
- •1) Особенности элементных структур эвм
- •2)Реализация бул.Функций на основе пзу
- •3) Многозначные ф-и
- •5)Мажорит и пороговые ф-и и их элементы
- •7)Метод Петрика
- •8) Особенности синтеза комбинационных схем
- •9) Мультиплексоры и синтез кс на их основе....
- •10) Минимизация кнф ( Блейка, Квйна, Нельсона)
- •11)Плм и Синтез на их осонове
- •12) Асимптотические методы синтеза
- •13) Дештфратор и основы с-за на основе дешифратора
- •2 Вопросы:
- •14) Устойчивость работы автомата
- •15) Самопровер. Схемы
- •16) Особенности синтеза автоматов с памятью в двоичном структурном алфавите (тригеры, функции возбуждения)
- •17) Общие методы контроля (дублируемые, мажорирующие)
- •18) Канонический метод структурн. С-за
- •19) Однородные среды особен. Синтеза (идеи, требования, этапы)
- •20) Абстрактные автоматы (Мили, Мура) , способы задания, с памятью - без памяти
- •21) Сигнатурный анализ – особенности
- •22)Микропрограмные автоматы гса, лса - мура,мили
- •23)Линейные автоматы
- •24) Контроль автом. Определ. Задачи, особености (теория ветвления)
- •25) Тестовый контроль автоматов, особенности
21) Сигнатурный анализ – особенности
22)Микропрограмные автоматы гса, лса - мура,мили
Элементарный неделимый акт обработки информации в операционном автомате, происходящий в течение одного момента автоматного времени, называется микрооперацией.
Если в операционном автомате одновременно реализуется несколько микроопераций, то такое множество микроопераций называется микрокомандой.
Микрооперации возбуждаются выходными сигналами управляющего автомата, а их последовательность во времени определяется функциями перехода управляющего автомата.
Совокупность микрокоманд и функций перехода образует микропрограмму. Таким образом, для описания микропрограммы необходимо задать множество микрокоманд и функций перехода, определяющих порядок их выполнения. Для описания микропрограмм удобно использовать язык граф-схем алгоритмов (ГСА).
ГСА называют ориентированный связный граф, содержащий одну начальную вершину (Начало), одну конечную вершину (Конец) и произвольное конечное множество условных и операторных вершин. Любая вершина ГСА, кроме вершины «Начало», имеет по одному входу. Вершина «Начало» входов не имеет. Вершина «Начало» и любая операторная вершина имеют по одному выходу. Вершина «Конец» выходов не имеет. Любая условная вершина имеет два выхода, помечаемых символами «Да» и «Нет». Вместо этих символов могут быть использованы цифры «1» и «0» соответственно.
В ряде случаев вместо ГСА используются логические схемы алгоритмов (ЛСА), представляющие алгоритм функционирования цифрового автомата в виде конечной строки. Эта строка содержит символы операторов, символы логических условий, а также верхние и нижние стрелки, которым приписаны натуральные числа (например, , , і=1,2...).
23)Линейные автоматы
Лін. Автомат це автомат побудований з ліню елементів.
У практиці побудови надійних засобів обчислювальної техніки широке поширення знаходять лінійні групові коди, що відрізняються досить просто реалізованими функціями декодування й нескладним способом задання. Поняття лінійних групових кодів базується на векторних положеннях математичної теорії груп. Спочатку ознайомимося з ними.О_o
24) Контроль автом. Определ. Задачи, особености (теория ветвления)
Є 2 шляхи підвищення надійності: 1) підвищення надійності компонентів; 2) використання надлишковості:
А) надлишкові-інформаційні
Б) надлишковість структурна
В)часова надлишковість
Контроль автоматів дає можливість виявлення помилок. Помилка – це спотворення вихідного вектора. Причини помилок – це несправності.
25) Тестовый контроль автоматов, особенности
26) Синтез схем в монофункц. базисе(+доказательство теорем и-не. или-не)
При проектуванні КС на логічних елементах І АБО НЕ і за відсутності обмежень на число входів елементів користуються викладеними раніше методами мінімізації булевих функцій. За наявності обмежень, найпростішим методом є застосування спеціальних ІМС, що називаються розширювачами і присутні у комплектах ІМС. Розширювачі дозволяють збільшити, у разі необхідності, число входів логічного елемента, шляхом включення додаткового (точно такого ж) логічного елемента на один із входів основного.
Перетворення складних аналітичних виразів із булевого базису у базис АБО-НЕ чи І-НЕ, може бути здійснене за допомогою методу, який базується на послідовному застосуванні теорем де Моргана. Метод дозволяє здійснити перехід від довільної за формою булевої функції, реалізованої на елементах І, АБО, НЕ, до форми, реалізованої на елементах І-НЕ чи АБО-НЕ, і, зокрема – від мінімальної її КНФ (мінімальної ДНФ) до мінімальних (з точністю до одної букви) найкоротших формул у базисі АБО-НЕ чи у базисі І-НЕ.