, ділять на кількість тонно-кілометрів, виконаних вантажним автотранспортом. Обчислення собівартості електроенергії.

В електропостачанні визначають собівартість 10 кВт-год. При цьому враховують витрати на електроенергію, одержану від власних електростанцій, а також ту, що надійшла зі сторони. Собівартість 10 кВт-год електроенергії власних електростанцій визначають діленням витрат по їх утриманню та експлуатації на кількість виробленої енергії, за винятком електроенергії, спожитої на власні потреби електростанцій.

Електроенергію та витрати по електростанціях (електрогенераторах), змонтованих з доїльними, стригальними, зварювальними та іншими агрегатами, у вартість електроенергії не включають, їх зараховують на витрати відповідних галузей і виробництв. Середню собівартість 10 кВт-год всієї електроенергії обчислюють діленням усіх витрат по електрогосподарству на загальну кількість електроенергії як власного виробництва, так і одержаної зі сторони. Вартість електроенергії зараховують у витрати споживачів пропорційно до кількості відпущених кіловат-годин.

Визначення собівартості газу

У газопостачанні собівартість 1 м3 газу обчислюють діленням загальної суми витрат по газозабезпеченню, враховуючи вартість купівлі газу, на загальну кількість кубометрів спожитого газу (магістрального і зрідженого в балонах). Витрати по газопостачанню зараховують на споживачів пропорційно до кількості відпущених кубічних метрів газу.

Для визначення фактичної собівартості кожного ремонтованого об’єкта спочатку розподіляють і списують цехові витрати розподіляють пропорційно до оплати праці нарахованої за ремонт.

Після розподілу цехових витрат аналітичний рахунок цехові витрати буде закритий. Далі визначають фактичну собівартість по кожному ремонтованому об’єкту, для цього до прямих витрат облікованих у журналі, додають розподілені цехові витрати для цього складають відомість списання витрат по закінченим ремонтованим об’єктам, що підтверджується актом на приймання.