- •1) Співвідношення понять «адміністративна юстиція» і «адміністративне судочинство».
- •2) Відмінність адміністративного судочинства від конституційного, цивільного, господарського та кримінального судочинства.
- •3) Завдання адміністративного судочинства.
- •4) Встановлення обґрунтованості, доцільності і безсторонності рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.
- •5) Адміністративний процес і адміністративна процедура: правова природа та особливості співвідношення.
- •6) Поняття справи адміністративної юрисдикції (адміністративної справи).
- •7) Особлива природа і винятковість справ за зверненнями суб'єктів владних повноважень.
- •9) Юрисдикція адміністративних судів.
- •10) Поняття і види підсудності адміністративних справ.
- •11) Строки звернення до адміністративного суду. Загальні і спеціальні строки. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
- •12) Поняття адміністративного позову та його елементи.
- •13) Характеристика і види доказів в адміністративному процесі.
- •14) Способи забезпечення доказів.
- •1. Суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.
- •15) Склад суду при здійсненні адміністративного судочинства. Відводи судді.
- •16) Поняття та ознаки сторін в адміністративному процесі. Сутність неналежної сторони та процедура її заміни.
- •17) Повноваження сторін в адміністративному процесі.
- •18) Учасники адміністративного процесу, які сприяють вирішенню адміністративної справи в суді.
- •19) Треті особи в адміністративному процесі: поняття, ознаки, види.
- •20) Поняття та ознаки «суб'єкта владних повноважень».
- •21) Адміністративно-процесуальна правосуб'єктність позивача і відповідача.
- •22) Поняття, ознаки та види адміністративного процесуального представництва.
- •23) Правонаступництво в адміністративному процесі.
- •24) Участь прокурора в адміністративному процесі.
- •25) Поняття та види судових витрат в адміністративному процесі.
- •26) Юридична природа та види процесуальних строків в адміністративному процесі.
- •27) Примирення сторін під час підготовчого провадження.
- •28) Забезпечення адміністративного позову.
- •29) Підготовче провадження: поняття та стадії.
- •30) Стадія судового розгляду справи: її особливості та етапи.
- •31) Поняття та види судових рішень в адміністративному процесі.
- •32) Вимоги, яким мають відповідати судові рішення адміністративних судів.
- •33) Процесуальний порядок ухвалення та зміст судових постанов.
- •34) Ухвали адміністративних судів: поняття, структура та особливості.
- •35) Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів.
- •36) Особливості провадження у справах, то пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •37) Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України.
- •38) Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.
- •39) Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
- •40) Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
16) Поняття та ознаки сторін в адміністративному процесі. Сутність неналежної сторони та процедура її заміни.
Стаття 50. Сторони
1. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
2. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
3. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
4. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;
4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, встановлених законом.
Ознаки сторін:
-
Мають юридичний інтерес у вирішенні справи (матеріальний і процесуальний) Матеріально-правова заінтересованість – це особиста ознака суб’єкта правовідношення (особи, яка бере участь у справі), яка полягає у прагненні за допомогою судової діяльності отримати для себе поновлення порушеного, оспореного чи невизнаного права, законного інтересу, тобто отримати певне майно, благо, встановити певний стан, обставини, або ж навпаки, не допустити їх порушення. Матеріально-правовою заінтересованістю наділені виключно суб’єкти спірних матеріальних правовідносин. Процесуальна заінтересованість – це функціональна ознака суб’єкта цивільного процесуального правовідношення (особи, яка бере участь у справі), яка полягає у прагненні досягти певного процесуального результату у формі відповідного судового рішення, що відповідає функціональному призначенню участі даного суб’єкта у розгляді та вирішенні справи. Процесуальною заінтересованістю наділені як суб’єкти матеріальних правовідносин, так і ряд учасників цивільного процесу, які беруть участь у справі для виконання покладених на них функцій в силу закону, договору чи з іншої підстави.;
-
Процес у адмін. справі ведеться від імені та в інтересах даних осіб,навіть коли справу порушила інша особа;
-
Поширення на сторін всіх процесуальних наслідків судового рішення;
-
Несення сторонами судових витрат.
Неналежними слід вважати сторони, які не є суб’єктами спірних публічно-правових відносин, що становлять предмет розгляду в суді. Якщо позивач помилково визначив себе або відповідача суб’єктом спірних правовідносин,то застосовуються правила заміни неналежної сторони.
Стаття 52. Заміна неналежної сторони
1. Суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
2. Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє третю особу.
3. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
4. Після заміни сторони, вступу третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.